Слайд #5
Давньоруські перекази про троянду
Як розповідає одна з легенд, у безводній пустелі вмирав від голоду й спраги мандрівник. Раптом перед його зором з гарячого марева виринули дві юні дівчини, тримаючись за руки. Перша запашним цілунком повернула силу страднику, зросивши його сухі спраглі губи живильною росою, а друга, що мала непоказне, хоч і миле обличчя, простягла йому їстівні зерна, вилучивши їх зі своїх золотавих кіс.
Врятований мандрівник перший склав величальну пісню на честь двох сестер – Троянди і Пшениці, Краси і Добра, однаково потрібих на Землі.