Презентація на тему «О.Олесь»

Олександр Олесь (справжнє прізвище — Кандиба) народився 4 грудня 1878 року в м. Білопілля в Лебединськім повіті Слобожанщини (Сумська область) в чумацько-селянській сім'ї. Батько, Іван Федорович, працював на рибних промислах в Астрахані, де й утопився у Волзі, коли Сашкові було 11 років.Мати Олександра з трьома дітьми повернулася до Білопілля. Виховувала дітей в любові. У чотири роки Сашко вже вмів читати. Незабаром перед ним почала відкриватися чарівна поезія Шевченкового «Кобзаря». Тут Олександр Олесь закінчив початкову школу й двокласне училище, а у віці 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у містечку Деркачі неподалік Харкова. Там Олександр брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з'являються його перші вірші.Став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, але через матеріальні нестатки змушений був залишити його. 1903 р. Олесь вступив до Харківського ветеринарного інституту.Визначальним фактом у житті Олександра Олеся стала поїздка на відкриття пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві. В цей час він познайомився з Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою.

Ти вірний, чесний по натурі, І я це щиро говорю!Служив ти правдою царю,Був вірний гетьману, ПетлюріІ будеш вірним взагаліУсім владикам на землі( “ Весь вік прожив ти в “ Петрограде “”)
С.Петлюра

Творчість Олеся виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907–1918) та в еміграції (1919–1944). У 1905 р. альманах «Багаття» вперше публікує твори Олександра Олеся.Основні твори: збірка «З журбою радість обнялась», «Княжа Україна», драматична поема, «Ніч на полонині», драматичний етюд «По дорозі в Казку».Всього у його творчості налічується близько 200 різних за жанром творів, наприклад такі, як: «В обіймах хмар мовчали скелі…», «Любов», «Метелики», «Плила хмаронька над країною…», «Айстри», «Швидко, швидко ми побачимось…», «Душа в росі тривожних сліз…», «Як любо, як безмежно любо жити…», «З серцем, повним смутку-горя…», «Ти зовсім мене не кохала…», «Кожний атом, атом серця…», «Синіла ніч, дивились зорі…», «Райдуга з неба злетіла…», «Ой і пишно ж розцвіли ви…», «Хто зберіг любов до краю…»та багато інших…

Олександр Олесь створив чимало талановитих поезій, в яких звучить гнів проти тих, хто топтав національні права українського народу, проти панства і прислужницької інтелігенції, що ради наживи, кар'єри і вигоди відрікались од свого народу, його мови, культури. Одним із кращих патріотичних віршів Олеся є вірш "О слово рідне! орле скутий!» . В ньому він з глибокою ніжністю передав свою любов до рідного слова, в якому відбились вікова історія України, краса і ніжність природи, духовне багатство рідного народу. 
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам'ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
1907

22 липня 1944 року
Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про
загибель сина Олега Ольжича. Похований на Ольшанському кладовищі в Празі.
У 2010 році в м. Білопіллі було встановлено пам'ятник Олександру Олесю.