Презентація на тему «Космонавти України»

Космонавти України
Презинтацію підготував учень 11-м класу Кашпрук Станіслав

Народився 27 травня 1948 в місті Горлівка Донецької області. Російський. Член Комуністичної партії з 1973 року.У 1970 році закінчив Харківське вище військово-авіаційне училище льотчиків імені двічі Героя Радянського Союзу С. І. Грицевця. Служив у Військово-повітряних силах льотчиком-інструктором. Має кваліфікації «Військовий льотчик 1-го класу» і «Льотчик-випробувач 2-го класу».У загоні радянських космонавтів з 1976 року.Перший космічний політ17 вересня - 21 листопада 1985 А. А. Волков спільно з В. В. Васютін і Г. М. Гречко зробив як космонавт-дослідник на КК «Союз Т-14» та орбітальній науковій станції «Салют-7» політ, тривалістю 64 діб 21 год 52 хв.Була здійснена стиковка корабля з орбітальним науково-дослідним комплексом «Салют-7» - «Союз Т-13», на якому працював екіпаж основної експедиції (В. А. Джанібеков і В. П. Савіних)..

Анато́лій Семе́нович Ле́вченко (21 травня 1941 — 6 серпня 1988) — радянський космонавт українського походження, Герой Радянського Союзу (1987), 64-й космонавт СРСР і 207-ма людина у космосі, льотчик-космонавт СРСР (№ 63), капітан запасу. Здійснив один космічний політ тривалістю 7 діб 21 година 58 хвилин 12 секунд. Помер через 7 місяців після польоту, у віці 47 років, від пухлини головного мозку.

Анатолій Левченко народився 21 травня 1941 року в селі Основинці Краснокутського району Харківської області УРСР у сім'ї слюсара і водія-механіка Семена Павловича Левченка (1904—1943) та завідувачки дитячим садком Параски Троxимівни (1904—1968). Їхній рід походив від Івана Івановича Каразіна, засновника Краснокутського дендропарку. Водія-механіка невдовзі мобілізували до Червоної армії, а в 1943 році він загинув на війні — в його машину влучила авіабомба. За мужність і героїзм, проявлені під час космічного польоту, указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 грудня 1987 року Левченко був удостоєний звання Герой Радянського Союзу, Льотчик-космонавт СРСР і нагороджений медаллю «Золота Зірка» та орденом Леніна.

Дитинство провів у Балті. Місто Балта космонавт називав «містом, в якому тепло». Закінчив Єйське військово-морське ордена Леніна авіаційне училище (1957), Військово-повітряну інженерну академію імені Жуковського (1968), Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу (ВАГШ) ЗС СРСР ім. К. Є. Ворошилова (1988). Кандидат технічних наук (1978).У 1957–1960 служив льотчиком, старшим льотчиком у ВВС Балтійського і Північного флотів. 7 березня 1960 був зарахований до загону космонавтів (був у складі першого набору в цей загін).11 жовтня — 16 жовтня 1969 брав участь в космічному польоті як командир корабля «Союз-6» (бортінженер — Валерій Кубасов). Тривалість польоту склала 4 доби 22 години 42 хвилини 47 секунд. Це був перший груповий політ трьох космічних кораблів, під час якого проводилося їх маневрування — також у космосі знаходились у той самий час «Союз-7» і «Союз-8». Під час польоту вперше у світі були здійснені експерименти з проведення зварювальних робіт в космосі на апаратурі, розробленій в Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона (установка «Вулкан»). Також був проведений експеримент «Факел» з виявлення запусків балістичних ракет.

Вчився в середній школі, яку закінчив в 1958 році. Після школи вступив в Чернігівське вище військове училище льотчиків, яке закінчив в 1963 році. Служив в Військово-повітряних силах СРСР.В загін космонавтів (Група ВПС № 3) зарахований в 1965 році. В загоні пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки, а також курс підготовки до польотів на космічних кораблях «Союз» і «Союз Т», орбітальній станції «Салют». Паралельно з підготовкою вчився в Військово-повітряній академії (ВПА) ім. Ю. А. Гагаріна, яку закінчив в 1975 році.Перший політ в космос здійснив на космічному кораблі «Союз Т-3» в якості командира корабля. В екіпаж також входили Олег Григорович Макаров і Геннадій Михайлович Стрекалов. Політ проходив з 27 жовтня по 10 листопада 1980 року. За час польоту екіпажем був виконаний комплекс ремонтних робіт на борту станції «Салют-6». Загальний час перебування в космосі склав 12 днів 19 годин 7 хвилин і 42 секунди.

 Гео́ргій Тимофі́йович Берегови́й (*15 квітня 1921, Федорівка (Карлівський район), Полтавська область — †30 червня 1995) — льотчик-космонавт СРСР, генерал-лейтенант, двічі Герой Радянського Союзу (єдиний удостоєний першої зірки Героя за подвиг під час Німецько-радянської війни, а другої — за політ у космос).
Після завершення війни в 1948 році закінчив вищі офіцерські курси і курси льотчиків-випробувачів. У 1948—1964 роках працював льотчиком-випробувачем. Освоїв десятки типів літаків. У 1956 році закінчив Військово-повітряну академію (нині імені Ю. А. Гагаріна). 14 квітня 1961 року був удостоєний звання заслуженого льотчика-випробовувача СРСР. Учасник німецько-радянської війни з червня 1942 року. Льотчик, командир ланки, командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового авіаційного полку (4-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія, 5-й штурмовий авіаційний корпус, 5-а повітряна армія, 2-й Український фронт). За роки війни зробив 186 бойових вильотів. За героїзм, мужність і відвагу, проявлені в льотних боях Великої Вітчизняної війни, 26 жовтня 1944 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу.У 1963 році зарахований до загону радянських космонавтів (1963 Група ВПС № 2 (додатковий набір). Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях типу "Союз". 26 — 30 жовтня 1968 року здійснив космічний політ на космічному кораблі "Союз-3". У польоті була проведена перша в історії спроба злучення в космосі з безпілотним кораблем "Союз-2" в тіні Землі. Політ продовжувався 3 доби 22 години 50 хвилин 45 секунд. За здійснення космічного польоту 1 листопада 1968 року нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу.

Анатолій Павлович Арцебарський (рос. Анатолий Павлович Арцебарский, * 9 вересня 1956, смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області УРСР) — радянський льотчик-космонавт українського походження, льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу, полковник запасу.Здійснив політ на «Союзі ТМ-12» та орбітальному комплексі «Мир» (травень — жовтень 1991).

Леонід Попов народився 31 серпня 1945 в місті Олександрія Кіровоградської області. З 1952 до 1959 року навчався в Олександрійській школі № 17. Середню освіту здобув в середній школі № 6.У 1968 році закінчив Чернігівське вище військове училище льотчиків (ВВАУЛ) з дипломом «льотчик-інженер».У 1976 році закінчив факультет заочного навчання у Військово-повітряній академії (ВПА) ім. Ю. А. Гагаріна. Блискуче оволодів мистецтвом польоту на швидкісних реактивних винищувачах. Закінчив також Військову академію Генерального штабу ПС СРСР ім. К. Є. Ворошилова (1989). Генерал-майор авіації (1990).Здійснив 3 космічних польоти. Перший політ (1980) тривав 185 діб, проходив на космічному кораблі «Союз-35» з посадкою на «Союз-37». За успішне виконання завдань польоту Леоніду Попову було присвоєно звання «льотчик-космонавт СРСР» та звання Героя Радянського Союзу.

Народився 27 травня 1948 р. в місті Горлівка Донецької області , Україна . Льотчик- космонавт СРСР , Герой Радянського Союзу. ? 23 серпня 1976 А.А.Волков був зарахований до загону космонавтів ЦПК ВПС у складі б- го набору . Цей набір , що включав дев'ять льотчиків , був проведений з метою підготовки майбутніх пілотів багаторазового корабля " Буран" . 17 вересня 1985 А.А.Волков вперше стартував у космос як космонавта - дослідника на борту корабля "Союз Т- 14 " разом з В.В.Васютіним і Г.М.Гречко . Політ був присвячений в основному дослідженням і експериментам в інтересах міністерства оборони. Другий політ Олександр Олександрович виконав з 26 листопада 1988 по 27 квітня 1989 рр. . в якості командира корабля "Союз ТМ- 7 " і станції "Мир" за програмою ЕО- 4 . 2 жовтня на кораблі " Союз ТМ- 13 " А.А.Волков втретє стартував на орбіту. Він блискуче впорався з поставленим перед ним завданням і успішно доставив на станцію двох пасажирів. За три космічних польоти Олександр Волков провів у космосі 391 сут 11:00 53 хв 16 сек , виконав два виходи у відкритий космос загальною тривалістю 10:00 12 хв . Звільнений у запас за віком 20 серпня 1998
Волков Александр Александрович

Васютін Володимир Володимирович
Космонавт Росії . Народився 8 березня 1952 року в місті Харкові Української РСР Льотчик- космонавт СРСР , генерал -лейтенант , Герой Радянського Союзу. У 1976 році зарахований до загону радянських космонавтів ( 1976 Група ВВС № 6). Пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки та підготовки до польотів на кораблях типу "Союз Т" і орбітальних станціях " Салют" . Свій політ у космос почав 17 вересня 1985 разом з Георгієм Михайловичем ГРЕЧКА та Олександром Олександровичем ВОЛКОВИМ як командир космічного корабля "Союз Т- 14". Працював на борту орбітальної станції " Салют- 7 " . Програма польоту передбачала піврічну роботу на борту станції. Однак під час польоту Васютін серйозно захворів і політ був достроково перерваний. Повернувся на Землю 12 листопада 1985 разом з Віктором Петровичем САВІНИХ та Олександром Олександровичем ВОЛКОВИМ на борту космічного корабля "Союз Т- 14". Тривалість перебування в космосі склала 64 дня 19 годин 52 хвилини

Народилася 4 жовтня 1970 Києві. Вчений- біолог , космонавт з України Вересень 1996 - включена до складу групи космонавтів України для проходження підготовки до польотів на кораблях системи Спейс Шаттл Досвіду космічних польотів не має. Працює в Інституті ботаніки імені М.Г. Холодного Національної академії наук України ( НАНУ). Готує експерименти , які повинні бути поставлені на орбітальній станції. 2003 - премія Президента України для молодих вчених за роботу « Гравічувствітельность рослин на клітинному і молекулярному рівнях» .
Адамчук-Чалая Надія Іванівна

Народився 31 березня 1934 року в місті Порфирівка Євпаторійського району Кримської області , РРФСР (нині - Автономна республіка Крим у складі України ) . За іншими даними - народився в селі Веселе Запорізької області УРСР . Радянський військовий льотчик , член першого загону радянських космонавтів Закінчив авіаційне училище . Проходив службу в морській авіації. У 1960 році був зарахований до першого загону космонавтів СРСР. Пройшов підготовку для польоту на космічному кораблі «Восток ». Був одним з претендентів на перший космічний політ. Був призначений запасним космонавтом під час польоту Юрія Гагаріна. Входив до групи підготовки космонавтів до польоту кораблів « Восток-2 » , «Схід- 3 » і « Восток-4 ». У червні 1962 року було виведено з групи підготовки до польоту « Восток-3 » і « Восток-4 » станом здоров'я. За порушення військової дисципліни був відрахований із загону космонавтів 4 травня 1963 . Григорій Нелюбов загинув 18 лютого 1966 під колесами поїзда.
Нелюбов Григорій Григорієвич

Радянський льотчик- винищувач , член першого загону космонавтів СРСР. Народився 16 лютого 1937 , в місті Харкові. У 1960 році відібраний для підготовки до космічного польоту . 28 квітня було зарахований до першого загону радянських космонавтів. З 31 травня 1960 Валентин Бондаренко числився за військовою частиною № 26266 в Москві. За п'ятизначним номером переховувався військове містечко Чоколівський , де проходили тренування космонавти з першої двадцятки . Сьогодні ми називаємо їх " гагарінським загоном " . Однак у першу шістку , відібрану пізніше для самих перших польотів за програмою " Схід" , він не потрапив. Можливо, тому що був наймолодшим в загоні . За графіком в Інституті медико -біологічних проблем Валентин Бондаренко повинен був почати випробування 13 березня 1961 . Вранці він попрощався з дружиною Анею і матір'ю , поцілував сина. Сказав, що їде у відрядження днів на 10-12. Були десяту добу тренування Валентина в сурдобарокамері , встановленої в НДІ- 7 ВПС ( нині Інститут авіаційної і космічної медицини ) , в Москві , біля станції метро " Динамо". Він проходив випробування в перевернутому режимі дня - днем повинен був спати , вночі - не спати . Тренування в " обмеженому обсязі " - " світі тиші" , де змінюється тиск повітря , температура , вміст кисню і вуглекислоти , підходила до кінця . Тиск у сурдобарокамері було зниженим , але це компенсувалося високим вмістом кисню. Валентину дозволили зняти з себе медичні датчики . Почервонілу шкіру він протер ватою , змоченою в спирті , і , не дивлячись, кинув її в кошик для сміття. Але вата впала на спіраль електроплитки . "Висота" в барокамері була 4,5 метра , в перенасиченої киснем атмосфері цього було достатньо , щоб виникла пожежа. Полум'я миттєво охопило маленьке приміщення . На Валентині загорівся вовняний тренувальний костюм. Він намагався збити з себе полум'я . Черговий лікар не зміг відразу відкрити герметичні двері сурдобарокамері через перепад тиску - потрібен час , щоб вирівняти внутрішній і зовнішній тиск ... Коли Валентина винесли з сурдобарокамері , він був ще у свідомості і весь час повторював: " Нікого не звинувачуйте , я сам винен". Після евакуації Валентина з сурдобарокамері він був негайно доставлений до Боткінської лікарні . За життя В.Бондаренко лікарі боролися вісім годин. Співр

Ляхов Володимир Афанасієвич
Радянський космонавт , полковник , двічі Герой Радянського Союзу. Народився 0 липня 1941 року в місті Антрацит Ворошиловградської (нині Луганської) області. У 1967 році зарахований до загону радянських космонавтів ( 1967 Група ВВС № 4). Пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки та підготовки до польотів на космічних кораблях типу « Союз» і орбітальних станціях типу « Салют» ( ДОС ) . Політ в космос здійснив з 25 лютого по 19 серпня 1979 спільно з Рюміним В.В. в якості командира екіпажу космічного корабля " Союз- 32 " та орбітальній станції " Салют- 6 " У ході 175 - добового польоту екіпажем виконано великий обсяг науково -технічних і медико -біологічних експериментів і досліджень . ? Виконано більше 50 експериментів з одержання в невагомості монокристалів напівпровідникових матеріалів , металлічской сплавів і з'єднань. В умовах космічного вакууму і невагомості успішно проведені експерименти з нанесення металевих покриттів методом випаровування і наступної конденсації. На орбіті вперше змонтований космічний радіотелескоп КРТ - 10 , що доставляється на станцію автоматичним вантажним кораблем "Прогрес- 7 " . 15 серпня 1979 разом з В. В. Рюміним здійснив позаплановий вихід у відкритий космос , де провів відділення зачепився за елементи конструкції станції антени космічного радіотелескопу КРТ -10. ? Вперше в практиці космісексіх польотів була введена в дію і широко використовувалася система двосторонньої телевізійного зв'язку . Другий політ в космос здійснив з 27 червня по 23 листопада 1983 разом з Олександром Павловичем Александрова в якості командира космічного корабля «Союз Т- 9 ». Працював на борту орбітальної станції « Салют- 7 ». Тривалість перебування в космосі склала 149 днів 10:00 46 хвилин. 29 серпня 1988 втретє стартував у космос як командир космічного корабля «Союз ТМ- 6 » спільно з Валерієм Володимировичем Поляковим і афганцем Абдул Ахад моманди ) . Протягом 7 днів працював на борту орбітальної станції « Мир». Повернувся на Землю на борту космічного корабля «Союз ТМ- 5 » разом з афганським космонавтом.

Льотчик- космонавт , двічі Герой Радянського Союзу , генерал -майор авіації. Народився 5 жовтня 1930 в місті Узин нині Білоцерківського району Київської області України . У роки Великої Вітчизняної війни опинився на території , окупованій фашистськими військами. З 1947 року жив у місті Магнітогорськ Челябінської області. У 1960 році Павло Попович був зарахований до загону радянських космонавтів ( Група ВВС № 1). Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях типу "Восток" . 12-15 серпня 1962 року він здійснив свій перший космічний політ як пілота космічного корабля " Восток-4" тривалістю 2 доби 23 години. Це був перший груповий космічний політ ( з космічним кораблем "Восток- 3"). Цілями виведення на близькі орбіти двох космічних кораблів є отримання дослідних даних про можливість встановлення безпосереднього зв'язку між двома кораблями , координовані дії льотчиків- космонавтів , перевірка впливу однакових умов космічного польоту на людський організм. ? 3-19 липня 1974 Павло Попович здійснив другий космічний політ як командир космічного корабля Союз- 14 і орбітальної станції Салют- 3 . Це був 1 -й політ на орбітальній станції. На борту орбітальної станції екіпаж провів численні експерименти і спостереження, що мають велике значення для вирішення багатьох проблем науки , техніки , народного господарства . Політ тривав 15 днів 17 годин 30 хвилин 28 секунд. Помер у ніч на 30 вересня 2009 року в Гурзуфі від інсульту , похований у Москві , на Троєкуровському кладовищі.
Попович Павел Романович

Дякую за увагу!
http://kosmonawti.blogspot.com/