Презентація на тему «Чорна рада. Хроніка 1663 року»

“Чорна рада. Хроніка 1663 року”
Пантелеймон Куліш

Роман П. Куліша "Чорна рада". Хроніка 1663 року" -  помітне досягнення української історичної прози ХІХ ст. У ньому використані як численні історичні джерела, так і народнопоетичний матеріал.
У прагненні до точної хронолізації подій, відтворення соціально-історичного змісту епохи автор домігся значних успіхів (показ суперечностей між козацькою старшиною і рядовим козацтвом та селянством, прагнень народних мас до соціальної рівності).
Джерела: козацькі літописи Самовидця і Грабянки
Жанр: перший історичний роман в українській літературі. Роман-хроніка

Боротьба за владу (Сомко і Брюховецький);
Батьки і діти (образи Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних);
Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка);
Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького);
Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама);
Ставлення влади до народу (образи кобзаря, Шрама, Сомка, Пугача);
Боротьба добра і зла (образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки);
Людина і народна мораль.
Проблематика:

Сюжет
Дві сюжетні лініі:
любовна
суспільна
Сомко
Петро
Кирило Тур
Леся
Боротьба за владу
Сомко
Брюховецький

Образи роману
План-характеристика
1. Історична постать Івана Брюховецького
2. Соціальне походження та вплив оточення на формування характеру Іванця ( в романі).
2. Суспільні моральні критерії, яких дотримувався Брюховецький, прийшовши до влади.tа) погляди Іванця на долю України і на гетьманську булаву;
б) метод його впливу на народ;tв) ставлення гетьмана до політики Росії і до України та насущних проблем єдності й незалежності своєї Батьківщини.
Іван Брюховецький

Байдужий
до чужого
життя
підлий
амбіційний
Вміння
схилити
на свій бік
вливових
осіб
4. Риси характеру Івана Брюховецького
само-
закоханий
слабкодухий

Яким Сомко
Історична постать Якима Сомка (спільне та відмінне між історичною постаттю та літературним персонажем)
План-характеристика образу
а) виражав погляди козацької старшини (державний устрій);
б) ставлення до запорожців (ставлення до Кирила Тура);
в) козацька мораль і кохання;
г) образ ідеального героя-страждальця (після поразки).