Презентація на тему «Енеїда» (варіант 2)
233
Слайд #1
“Енеїда”
Фразеологізми у творі
та їх тлумачення.
Фразеологізми у творі
та їх тлумачення.
Слайд #2
Фразеологізми здавна вважаються однією зі специфічних рис кожної мови. Вони набагато виразніше, ніж окремі слова, розподіляються в певних структурно - функціональних стилях, виявляючи свою належність до кожного з них, а також до сфери усного чи писемного мовлення, мають більш яскраве експресивне чи емоційне забарвлення. В «Енеїді» І.П.Котляревського найчіткіше продемонстровано багатство та функціональність українських фразеологізмів. Письменник майстерно використовує стійкі формули усномовного походження для експресивного вираження характерних рис своїх героїв.
«Заїде до Дідони в гостіІ буде там бенкетовать;Полюбиться її він мосціІ буде бісики пускать.»
«Бісики пускать» - фразеологізм означає залицятися.
«Заїде до Дідони в гостіІ буде там бенкетовать;Полюбиться її він мосціІ буде бісики пускать.»
«Бісики пускать» - фразеологізм означає залицятися.
Слайд #3
Котляревський насичує свій твір великою кількістю фразеологізмів, адже саме стилістично забарвлені фраземи, замінюючи нейтральні лексеми, допомагають створювати гумористичний ефект:
«В сіє то нещасливе врем'яІ в самий штурхобочний бой,Троянське і латинське плем'яЯк умивалося мазкой..»
Умивалося мазкой – стилістично маркований фразеологізм, лексичний відповідник якого бути побитим є стилістично нейтральним словосполученням, тож вжитий на його місці фразеологізм надає фразі комізму.
Більшість фразем в «Енеїді» виражають радість і страждання сміх і сльози, любов і гнів, чесність і обман, працьовитість і лінощі тощо, тобто основні риси, притаманні людині. Але оскільки це твір бурлескно-травестійного жанру, то більша частина вжитих у ньому фразем має негативну конотацію:
«Царю Латине неправдивий!Ти слово царськеє зламав…»
Ламати слово – «відмовлятися від раніше сказаного; відступатися від обіцяного, задуманого»
«В сіє то нещасливе врем'яІ в самий штурхобочний бой,Троянське і латинське плем'яЯк умивалося мазкой..»
Умивалося мазкой – стилістично маркований фразеологізм, лексичний відповідник якого бути побитим є стилістично нейтральним словосполученням, тож вжитий на його місці фразеологізм надає фразі комізму.
Більшість фразем в «Енеїді» виражають радість і страждання сміх і сльози, любов і гнів, чесність і обман, працьовитість і лінощі тощо, тобто основні риси, притаманні людині. Але оскільки це твір бурлескно-травестійного жанру, то більша частина вжитих у ньому фразем має негативну конотацію:
«Царю Латине неправдивий!Ти слово царськеє зламав…»
Ламати слово – «відмовлятися від раніше сказаного; відступатися від обіцяного, задуманого»
Слайд #4
Оддячивши йому сто з оком — тобто, віддавши йому з лихвою, з процентом. Око — стара міра рідини (приблизно 1 — 1,5 літра), а також ваги (приблизно 1,2 кілограма).Хто не сусіль, тому кабаки — сусіль — те саме, що "шасть”, "шмиг”, тобто втекти. Кабаки дати, втерти — покарати. Отже: хто не втече, тому погибель.Дутеля з'їсти — померти. Дутель — порожній горіх.
Дочка була зальотна птиця — тут у значенні: незвичайна, виняткових достоїнств. Дати швабу — дати прочуханки, покарати. Тобі там буде не до чмиги — тут у значенні: буде погано, скрутно.
Дать халазію — відшмагати різками (К.); взагалі — одержати нагінку, прочуханку.Грінку убить — виграти (К.), добре поживитися. Грінка — скибка хліба, помазана зверху чимсь їстівним; або ще — підсмажена на сковорідці з жиром. У переносному значенні — взагалі шмат, кусок чогось пожиточного. Нар.: Убив добру грінку. Грінка йому упала (Номис. — С. 207). Ляси підпускати — весело, жартівливо заговорювати з ким-небудь.
Дочка була зальотна птиця — тут у значенні: незвичайна, виняткових достоїнств. Дати швабу — дати прочуханки, покарати. Тобі там буде не до чмиги — тут у значенні: буде погано, скрутно.
Дать халазію — відшмагати різками (К.); взагалі — одержати нагінку, прочуханку.Грінку убить — виграти (К.), добре поживитися. Грінка — скибка хліба, помазана зверху чимсь їстівним; або ще — підсмажена на сковорідці з жиром. У переносному значенні — взагалі шмат, кусок чогось пожиточного. Нар.: Убив добру грінку. Грінка йому упала (Номис. — С. 207). Ляси підпускати — весело, жартівливо заговорювати з ким-небудь.
