Презентація на тему «Василь Симоненко» (варіант 10)

Василь Симоненко
Виконала
учениця 11-Б класу
Тихонюк Альона
Життєвий і творчий шлях

«Що я можу сказати про себе? Ще так мало прожито і так мізерно мало зроблено. Хочеться бути людиною, хочеться робити гарне й добре, хочеться писати такі вірші, які б мали право називатися поезією. І якщо це мені вдається рідко, то не тому, що я не хочу, а тому, що мало вмію і мало знаю. Найбільше люблю землю, людей, поезію і... село Біївці на Полтавщині, де мама подарувала мені життя. Ненавиджу смерть. Найбільше боюся нещирих друзів. Більше мені сказати про себе нічого.»

«Що я можу сказати про себе? Ще так мало прожито і так мізерно мало зроблено. Хочеться бути людиною, хочеться робити гарне й добре, хочеться писати такі вірші, які б мали право називатися поезією. І якщо це мені вдається рідко, то не тому, що я не хочу, а тому, що мало вмію і мало знаю. Найбільше люблю землю, людей, поезію і... село Біївці на Полтавщині, де мама подарувала мені життя. Ненавиджу смерть. Найбільше боюся нещирих друзів. Більше мені сказати про себе нічого.»

Вже перші його поезії засвідчили: в українській літературі з'явився самобутній і зрілий Майстер. Симоненко вразив читача осяянням краси власної душі, справжністю почуттів, інтелектуальною високістю і молодечим завзяттям.

Вже перші його поезії засвідчили: в українській літературі з'явився самобутній і зрілий Майстер. Симоненко вразив читача осяянням краси власної душі, справжністю почуттів, інтелектуальною високістю і молодечим завзяттям.

Вже перші його поезії засвідчили: в українській літературі з'явився самобутній і зрілий Майстер. Симоненко вразив читача осяянням краси власної душі, справжністю почуттів, інтелектуальною високістю і молодечим завзяттям.

Вже перші його поезії засвідчили: в українській літературі з'явився самобутній і зрілий Майстер. Симоненко вразив читача осяянням краси власної душі, справжністю почуттів, інтелектуальною високістю і молодечим завзяттям.

Не докорю ніколи і нікому,
Хіба на себе інколи позлюсь,
Що в 20 літ в моєму серці втома,
Що в 30 - смерті в очі подивлюсь.
 
Моє життя - розтрощене корито,
І світ для мене - каторга і кліть...
Так краще в 30 повністю згоріти,
Ніж до півсотні помаленьку тліть.
1955 рік