Презентація на тему «Микола Хвильовий» (варіант 9)

Микола Хвильовий
творчість

«Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і усіх нас хвилює, п' янить і непокоїть, дратує. Знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вражливий і гордий, недоторканий і суворий, а часом ніжний і сором'язливий, химерний і характерник, залюблений у слово, у форму, мрійник» , - таким змальовує письменника його сучасник В. Кояк.

Різногранна творчість, незвичайна постать Миколи Хвильового мали величезне значення у літературному процесі 20-х років, справляли вплив на розвиток українського письменства, культури, суспільно-політичної думки всього неспокійного XX віку. Неперевершений майстер малих прозових форм, він після Коцюбинського й Стефаника створив в українському письменстві власний стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели.

Перші літературні спроби М.Хвильового можна, очевидно, датувати 1913 — 1915 рр. Він одразу входить у харківське письменницьке коло, яке формувалося навколо редагованої Василем Елланом-Блакитним газети "Вісті ВУЦВК". Саме 1921 р. з'являється окремим виданням поема "В електричний вік" та збірка поезій "Молодість".

1923-1925 - найбільш плідні роки у творчості М. Хвильового: виходить друком книжка новел та оповідань «Сині етюди», збірка «Осінь», повість «Санаторійна зона», збірник літературних памфлетів «камо грядеши».

"З Хвильового безперечно цікава постать саме з художнього погляду: ще не вироблена, не вирізьблена, не докінчена навіть, але сильна, — писав С. Єфремов. — У нього широкі можливості: бистре око меткого спостережника разом з незалежною об'єктивністю художника, вміння різко й рельєфно, без страху зачеркнути контури, вложити в них промовистий образ, знайти відповідне слово без зайвої розволіклості, округлити цілу картину яким-небудь загальним штрихом. Люди у нього здебільшого живі в дії, в описах багато руху, широкого захвату, повітря, синіх просторів..."

Така реакція критики зумовлена аж ніяк не лише тематичною злободенністю, зверненням до бурхливої революційної дійсності. Новели Хвильового приваблювали своєю стильовою, мистецькою самобутністю, засвідчували утвердження нової манери письма. Хвильовий починав як романтик, хоча в його новелістиці легко знайти і впливи імпресіоністичної поетики, і елементи експресіонізму, і навіть сюрреалізму. Виражальність у його ранніх речах відчутно превалювала над зображальністю, це була проза музична, ритмізована, навіть незрідка алітерована, з дуже сильним ліричним струменем.

Роль сюжету тут дуже незначна, композиція досить хаотична. Хвильовий був незрівнянним майстром передати безпосереднє враження, миттєвий настрій через предметну чи пейзажну деталь, через вибагливий ланцюг асоціацій.

Але закони тоталітарного мистецтва роз'їдали і знищували справжню культуру: дозволялося лише оспівувати, возвелучувати тодішній лад, будівництво нового життя мало лягати в основу кожного художнього твору, а сама художність, стиль, образність, форма були вторинними. У літературу йшли селяни й робітники – «сількори» й «робкори», які часто не мали уявлення про справжню літературу, але вважалися письменниками.

Микола Хвильовий виступав проти фетишизації поняття «пролетарська культура», вважаючи. Що це передбачає регламентацію, диктаторство, нав'язування ідей, тем, стилю, а отже – прирікає письменників на консерватизм художнього мислення. Він відчував, що система перетворюється на диктатуру, що гуманістичні принципи суспільного життя лише декларуються – голодом виморюється народ, бачив, як безконтрольно і безкарно владарують ЧК, ОДПУ.

У 1926 р виходить збірка літературних памфлетів М. хвильового «думки проти течії», «Апологети писаризму», роман «Вальдшнепи» трактат(памфлет) «Україна чи Малоросія?», епіграфом якого стали слова Ф. Шіллера «Рабство – річ ганебна, але рабська психологія в свободі – гідна зневаги».

1933р. У травні арештован друг хвильового. М. яловий. Масові репресії. Голод в Україні. Хвильовий гарячко шукає пояснень цим подіям, але не знаходить. 13 травня М. Хвильовий збирає до себе у гості друзів, пише передсмертну записку і обриває життя пострілом з пістолета.

З цього часу маховик репресій запрацює в повні оберти…
Перше після смерті М. Хвильового видання його творів у двох томах з'явилось 1991 року