- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Пантелеймон Куліш» (варіант 8)
Презентація на тему «Пантелеймон Куліш» (варіант 8)
755
Слайд #1
Творчість Пантелеймона КулішаПідготувалаучениця 9-Б класуЛаданської гімназіїЯрмоленко Дарина
Слайд #2
письменник,
поет,
історик,
фольклорист,
етнограф,
перекладач
критик,
редактор,
видавець.
Мабуть, я не помилюся, коли скажу, що в тодішній українській літературі ми не знайдемо твору — поезії, публіцистики, — де б так повно, з такою силою переконання було окреслено завдання українського національного відродження. Куліш — ідеолог і творець української нації в її шляхетських елементах, Куліш — консолідатор розпорошених прошарувань української дрібномаєткової інтелігенції, Куліш — організатор національної культури...
О.Дорошкевич.
поет,
історик,
фольклорист,
етнограф,
перекладач
критик,
редактор,
видавець.
Мабуть, я не помилюся, коли скажу, що в тодішній українській літературі ми не знайдемо твору — поезії, публіцистики, — де б так повно, з такою силою переконання було окреслено завдання українського національного відродження. Куліш — ідеолог і творець української нації в її шляхетських елементах, Куліш — консолідатор розпорошених прошарувань української дрібномаєткової інтелігенції, Куліш — організатор національної культури...
О.Дорошкевич.
Слайд #3
“ Чорна рада ” П.Куліша – перший історичний роман в українській літературі.
Роман – значний за обсягом епічний прозовий твір
(рідко віршований),
у якому широко розгортаються події
й докладно змальовується життя персонажів упродовж тривалого часу.
Роман – значний за обсягом епічний прозовий твір
(рідко віршований),
у якому широко розгортаються події
й докладно змальовується життя персонажів упродовж тривалого часу.
Слайд #4
Роман-хроніка – роман,
у якому послідовно викладаються події певної історичної епохи, використано документальні джерела.
Основне історичне джерело роману П.Куліша
“ Чорна рада ” –
літопис Самовидця.
у якому послідовно викладаються події певної історичної епохи, використано документальні джерела.
Основне історичне джерело роману П.Куліша
“ Чорна рада ” –
літопис Самовидця.
Слайд #5
У середині 60-х років Куліш активно друкує у львівських періодичних виданнях свої твори, зокрема «Руїну». 1868 р. йде у відставку й вирушає за кордон і безпосередньо знайомиться з культурою західних країн, але значну частину часу мешкає у Львові, де співпрацює з місцевими журналами й публікує свої переклади біблійних текстів українською мовою.
Ювілейне видання Біблії Куліша,Нечуя-Левицького
та Пулюя.
Ювілейне видання Біблії Куліша,Нечуя-Левицького
та Пулюя.
Слайд #6
Пантелеймон Олександрович на схилі літ повертається до рідних країв і оселяється на своєму хуторі Мотронівка на Чернігівщині. Цілком віддається творчій роботі: пише драму "Байда, князь Вишневецький" і поему "Маруся Богуславка", видає в Женеві третю збірку віршів "Дзвін".
Слайд #7
Переклав Біблію, майже всього Шекспіра, Ґете, Дж. Байрона, балади А. Міцкевича «Русалка», «Химери», «Чумацькі діти». Наприкінці свого життя П. Куліш підготував до друку поетичну збірку «Позичена кобза: Переспіви чужоземних співів», котра вийшла в Женеві 1897 р., вже по смерті поета. Увійшли в неї переспіви творів визначних англійських та німецьких поетів XIX ст.: Байрона, Ґете, Шіллера, Гайне. Чимало переклав з російської (твори Пушкіна, Фета, Нікітіна, Кольцова, Некрасова).
Слайд #8
Творча спадщина видатного дiяча украïнськоï культури П. Кулiша майже 60 рокiв заборонялася iдеологами комунiстичного режиму, але зараз повернулася до скарбницi духовного життя украïнського народу, допомагає нам; краще зрозумiти героïчнi i трагiчнi сторiнки украïнськоï iсторiï.
Слайд #9
П.Куліш прагнув створити український щомісячний журнал "Хата", проте дозволу на видання не дістав. З великими труднощами пощастило тільки видати 1860 р. альманах під цією ж назвою, в якому були надруковані твори Т.Шевченка, Марка Вовчка, Я.Гоголева, Ганни Барвінок, самого П.Куліша.
Слайд #10
Творчий доробок Куліша, його титанічна діяльність в тяжких умовах царського деспотизму – помітне явище в нашій історії. Цілком слушно пише М.Олійник: І хай не все, далеко не все з того доробку влягається в прокрустове ложе нинішніх наших розмислів та критеріїв, - схилитися перед пам'яттю митця маємо доземно. Не шельмувати за гріхи і огріхи, не підтасовувати до власного, буває її вузьколобного розуміння, а саме вклонитися, вдарити козацьким чолом – за подвижницький труд, вічний пошук істини буття, за велику синовню любов до вітчизни”.
Слайд #11
Використані джерела:
Мережа Internet;
“Великий довідник школяра”
Мережа Internet;
“Великий довідник школяра”
Слайд #12
Дякую за увагу