Презентація на тему «Фенолоформальдегідні смоли»
288
Слайд #1
Фенолоформальдегідні смоли
Фенолформальдегідні смоли [-C 6 H 3 (OH)-CH 2 -] n - різновид конденсаційних смол, продукти поліконденсації фенолу C 6 H 5 OH з формальдегідом CH 2 = O.
Фенолформальдегідні смоли [-C 6 H 3 (OH)-CH 2 -] n - різновид конденсаційних смол, продукти поліконденсації фенолу C 6 H 5 OH з формальдегідом CH 2 = O.
Слайд #2
Загальний опис
Реакція поліконденсації проводиться в присутності кислих (соляна, сірчана, щавелева і інші кислоти) або лужних каталізаторів (аміак, гідроксид натрію, гідроксид барію). При цьому утворюються новолак, бакеліт, резол.
При надлишку фенолу і кислому каталізаторі утворюється лінійний полімер -новолак, ланцюг якого містить приблизно 10 фенольних залишків, з'єднаних між собою метиленовими містками.
Новолаки - термопластичні полімери, які самі по собі не здатні переходити в неплавкое і нерозчинний стан. Але вони можуть перетворюватися в тривимірний полімер при нагріванні їх з додатковою порцією формальдегіду в лужному середовищі.
Бакеліт — твердий, міцний і теплоізоляційний матеріал, використовується як електроізолятор.
При використанні лужних каталізаторів і надлишку альдегіду в початковій стадії поліконденсації виходять лінійні ланцюги резол, які при додатковому нагріванні "зшиваються" між собою за рахунок груп CH 2 OH, що знаходяться в пара-положенні фенольного кільця, з утворенням тривимірного полімеру - резита.
Властивості Затверділі смоли характеризуються високими тепло-, водо- і кислотостійкістю, а в поєднанні з наповнювачами мають високу механічну міцність.
Реакція поліконденсації проводиться в присутності кислих (соляна, сірчана, щавелева і інші кислоти) або лужних каталізаторів (аміак, гідроксид натрію, гідроксид барію). При цьому утворюються новолак, бакеліт, резол.
При надлишку фенолу і кислому каталізаторі утворюється лінійний полімер -новолак, ланцюг якого містить приблизно 10 фенольних залишків, з'єднаних між собою метиленовими містками.
Новолаки - термопластичні полімери, які самі по собі не здатні переходити в неплавкое і нерозчинний стан. Але вони можуть перетворюватися в тривимірний полімер при нагріванні їх з додатковою порцією формальдегіду в лужному середовищі.
Бакеліт — твердий, міцний і теплоізоляційний матеріал, використовується як електроізолятор.
При використанні лужних каталізаторів і надлишку альдегіду в початковій стадії поліконденсації виходять лінійні ланцюги резол, які при додатковому нагріванні "зшиваються" між собою за рахунок груп CH 2 OH, що знаходяться в пара-положенні фенольного кільця, з утворенням тривимірного полімеру - резита.
Властивості Затверділі смоли характеризуються високими тепло-, водо- і кислотостійкістю, а в поєднанні з наповнювачами мають високу механічну міцність.
Слайд #3
Отримання фенолформальдегідної смоли
У пробірку поміщають 10 крапель рідкого фенолу і 8 крапель 40% формальдегіду. Суміш нагрівають на водяній бані до розчинення фенолу. Через 3 хвилин в пробірку додають 5 крапель концентрованої соляної кислоти і поміщають її у склянку з холодною водою. Після утворення в посудині двох чітких фаз слід злити воду і вилити полімер з пробірки. Протягом декількох хвилин утворилася новолачная смола твердне.
2. У невелику колбу поміщають 15 г фенолу і 25 мл концентрованого розчину формаліну і нагрівають (під тягою) на пальнику, періодично струшуючи вміст колби. Додають 1-2 мл соляної кислоти і продовжують нагрівання. Спочатку реакція йде бурхливо і суміш в колбі стає однорідною. Через деякий час (близько 10 хвилин) на дні колби утворюється смолистий осад. Верхній шар рідини зливають й швидко витягують смолу, яка на повітрі густіє і поступово твердне.
У пробірку поміщають 10 крапель рідкого фенолу і 8 крапель 40% формальдегіду. Суміш нагрівають на водяній бані до розчинення фенолу. Через 3 хвилин в пробірку додають 5 крапель концентрованої соляної кислоти і поміщають її у склянку з холодною водою. Після утворення в посудині двох чітких фаз слід злити воду і вилити полімер з пробірки. Протягом декількох хвилин утворилася новолачная смола твердне.
2. У невелику колбу поміщають 15 г фенолу і 25 мл концентрованого розчину формаліну і нагрівають (під тягою) на пальнику, періодично струшуючи вміст колби. Додають 1-2 мл соляної кислоти і продовжують нагрівання. Спочатку реакція йде бурхливо і суміш в колбі стає однорідною. Через деякий час (близько 10 хвилин) на дні колби утворюється смолистий осад. Верхній шар рідини зливають й швидко витягують смолу, яка на повітрі густіє і поступово твердне.
Слайд #4
Застосування
З фенолформальдегідного полімеру, додаючи різні наповнювачі, отримують фенолформальдегідні пластмаси, т. зв. фенопласти. Їх застосування дуже широке. Це: вальниці, шестерні і гальмівні накладки для машин; хороший електроізоляційний матеріал в радіо- і електротехніці. Виготовляють деталі великих розмірів, телефонні апарати, електричні контактні плати. Для склеювання пінополістирольних плит, застосовуваних для виготовлення моделей у ливарному виробництві.
Фенолоформальдегідні полімери застосовуються у вигляді пресувальних композицій з різними наповнювачами, а також у виробництві лаків і клею.
З фенолформальдегідного полімеру, додаючи різні наповнювачі, отримують фенолформальдегідні пластмаси, т. зв. фенопласти. Їх застосування дуже широке. Це: вальниці, шестерні і гальмівні накладки для машин; хороший електроізоляційний матеріал в радіо- і електротехніці. Виготовляють деталі великих розмірів, телефонні апарати, електричні контактні плати. Для склеювання пінополістирольних плит, застосовуваних для виготовлення моделей у ливарному виробництві.
Фенолоформальдегідні полімери застосовуються у вигляді пресувальних композицій з різними наповнювачами, а також у виробництві лаків і клею.
