Презентація на тему «Ліна Костенко» (варіант 8)

Ліна Костенко

Українська поетеса, громадський діяч
Народилась 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів.

Навчання
У 1936 році родина переїхала до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.
Після закінчення середньої школи Ліна Костенко навчається в Київському педагогічному інституті.
Потім - у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила 1956 року.

Ліна Василівна стала почесним професором Національного університету "Києво-Могилянська академія", студенти із трепетом ходили на її лекції, пишаючись тим, що можуть слухати "титана" українського слова.

Шістдесятництво
Період "шістдесятників" започаткував новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, авангардне, але, як і завше, безжалісне та максимально критичне по відношенню до влади і тогочасного режиму.
Ліна Костенко була однією із плеяди молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50-60-х років ХХ ст.

Рання творчість
Перед періодом вимушеного мовчання видала три книжки: "Проміння землі" (1957), "Вітрила" (1958), "Мандрівки серця" (1961).
Із 1961 по 1977 рік твори поетеси не друкували, а підготовлені у видавництві збірки лірики були розсипані.

Її ім'я – серед майстрів української поезії
Збірки її віршів "Проміння землі" (1957) та "Вітрила" (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга "Мандрівки серця", що вийшла в 1961 році, не лише закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я поміж визначних майстрів української поезії.

Повернення до читача
Книги Л. Костенко "Над берегами вічної ріки" (1977), "Маруся Чурай" (1979), "Неповторність" (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії

Перлини із лірики поетеси
Вже почалось, мабуть, майбутнє
Дума про братів Неазовських
Життя іде, і все без коректур
Маруся Чурай
Берестечко
Моя любове
Мій перший вірш
Розкажу тобі думку таємну
Старенька жінка
Тут обелісків ціла рота
Умирають майстри
Чекаю дня, коли тобі скажу
Світлий сонет

Відзнаки
Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка 1987року за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»;
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000).
Нагороджено Почесною відзнакою Президента України (1992), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.