Презентація на тему «Василь Симоненко» (варіант 6)
207
Слайд #1
“Любити все прекрасне і земне і говорити правду...”
Слайд #2
Дитячі роки
Народився 8 січня 1935 року в глухому поселенні Біївці Лубенського району на Полтавщині в сім'ї колгоспників.
“У мене була лиш мати, та був ще сивий дід, - нікому не мовив “тату”. І вірив, “що так і слід”, - згадував він з часом про свої дитячі роки.
Народився 8 січня 1935 року в глухому поселенні Біївці Лубенського району на Полтавщині в сім'ї колгоспників.
“У мене була лиш мати, та був ще сивий дід, - нікому не мовив “тату”. І вірив, “що так і слід”, - згадував він з часом про свої дитячі роки.
Слайд #3
Дитячі роки
Народився 8 січня 1935 року в глухому поселенні Біївці Лубенського району на Полтавщині в сім'ї колгоспників.
“У мене була лиш мати, та був ще сивий дід, - нікому не мовив “тату”. І вірив, “що так і слід”, - згадував він з часом про свої дитячі роки.
Народився 8 січня 1935 року в глухому поселенні Біївці Лубенського району на Полтавщині в сім'ї колгоспників.
“У мене була лиш мати, та був ще сивий дід, - нікому не мовив “тату”. І вірив, “що так і слід”, - згадував він з часом про свої дитячі роки.
Слайд #4
Навчання
1942 – 1946 рр. – школа у Бiïвцях ;
1946 – 1947 рр. – навчався в Єнькiвцях;
1947 – 1952 рр. – продовжив навчатися у Тарандинцях, закінчив школу із золотою медаллю;
1952 р. – ступив на факультет журналістики в Київського університету;
1957 р. – отримав диплом “літописця сучасності”
1942 – 1946 рр. – школа у Бiïвцях ;
1946 – 1947 рр. – навчався в Єнькiвцях;
1947 – 1952 рр. – продовжив навчатися у Тарандинцях, закінчив школу із золотою медаллю;
1952 р. – ступив на факультет журналістики в Київського університету;
1957 р. – отримав диплом “літописця сучасності”
Слайд #5
Працював у редакціях газет
"Черкаська правда" (1957 - 1960 рр.),
"Молодь Черкащини" (1960 - 1963 pp.),
"Робітнича газета«
1962 р. Василь Симоненко став членом СПУ та планував вступати до аспiрантури Iнституту лiтератури АН УРСР.
"Черкаська правда" (1957 - 1960 рр.),
"Молодь Черкащини" (1960 - 1963 pp.),
"Робітнича газета«
1962 р. Василь Симоненко став членом СПУ та планував вступати до аспiрантури Iнституту лiтератури АН УРСР.
Слайд #6
Мене ще кожен може розтоптати,
Принизити, грязюкою облить.
А що я можу дати у відплату,
Кому моє скавчання дошкулить?
Чи хватить в мене розуму і сили
Відповісти ударом на удар?
Хіба розтопить мармурові брили
Малого серця пристрасний пожар?
Хіба вогонь той висушить болото?
Хоч як би він завзято не горів -
Його заглушить темрява і сльота,
Його завіють подихи вітрів.
Над ним жорстоко кожен посміється,
Дотепи сиплючи нахабні і нудні…
Для кого ж це маленьке серце б'ється,
Кому воно присвячує пісні?
Принизити, грязюкою облить.
А що я можу дати у відплату,
Кому моє скавчання дошкулить?
Чи хватить в мене розуму і сили
Відповісти ударом на удар?
Хіба розтопить мармурові брили
Малого серця пристрасний пожар?
Хіба вогонь той висушить болото?
Хоч як би він завзято не горів -
Його заглушить темрява і сльота,
Його завіють подихи вітрів.
Над ним жорстоко кожен посміється,
Дотепи сиплючи нахабні і нудні…
Для кого ж це маленьке серце б'ється,
Кому воно присвячує пісні?
Слайд #7
Разом з Аллою Горською
й Іваном Драчем, Ліною Костенко й Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком і Василем Стусом, Миколою Вінграновським і Михайлом Брайчевським були членами Клубу творчої молоді
й Іваном Драчем, Ліною Костенко й Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком і Василем Стусом, Миколою Вінграновським і Михайлом Брайчевським були членами Клубу творчої молоді
Слайд #8
За життя поета вийшла лише одна збірка “Тиша і грім”. Сталося це у 1962 р.
Слайд #9
Казка Василя Симоненка, що вийшла друком у 1963 році.
Слайд #10
На думку Станіслава Буряченка однокурсника, колеги та сусіда, "його, Василева, українська національна сутність завжди противилась будь-якому насильству, будь-якій тиранії, і в першу чергу російсько-більшовицькому свавіллю, що особливо виразно проявилось у неопублікованих за його життя поезіях, написаних на початку шістдесятих років"
Слайд #11
"У творчості Василя Симоненка антибільшовицька тематика займає особливе місце… Василь у своїх тираноборчих віршах про ката українського народу Йосипа Сталіна та інших вождів-деспотів вважав їх уособленням абсолютистської, деспотичної влади і сили саме більшовицько-комуністичної партії…"
Слайд #12
Олесь Гончар писав:
“... з глибин народного життя вийшла поезія Василя Симоненка. З мужності народу, з горя його і його звитяжної боротьби висвітлювалась вона. Звідси той дух непоборний, яким вона дихає, звідси та пристрасть, яка буяє в ній. Вітер часу не остудив Симоненкових поезій, вогнем душі жаріють вони й сьогодні, як тоді, коли вперше так жагучо й неповторно вибурхнулись в нашому красному письменстві”.
“... з глибин народного життя вийшла поезія Василя Симоненка. З мужності народу, з горя його і його звитяжної боротьби висвітлювалась вона. Звідси той дух непоборний, яким вона дихає, звідси та пристрасть, яка буяє в ній. Вітер часу не остудив Симоненкових поезій, вогнем душі жаріють вони й сьогодні, як тоді, коли вперше так жагучо й неповторно вибурхнулись в нашому красному письменстві”.
Слайд #13
Василь Симоненко автор
громадської й патріотичної лірики,
гумористичних і сатиричних творів,
прозових творів казок для дітей,
щоденникових записів.
Поетові притаманна мова метафор, висока експресія вислову, органічне поєднання пафосу любові та гніву
громадської й патріотичної лірики,
гумористичних і сатиричних творів,
прозових творів казок для дітей,
щоденникових записів.
Поетові притаманна мова метафор, висока експресія вислову, органічне поєднання пафосу любові та гніву
Слайд #14
1962 року В.Симоненко разом з А.Горською та Л.Танюком виявили
місця поховання розстріляних НКВД на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради.
місця поховання розстріляних НКВД на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради.
Слайд #15
Наприкінці 1956 року Василь Симоненко разом із своїм однокурсником Станіславом Буряченком прибули на переддипломну практику в «Черкаську правду».
Коли через два роки створювали молодіжну газету «Молодь Черкащини», Симоненку запропонували перейти туди завідуючим відділом пропаганди.
Коли через два роки створювали молодіжну газету «Молодь Черкащини», Симоненку запропонували перейти туди завідуючим відділом пропаганди.
Слайд #16
1958 р. в Черкаси приїхав батько. Василь привітав його, запросив переночувати, а вранці сказав: «А тепер, батьку, бувайте здорові. Ви пізно прийшли до мене. Я в дитинстві вас виглядав щодня...»
Стареньку матір забрав. Ганна Федорівна продала свою хату, переїхала до Черкас.
Стареньку матір забрав. Ганна Федорівна продала свою хату, переїхала до Черкас.
Слайд #17
13-го грудня 1963р. поет помер у черкаськiй лiкарнi (за офiцiйною версiєю, вiд раку), похований у Черкасах.
Слайд #18
Тематика творчості
Сатира на радянський лад («Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка»).
Зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства («Дума про щастя», «Одинока матір»).
3. Викриття жорстокостей радянської деспотії («Брама», «Гранітні обеліски, як медузи …»).
Затаврування російського великодержавного шовінізму («Курдському братові») .
Любов до своєї батьківщини України («Задивляюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг», «Український лев», «Лебеді материнства», «Україні» ).
Сатира на радянський лад («Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка»).
Зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства («Дума про щастя», «Одинока матір»).
3. Викриття жорстокостей радянської деспотії («Брама», «Гранітні обеліски, як медузи …»).
Затаврування російського великодержавного шовінізму («Курдському братові») .
Любов до своєї батьківщини України («Задивляюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг», «Український лев», «Лебеді материнства», «Україні» ).
Слайд #19
Тематика творчості
Сатира на радянський лад («Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка»).
Зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства («Дума про щастя», «Одинока матір»).
3. Викриття жорстокостей радянської деспотії («Брама», «Гранітні обеліски, як медузи …»).
Затаврування російського великодержавного шовінізму («Курдському братові») .
Любов до своєї батьківщини України («Задивляюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг», «Український лев», «Лебеді материнства», «Україні» ).
Сатира на радянський лад («Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка»).
Зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства («Дума про щастя», «Одинока матір»).
3. Викриття жорстокостей радянської деспотії («Брама», «Гранітні обеліски, як медузи …»).
Затаврування російського великодержавного шовінізму («Курдському братові») .
Любов до своєї батьківщини України («Задивляюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг», «Український лев», «Лебеді материнства», «Україні» ).
Слайд #20
У Черкасах існує
Літературно-меморіальний
музей Василя Симоненка
Літературно-меморіальний
музей Василя Симоненка
Слайд #21
25 грудня 2008 року Національний банк України випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні присвячену поету.
Слайд #22
17 листопада 2010
року у місті
Черкасах на
вулиці Фрунзе
був відкритий
пам'ятник поетові.
року у місті
Черкасах на
вулиці Фрунзе
був відкритий
пам'ятник поетові.
Слайд #23
17 листопада 2010
року у місті
Черкасах на
вулиці Фрунзе
був відкритий
пам'ятник поетові.
року у місті
Черкасах на
вулиці Фрунзе
був відкритий
пам'ятник поетові.
Слайд #24
17 листопада 2010
року у місті
Черкасах на
вулиці Фрунзе
був відкритий
пам'ятник поетові.
року у місті
Черкасах на
вулиці Фрунзе
був відкритий
пам'ятник поетові.
Слайд #25
