Презентація на тему «Підсистема Галактики та її спіральна структура. Типи зоряного населення»
313
Слайд #1
Підсистема Галактики та її спіральна структура. Типи зоряного населення
Слайд #2
Типи населення Галактики.
Уявлення про населення Галактики увів 1944 р. німецький астроном В. Бааде
Спочатку воно стосувалося Туманності Андромеди (галактика М31). При її фотографуванні через синій і червоний світлофільтри він виявив, що плоский лінзоподібний диск цієї велетенської галактики занурений у більш розріджену зоряну хмару сферичної форми - гало. Оскільки туманність Андромеди дуже схожа на нашу Галактику, Бааде припустив, що подібну структуру має і Молочний Шлях.
Уявлення про населення Галактики увів 1944 р. німецький астроном В. Бааде
Спочатку воно стосувалося Туманності Андромеди (галактика М31). При її фотографуванні через синій і червоний світлофільтри він виявив, що плоский лінзоподібний диск цієї велетенської галактики занурений у більш розріджену зоряну хмару сферичної форми - гало. Оскільки туманність Андромеди дуже схожа на нашу Галактику, Бааде припустив, що подібну структуру має і Молочний Шлях.
Слайд #3
Зоряне населення — умовний поділ зірок на категорії (зоряні популяції або населення) в залежності від їх металічності, що корелюється із віком зір, розташуванні в галактиці та її типом. Популяції названі в порядку їхнього відкриття, що є зворотнім порядком по часу їх виникнення.
Слайд #4
Об'єкти спіральних рукавів галактичного диска було названо населенням І типу, найновіші зірки (із високою металічністю).
А зорі гало, які концентруються симетрично щодо центра системи, старі зірки із дуже низьким вмістом металів - населенням II типу.
Гіпотетична популяція III — це найперші світила у Всесвіті практично без важких елеметів,
А зорі гало, які концентруються симетрично щодо центра системи, старі зірки із дуже низьким вмістом металів - населенням II типу.
Гіпотетична популяція III — це найперші світила у Всесвіті практично без важких елеметів,
Слайд #5
До населення І типу належать, зокрема, зорі розсіяних скупчень
діаграма Герцшпрунга—Рассела для двох розсіяних зоряних скупчень. NGC 188 (показано зеленим) старше і тому його точка повороту з головної послідовності розташована нижче, ніж у M67 (показано жовтим).
діаграма Герцшпрунга—Рассела для двох розсіяних зоряних скупчень. NGC 188 (показано зеленим) старше і тому його точка повороту з головної послідовності розташована нижче, ніж у M67 (показано жовтим).
Слайд #6
До населення II типу - зорі кулястих скупчень.
Слайд #7
Населення III — гіпотетична популяція надзвичайно масивних та гарячих зірок, що виникла на самому початку існування Всесвіту.
Формувалися ці перші світила виключно із водню та гелію, практично не містили металів.
На початок 2013 року не знайдено достовірних астрономічних доказів існування зірок населення III, але їх виникнення органічно випливає із сучаснихкосмологічних концепцій.
Формувалися ці перші світила виключно із водню та гелію, практично не містили металів.
На початок 2013 року не знайдено достовірних астрономічних доказів існування зірок населення III, але їх виникнення органічно випливає із сучаснихкосмологічних концепцій.
Слайд #8
Класифікація галактик
Е0 – Е6 – еліптичні галактики
SO – лінзовидні галактики
Irr – неправильні галактики
S – спіральні галактики
Sa, Sc – різні види спіральних галактик
SB – спіральні галактики з перемичкою
Е0 – Е6 – еліптичні галактики
SO – лінзовидні галактики
Irr – неправильні галактики
S – спіральні галактики
Sa, Sc – різні види спіральних галактик
SB – спіральні галактики з перемичкою
Слайд #9
Спіральна галактика (позначається S)
— різновид галактик у класифікації Габбла, найвиразнішою особливістю яких є наявність спіральної структури у диску.
Маса спіральних галактик досягає 1012 мас Сонця.
— різновид галактик у класифікації Габбла, найвиразнішою особливістю яких є наявність спіральної структури у диску.
Маса спіральних галактик досягає 1012 мас Сонця.
Слайд #10
Класифікація Га́ббла — класифікація галактик, запропонована 1936 року Едвіном Габблом. Відтоді запропоновано докладніші класифікації, але класифікація Габбла ще й досі не втратила актуальності.
Слайд #11
Схема спіральної галактики, вид у профіль
Слайд #12
Классификация спиральных галактик по Ж. Вокулеру
Слайд #13
Спіральні галактики характеризуються такими фізичними властивостями:
значний сумарний обертальний момент;
складаються з центрального балджа (майже сферичного потовщення), оточеного диском:
балдж подібний до еліптичної галактики, яка містить багато старих зірок — так зване «Населення II» — і нерідко масивну чорну діру в центрі;
диск є плоским утворенням, що обертається, яке складається з міжзоряної речовини, молодих зір «Населення I» ірозсіяних зоряних скупчень.
значний сумарний обертальний момент;
складаються з центрального балджа (майже сферичного потовщення), оточеного диском:
балдж подібний до еліптичної галактики, яка містить багато старих зірок — так зване «Населення II» — і нерідко масивну чорну діру в центрі;
диск є плоским утворенням, що обертається, яке складається з міжзоряної речовини, молодих зір «Населення I» ірозсіяних зоряних скупчень.
Слайд #14
Спіральні галактики названо так, тому що мають всередині диску яскраві рукави зоряного походження, які у вигляді майже логарифмічної спіралі простягаються з балджа
Логарифмічна спіраль або ізогональна спіраль — особливий вид спіралі, що часто зустрічається в природі
Логарифмічна спіраль або ізогональна спіраль — особливий вид спіралі, що часто зустрічається в природі
Слайд #15
За допомогою сучасних телескопів було виявлено, що у багатьох спіральних галактиках в центрі знаходиться надмасивна чорна дірка, з масою, що може перевищувати мільйон мас Сонця. Відомо, що ці екзотичні об'єкти містяться як у еліптичних, так і у спіральних галактиках; тому багато астрономів вважають, що у ядрі всіх великих галактик міститься надмасивна чорна дірка. Відомо, що у центрі нашого Молочного Шляху також міститься чорна дірка з масою, більшою у декілька мільйонів разів за масу зірки.
Слайд #16
Моделювання гравітаційного лінзування чорною дірою, яка викривляє зображення галактики перед якою вона проходить.
Слайд #17
Галактика Молочний Шлях, яка є домівкою Землі і всіх інших зірок нашого неба, є спіральною галактикою, і, як вважається, належить до спіральних галактик з перетинкою. Назва “Молочний Шлях” походить від доріжки дуже тьмяних зірок, що пролягає через усе небо. Ця доріжка — результат того, що ми споглядаємо площину диска нашої галактики з точки всередині диска.
Слайд #18
ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ
Слайд #19
Диск спіральної галактики зазвичай оточено великим сфероїдальним гало, що складається зі старих зірок«Населення II», більшість яких зосереджена в кулястих скупченнях, що обертаються навколо галактичного центру.
Слайд #20
Га́ло гала́ктики — невидимий компонент галактики сферичної форми, який простягається за видиму частину галактики. В основному складається з розрідженого гарячого газу, зірок і темної матерії.
Слайд #21
Більшість спіральних галактик мають у центрі перемичку («бар»), від кінців якої відгалужуються спіральні рукави. У рукавах міститься значна частина пилу й газу, також безліч зоряних скупчень. Речовина в них обертається навколо центру галактики під дією гравітації.
Слайд #22
Спіральні рукави являють собою області активного зореутворення і складаються, здебільшого, з молодих гарячих зір; саме тому рукави добре розрізняються у видимій частині спектру. Абсолютна більшість спостережуваних спіральних галактик обертається в бік закручування спіральних гілок.
Слайд #23
Отже, спіральна галактика складається з плоского диска зі спіральними рукавами, еліптичного балджу в центрі та сферичного гало, діаметр якого близький до діаметру диска.
Слайд #24
Рукав Оріона
— невеликий галактичний рукав нашої галактики в якому знаходиться наша Сонячна система. Товщиною приблизно в 3 500 світлових років і приблизно 10 000 світлових років у довжину. Іноді він також називається Місцевий рукав або Шпора Оріона.
Рукав Оріона зобов'язаний своєю назвою зіркам з сузір'я Оріона, що розташовані поблизу нього. Він розташований між рукавом Стрільця і рукавом Персея, двома великими рукавами Чумацького Шляху. У рукаві Оріона Сонячна система знаходиться поблизу внутрішнього краю в Місцевому пузирі, приблизно на відстані 8000 парсек від центру Галактики.
— невеликий галактичний рукав нашої галактики в якому знаходиться наша Сонячна система. Товщиною приблизно в 3 500 світлових років і приблизно 10 000 світлових років у довжину. Іноді він також називається Місцевий рукав або Шпора Оріона.
Рукав Оріона зобов'язаний своєю назвою зіркам з сузір'я Оріона, що розташовані поблизу нього. Він розташований між рукавом Стрільця і рукавом Персея, двома великими рукавами Чумацького Шляху. У рукаві Оріона Сонячна система знаходиться поблизу внутрішнього краю в Місцевому пузирі, приблизно на відстані 8000 парсек від центру Галактики.
Слайд #25
Структура нашої галактики. Сонце позначене жовтою цяткою.
Слайд #26
Структура нашої галактики. Сонце позначене жовтою цяткою.
Слайд #27
Учені виявили найбільшу з відомих у даний час спіральну галактику NGC 6872, повідомляє NASA.
Як свідчать дані, розміри NGC 6872 більше ніж у п'ять разів перевищують розміри нашої галактики.
Згідно з отриманими з телескопа даними, диск галактики NGC 6872, розташованої в сузір'ї Павлина на відстані 212 млн світлових років, простягається на 522 тисячі світлових років.
Як свідчать дані, розміри NGC 6872 більше ніж у п'ять разів перевищують розміри нашої галактики.
Згідно з отриманими з телескопа даними, диск галактики NGC 6872, розташованої в сузір'ї Павлина на відстані 212 млн світлових років, простягається на 522 тисячі світлових років.
Слайд #28
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ
