Презентація на тему «Тарас Григорович Шевченко» (варіант 19)

Слайд #1

Слайд #2

Майже 151 рік тому,в кінці травня 1861 року,прах Т.Г.Шевченка було перевезено з далекого,сирого й холодного Санкт-Петербурга і поховано,як і заповідав поет, в Каневі на Чернечій горі,де
«було видно,
було чути,
як реве
ревучий…»

Слайд #3

Про нашого Кобзаря стільки написано й сказано видатними людьми різних націй і народів,що неможливо все й перелічити. Український елемент в Америці досить помітний. Тому й не диво,що напередодні сотої річниці від дня смерті Тараса Шевченка було вирішено вшанувати його пам`ять відкриттям монумента в столиці Сполучених Штатів - Вашінгтоні.
До спорудження пам`ятника безпосередньо причетні кілька американських президентів.

Слайд #4

Першим з них був Гаррі Трумен . Дискусія про доцільність спорудження пам`ятника у Вашінгтоні тривала кілька років і вирішувалась на рівні Конгресу . Трумен взяв на себе всю відповідальність та обов`язки почесного голови комітету пам`ятника Шевченкові
Вже інший президент – Дуайт Ейзенхауер підписав схвалений конгресом закон,а згодом виступив на відкритті пам`ятника.
Також сприяв зведенню президент Джон Кеннеді.І говорив про Шевченка так:

Слайд #5

«Я радий,що можу додати свій голос до тих,хто вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вклад у культуру не тільки України,яку він дуже любив і так промовисто описував,а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини…»

Слайд #6

Після трагічної загибелі Джона Кеннеді,наступний президент Ліндон Джонсон висловив своє ставлення до Тараса Шевченка у спеціальному посланні,написаному з нагоди вмурування до підніжжя монумента пропам`ятної грамоти – звернення до нащадків,в якому було закарбовано історію створення пам`ятника та списки тисяч людей,що підтримали ідею його спорудження щедрими пожертвами.

Слайд #7

«Любов до українського поета,- говорив Джонсон,- цілком зрозуміла,і гордість з його досягнень цілком виправдана. Прикметно,що тут,у столиці великої і вільної республіки ,поставлено статую Шевченка,щоб вона усім живим і тим,хто прийде після нас, нагадувала про його велич. Шевченко цілком заслуговує на почесті,якими оточується…»
Прекрасні слова!І далі президент Джонсон говорить майже крилатими фразами:

Слайд #8

«Він був більше,ніж українець- він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше,ніж поет, він був хоробрим борцем за права і волю людей. Він писав вірші,щоб вести рішучий бій за волю. Його поезія- з народу й для народу. Вона подавала надію тим,що впадали у розпач, і спонукала до дії тих,хто без неї погодився б на рабство…»

Слайд #9

В урочистому поході столицею США – від пам`ятника Джорджу Вашінгтону,повз Білий дім,до бронзового монумента Кобзареві-взяло участь понад 40 тисяч українців. Їх вітали й приєднувалися до маніфестації жителі столиці,люди різних національностей- латиноамериканці,креоли,негри.
Отже 27 червня 1964 року,мітинг з приводу відкриття пам`ятника Великому Кобзареві у Вашінгтоні, говорить президент Дуайт Ейзенхауер:

Слайд #10

«…Цей день настав,і ви прийшли тисячами з усіх частин США:ви прийшли з Канади,з Латинської Америки і Європи,і навіть далекої Австралії,щоб вшанувати пам`ять поета,який так промовисто висловив невмирущу рішучість людини боротися за волю та її незгасаючу віру в кінцеву перемогу.»
«…Ми сьогодні презентуємо світові цю статую Т.Г.Шевченка,Кобзаря України та борця за волю,щоб увічнити віру людини в кінцеву перемогу волі…»

Слайд #11

21 рік тому ,виступаючи у парламенті України,вже інший президент США Джордж Буш цитував промовисті рядки Кобзаря:
«Коли ми діждем свого Вашингтона
З новим і праведним законом?
А діждемо- таки колись!...»
Ці ж Тарасові рядки викарбувано на його американському пам`ятнику.

Слайд #12

Великі поети завжди були пророками. Одним з таких пророків був і наш Кобзар.
Тарасе, Тарасе –
просвітлене Слово.
Ми прийдемо на світло твоє
На тиху розраду,
На мудру розмову,
Де воля,як сонце,встає…