Презентація на тему «Виробництво цукру»
1135
Слайд #1
Виробництво цукру
Підготував:
Учень 9 класу
Лаврук Ігор
Підготував:
Учень 9 класу
Лаврук Ігор
Слайд #2
Цукрова сировина
Сировиною для отримання цукру є рослини-цукроноси, що містять цукрозу. До найбільш поширених цукроносіїв належать: цукрові буряки, цукрова тростина, цукрове сорго, цукрова кукурудза, цукровий клен, цукрова пальма, ріжкове дерево.
Сировиною для отримання цукру є рослини-цукроноси, що містять цукрозу. До найбільш поширених цукроносіїв належать: цукрові буряки, цукрова тростина, цукрове сорго, цукрова кукурудза, цукровий клен, цукрова пальма, ріжкове дерево.
Слайд #3
Цукровий буряк
Слайд #4
Цукрова тростина
Слайд #5
Цукрове сорго
Слайд #6
Цукрова кукурудза
Слайд #7
Цукровий клеtй
Слайд #8
Цукрова пальма
Слайд #9
Ріжкове дерево
Слайд #10
Цукровий буряк
Цукрові буряки — основна в нашій країні сировина для цукрового виробництва. За ботанічними ознаками вони належать до родини маренових.
Вміст цукрози в буряках може коливатися від 15 до 22 %, в середньому становить 17,5 %. З,75 кг води, що утримується в 100 кг.
Цукрові буряки — основна в нашій країні сировина для цукрового виробництва. За ботанічними ознаками вони належать до родини маренових.
Вміст цукрози в буряках може коливатися від 15 до 22 %, в середньому становить 17,5 %. З,75 кг води, що утримується в 100 кг.
Слайд #11
Вимоги до цукрових буряків:
максимальний вміст цукрози в коренях та висока продуктивність збирання цукру з гектара;
відсутність масової квітчастості та дерев'янистості тканин, легка зрізуваність;
максимальне наближення форми кореня до округлої;
хороша водоутримуюча здатність та морозостійкість;
стійкість до захворювань;
доброякісність бурякового соку;
мінімальна кількість колоїдів з максимальною коагулюючою здатністю;
мінімальна кількість шкідливого азоту, розчинної золи та інвертного цукру.
максимальний вміст цукрози в коренях та висока продуктивність збирання цукру з гектара;
відсутність масової квітчастості та дерев'янистості тканин, легка зрізуваність;
максимальне наближення форми кореня до округлої;
хороша водоутримуюча здатність та морозостійкість;
стійкість до захворювань;
доброякісність бурякового соку;
мінімальна кількість колоїдів з максимальною коагулюючою здатністю;
мінімальна кількість шкідливого азоту, розчинної золи та інвертного цукру.
Слайд #12
Виробництво цукру
Гідравлічна подача.
Подачу буряків на завод здійснюють по похилому жолобу гідравлічного транспортера водним потоком.
Гідравлічна подача.
Подачу буряків на завод здійснюють по похилому жолобу гідравлічного транспортера водним потоком.
Слайд #13
Миття буряків відбувається в кулачкових або в барабанних бурякомийках.
Підготовлені до переробки буряки зважують на автоматичних порційних вагах.
Виробництво цукру
Показник цієї ваги служить основою всього хіміко-технологічного обліку на заводі.
Здрібнення буряків. Буряковий сік вичавлюють дифузійним способом.
Підготовлені до переробки буряки зважують на автоматичних порційних вагах.
Виробництво цукру
Показник цієї ваги служить основою всього хіміко-технологічного обліку на заводі.
Здрібнення буряків. Буряковий сік вичавлюють дифузійним способом.
Слайд #14
Отримання дифузійного соку
Мета цього технологічного процесу — вилучення з бурякової стружки максимальної кількості цукрози. Для цього стружку обробляють протитоком у воді при температурі 70—75°С.
Внаслідок такого впливу в клітинах денатурує, практично вся цукроза та деяка частина розчинених нецукрів через стінки клітин переходять (дифундують) у воду.
Мета цього технологічного процесу — вилучення з бурякової стружки максимальної кількості цукрози. Для цього стружку обробляють протитоком у воді при температурі 70—75°С.
Внаслідок такого впливу в клітинах денатурує, практично вся цукроза та деяка частина розчинених нецукрів через стінки клітин переходять (дифундують) у воду.
Слайд #15
На стадії вичавлення дифузійного соку можливе газоутворення, викликане життєдіяльністю мікроорганізмів, що потрапили на дифузію разом зі стружкою внаслідок поганого миття буряків.
Для боротьби з газоутворенням необхідно:
а)tстежити, щоб буряки добре відмивалися від бруду;
б)tдезінфікувати стружку формаліном при переробці ушкодженого коріння буряків;
в)tзменшувати час знаходження сокостружкової суміші в дифузійних апаратах;
г)tзнижувати температуру дифузії.
Отримання дифузійного соку
Для боротьби з газоутворенням необхідно:
а)tстежити, щоб буряки добре відмивалися від бруду;
б)tдезінфікувати стружку формаліном при переробці ушкодженого коріння буряків;
в)tзменшувати час знаходження сокостружкової суміші в дифузійних апаратах;
г)tзнижувати температуру дифузії.
Отримання дифузійного соку
Слайд #16
Очищення дифузійного соку
Дифузійний сік являє собою полікомпонентну систему, в якій міститься 16—17 % сухих речовин, з них 14—15 % цукрози і 2 % нецукрів
Дифузійний сік являє собою полікомпонентну систему, в якій міститься 16—17 % сухих речовин, з них 14—15 % цукрози і 2 % нецукрів
Слайд #17
Очищення соку
очищення соку здійснюють у кілька етапів:
відділення рідини від суспендованих у ній частинок за допомогою пористих перегородок.
обробка вапном (дефекація);
видалення надлишку вапна діоксидом вуглеводу (сатурація з фільтруванням);
знебарвлення та обеззараження соку (сульфітація).
очищення соку здійснюють у кілька етапів:
відділення рідини від суспендованих у ній частинок за допомогою пористих перегородок.
обробка вапном (дефекація);
видалення надлишку вапна діоксидом вуглеводу (сатурація з фільтруванням);
знебарвлення та обеззараження соку (сульфітація).
Слайд #18
Згущення соку
Для підвищення вмісту сухих речовин у продукті сік випаровують. Випаровування проводять з мінімальними витратами тепла та змінами соку. Очищений сік містить 14—15 % сухих речовин, а внаслідок випаровування їх вміст підвищується до 65 %.
Для підвищення вмісту сухих речовин у продукті сік випаровують. Випаровування проводять з мінімальними витратами тепла та змінами соку. Очищений сік містить 14—15 % сухих речовин, а внаслідок випаровування їх вміст підвищується до 65 %.
Слайд #19
Випаровування соку здійснюють у випарних установках з багаторазовим використанням пари. Випарні апарати працюють безперервно, тобто в них весь час надходить рідкий сік на випаровування та безперервно відводиться густий сік, який називають сиропом.
Згущення соку
Згущення соку
Слайд #20
Внаслідок цього концентрований розчин цукру в апараті кипить при температурі не вище 90°С. Ця умова дуже важлива для запобігання пригоряння цукру.
Сироп з концентратора піддають сульфітуванню разом з клеровкою жовтого цукру, фільтрують і потім викачують на збірники перед вакуум-апаратами.
Згущення соку
Сироп з концентратора піддають сульфітуванню разом з клеровкою жовтого цукру, фільтрують і потім викачують на збірники перед вакуум-апаратами.
Згущення соку
Слайд #21
Очищення сиропу
При згущенні соку випаровуванням частина нецукрів випадає в осад, збільшується кольоровість та концентрація редукуючих речовин, що викликає необхідність сульфітації та фільтрації сиропу перед уварюванням.
При згущенні соку випаровуванням частина нецукрів випадає в осад, збільшується кольоровість та концентрація редукуючих речовин, що викликає необхідність сульфітації та фільтрації сиропу перед уварюванням.
Слайд #22
Отримання кристалічного цукру
Отримання кристалічного цукру з соку відбувається в кілька етапів. Спочатку його уварюють у вакуум-апараті до вмісту сухих речовин 92,5—93,5 %. При цьому частина цукрози викристалізовується, утворюючи суміш кристалів та міжкристального розчину.
При центрифугуванні кристали цукру відділяють від розчину. Для видалення жовтого забарвлення цукру проводять відбілювання цукру-піску гарячою водою. Сиропи, отримані після центрифугування та відбілювання, знову уварюють до утфєля і отримують цукор II кристалізації.
Отримання кристалічного цукру з соку відбувається в кілька етапів. Спочатку його уварюють у вакуум-апараті до вмісту сухих речовин 92,5—93,5 %. При цьому частина цукрози викристалізовується, утворюючи суміш кристалів та міжкристального розчину.
При центрифугуванні кристали цукру відділяють від розчину. Для видалення жовтого забарвлення цукру проводять відбілювання цукру-піску гарячою водою. Сиропи, отримані після центрифугування та відбілювання, знову уварюють до утфєля і отримують цукор II кристалізації.
Слайд #23
Варка утфелів
Призначенням уварювання є виділення цукрози з розчину у вигляді кристалів та отримання суміші кристалів та міжкристального розчину (так званого утфєля І кристалізації).
Призначенням уварювання є виділення цукрози з розчину у вигляді кристалів та отримання суміші кристалів та міжкристального розчину (так званого утфєля І кристалізації).
Слайд #24
Центрифугування утфеля
Утфель являє собою двофазну в'язку масу з вмістом 45—60 % кристалів цукру, а інше — міжкристалевий розчин.
Щоб отримати кристалічний цукор, тверду фазу відділяють від рідкої механічним способом на центрифугах. Відцентрова сила, що виникає при обертанні ротора центрифуги з утфелем, у багато разів більше сили важіння, тому розділення твердої та рідкої фаз відбувається дуже швидко.
Утфель являє собою двофазну в'язку масу з вмістом 45—60 % кристалів цукру, а інше — міжкристалевий розчин.
Щоб отримати кристалічний цукор, тверду фазу відділяють від рідкої механічним способом на центрифугах. Відцентрова сила, що виникає при обертанні ротора центрифуги з утфелем, у багато разів більше сили важіння, тому розділення твердої та рідкої фаз відбувається дуже швидко.
Слайд #25
Сушіння, панування та зберігання цукру
Вологість вивантаженого з центрифуги цукру коливається в межах 0,5—1,5 %, а температура — 70—80°С. Такий цукор необхідно сушити, оскільки в ньому утворюються грудки, а при транспортуванні кристали легко ушкоджуються.
Вологість вивантаженого з центрифуги цукру коливається в межах 0,5—1,5 %, а температура — 70—80°С. Такий цукор необхідно сушити, оскільки в ньому утворюються грудки, а при транспортуванні кристали легко ушкоджуються.
Слайд #26
Кінець
