Презентація на тему «Іван Франко» (варіант 8)
166
Слайд #1
Іван Якович Франко
Слайд #2
Народився Іван Якович 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині коваля Якова Франка і Марії Кульчицької.
Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862-1864рр.),згодом
у дрогобицькій "нормальній школі" отців василіан.
1875 р. закінчив Дрогобицьку гімназію.
"
Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862-1864рр.),згодом
у дрогобицькій "нормальній школі" отців василіан.
1875 р. закінчив Дрогобицьку гімназію.
"
Слайд #3
Народився Іван Якович 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині коваля Якова Франка і Марії Кульчицької.
Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862-1864рр.),згодом
у дрогобицькій "нормальній школі" отців василіан.
1875 р. закінчив Дрогобицьку гімназію.
"
Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862-1864рр.),згодом
у дрогобицькій "нормальній школі" отців василіан.
1875 р. закінчив Дрогобицьку гімназію.
"
Слайд #4
«Boa constrictor»
Слайд #5
Перший період творчості
Перші літературні твори Франка-вірш “Народна пісня” (1874) і повість “Петрії і Довбущуки” (1875).
Перший період творчості Франка визначають його політичні поезії, своєрідні народні гімни: “Каменярі” (1878), “Вічний революціонер” (1880), “Не пора…” (1880),а також повісті
“Boa constrictor” (1881), “Борислав сміється” (1881), “Захар Беркут” (1882) та ін.
Перші літературні твори Франка-вірш “Народна пісня” (1874) і повість “Петрії і Довбущуки” (1875).
Перший період творчості Франка визначають його політичні поезії, своєрідні народні гімни: “Каменярі” (1878), “Вічний революціонер” (1880), “Не пора…” (1880),а також повісті
“Boa constrictor” (1881), “Борислав сміється” (1881), “Захар Беркут” (1882) та ін.
Слайд #6
Політична діяльність
1888р. Франко деякий час працював у часописі «Правда». 1890р.
За підтримки Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії.Спільно з народовцями заснував Національно-Демократичну Партію.
Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви «українці» замість «русини».
1888р. Франко деякий час працював у часописі «Правда». 1890р.
За підтримки Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії.Спільно з народовцями заснував Національно-Демократичну Партію.
Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви «українці» замість «русини».
Слайд #7
Мовознавство
На відтинку мовознавства Франко присвятив увагу питанню літературної мови: «Етимологія і фонетика в южноруській літературі», «Літературна мова і діалекти» (1907 р.), «Причинки до української ономастики» (1906 р.) та ін.
Франко відстоював думку про єдину українську літературну мову, вироблену на наддніпрянських діалектах і збагачену західно-українськими говірками.
За праці на відтинку філології Харківський університет 1906 р. нагородив Франка почесним докторатом, крім того, він був членом багатьох словянських наукових товариств.
На відтинку мовознавства Франко присвятив увагу питанню літературної мови: «Етимологія і фонетика в южноруській літературі», «Літературна мова і діалекти» (1907 р.), «Причинки до української ономастики» (1906 р.) та ін.
Франко відстоював думку про єдину українську літературну мову, вироблену на наддніпрянських діалектах і збагачену західно-українськими говірками.
За праці на відтинку філології Харківський університет 1906 р. нагородив Франка почесним докторатом, крім того, він був членом багатьох словянських наукових товариств.
Слайд #8
Економіка
Економічні праці Франка, трактовані в історичному плані, присвячені станові робітництва: «Промислові робітники в східної Галичині й їх плата 1870 р.» (1881 р.), «Про працю» (1881 р.), а також селянства в Галичині: «Земельна власність у Галичині» (1887 і 1914 рр.), «Еміґрація галицьких селян» (1892 р.), «Селянський рух у Галичині» (1895 р.), «Гримайлівський ключ в 1800 р.» (1900 р.), «Селянський страйк в Східній Галичині» (1902 р.), «Громадські шпихлірі і шпихлірський фонд у Галичині 1784—1840 рр.» (1907 р.).
Економічні праці Франка, трактовані в історичному плані, присвячені станові робітництва: «Промислові робітники в східної Галичині й їх плата 1870 р.» (1881 р.), «Про працю» (1881 р.), а також селянства в Галичині: «Земельна власність у Галичині» (1887 і 1914 рр.), «Еміґрація галицьких селян» (1892 р.), «Селянський рух у Галичині» (1895 р.), «Гримайлівський ключ в 1800 р.» (1900 р.), «Селянський страйк в Східній Галичині» (1902 р.), «Громадські шпихлірі і шпихлірський фонд у Галичині 1784—1840 рр.» (1907 р.).
Слайд #9
Економіка
Економічні праці Франка, трактовані в історичному плані, присвячені станові робітництва: «Промислові робітники в східної Галичині й їх плата 1870 р.» (1881 р.), «Про працю» (1881 р.), а також селянства в Галичині: «Земельна власність у Галичині» (1887 і 1914 рр.), «Еміґрація галицьких селян» (1892 р.), «Селянський рух у Галичині» (1895 р.), «Гримайлівський ключ в 1800 р.» (1900 р.), «Селянський страйк в Східній Галичині» (1902 р.), «Громадські шпихлірі і шпихлірський фонд у Галичині 1784—1840 рр.» (1907 р.).
Економічні праці Франка, трактовані в історичному плані, присвячені станові робітництва: «Промислові робітники в східної Галичині й їх плата 1870 р.» (1881 р.), «Про працю» (1881 р.), а також селянства в Галичині: «Земельна власність у Галичині» (1887 і 1914 рр.), «Еміґрація галицьких селян» (1892 р.), «Селянський рух у Галичині» (1895 р.), «Гримайлівський ключ в 1800 р.» (1900 р.), «Селянський страйк в Східній Галичині» (1902 р.), «Громадські шпихлірі і шпихлірський фонд у Галичині 1784—1840 рр.» (1907 р.).
Слайд #10
Економіка
Економічні праці Франка, трактовані в історичному плані, присвячені станові робітництва: «Промислові робітники в східної Галичині й їх плата 1870 р.» (1881 р.), «Про працю» (1881 р.), а також селянства в Галичині: «Земельна власність у Галичині» (1887 і 1914 рр.), «Еміґрація галицьких селян» (1892 р.), «Селянський рух у Галичині» (1895 р.), «Гримайлівський ключ в 1800 р.» (1900 р.), «Селянський страйк в Східній Галичині» (1902 р.), «Громадські шпихлірі і шпихлірський фонд у Галичині 1784—1840 рр.» (1907 р.).
Економічні праці Франка, трактовані в історичному плані, присвячені станові робітництва: «Промислові робітники в східної Галичині й їх плата 1870 р.» (1881 р.), «Про працю» (1881 р.), а також селянства в Галичині: «Земельна власність у Галичині» (1887 і 1914 рр.), «Еміґрація галицьких селян» (1892 р.), «Селянський рух у Галичині» (1895 р.), «Гримайлівський ключ в 1800 р.» (1900 р.), «Селянський страйк в Східній Галичині» (1902 р.), «Громадські шпихлірі і шпихлірський фонд у Галичині 1784—1840 рр.» (1907 р.).
Слайд #11
Пам`ятник
Помер Іван Франко 28 травня 1916 р. у Львові. Через два дні відбулося кількатисячне урочисте прощання на Личаківському цвинтарі.
Спочатку письменника поховали в чужому склепі, і лише через 10 років останки Франка були перенесені в окрему могилу, відому своїм пам'ятником (споруджено 1933 р.), на якому Франко-каменяр «лупає сю скалу».
Помер Іван Франко 28 травня 1916 р. у Львові. Через два дні відбулося кількатисячне урочисте прощання на Личаківському цвинтарі.
Спочатку письменника поховали в чужому склепі, і лише через 10 років останки Франка були перенесені в окрему могилу, відому своїм пам'ятником (споруджено 1933 р.), на якому Франко-каменяр «лупає сю скалу».
