- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Проект Астрономія - Галактики»
Презентація на тему «Проект Астрономія - Галактики»
323
Слайд #1
Проект: “Галактики”
Підготувала: Бендюк Вікторія, учениця 11-Б класу
Підготувала: Бендюк Вікторія, учениця 11-Б класу
Слайд #2
Термінологія
Зовнішній вигляд
Утворення
Класифікація
Скупчення галактик
Міжгалактична взаємодія
Зміст
Зовнішній вигляд
Утворення
Класифікація
Скупчення галактик
Міжгалактична взаємодія
Зміст
Слайд #3
Які терміни потрібно знати?
Галактика (дв.-грец. Γαλαξίας - молочний, молочний) - гігантська, гравітаційно-пов'язана система із зірок і зоряних скупчень, міжзоряного газу і пилу, і темної матерії.
Ядро - мала область в центрі галактики.
Диск - відносно тонкий шар, в якому сконцентровано більшість об'єктів галактики. Підрозділяється на газопиловий диск і зоряний диск.
Полярне кільце - рідкісний компонент. У класичному випадку галактика з полярним кільцем має два диски, що обертаються в перпендикулярних площинах. Центри цих дисків в класичному випадку збігаються. Причина виникнення полярних кілець до кінця не зрозуміла.
Сфероїдальний компонент - сфероподібний розподіл зірок.
Балдж (англ. bulge - здуття) - найбільш яскрава внутрішня частина сфероїдального компонента.
Гало - зовнішній сфероїдальний компонент.
Спіральна гілка (спіральний рукав) - ущільнення з міжзоряного газу і переважно молодих зірок у вигляді спіралі.
Бар (перемичка) - виглядає як щільне витягнуте утворення, що складається із зірок і міжзоряного газу.
Галактика (дв.-грец. Γαλαξίας - молочний, молочний) - гігантська, гравітаційно-пов'язана система із зірок і зоряних скупчень, міжзоряного газу і пилу, і темної матерії.
Ядро - мала область в центрі галактики.
Диск - відносно тонкий шар, в якому сконцентровано більшість об'єктів галактики. Підрозділяється на газопиловий диск і зоряний диск.
Полярне кільце - рідкісний компонент. У класичному випадку галактика з полярним кільцем має два диски, що обертаються в перпендикулярних площинах. Центри цих дисків в класичному випадку збігаються. Причина виникнення полярних кілець до кінця не зрозуміла.
Сфероїдальний компонент - сфероподібний розподіл зірок.
Балдж (англ. bulge - здуття) - найбільш яскрава внутрішня частина сфероїдального компонента.
Гало - зовнішній сфероїдальний компонент.
Спіральна гілка (спіральний рукав) - ущільнення з міжзоряного газу і переважно молодих зірок у вигляді спіралі.
Бар (перемичка) - виглядає як щільне витягнуте утворення, що складається із зірок і міжзоряного газу.
Слайд #4
Як бачить галактики звичайний спостерігач (не астроном)?
Основні видимі складові галактик включають :
Нормальні зірки різних мас і віків, частина яких укладена в скупченнях.
Компактні залишки зірок.
Холодне газопилове середовище.
Найбільш розріджений гарячий газ з температурою в мільйони келвінів.
Галактики не мають чітких кордонів. Не можна точно сказати, де закінчується галактика і починається міжгалактичний простір. Спектр галактик складається з випромінювання всіх складових її об'єктів. Основне джерело випромінювання - це зірки. Ближче до свого краю галактика тьмяніє, значить, і середня щільність зірок падає.
Основні видимі складові галактик включають :
Нормальні зірки різних мас і віків, частина яких укладена в скупченнях.
Компактні залишки зірок.
Холодне газопилове середовище.
Найбільш розріджений гарячий газ з температурою в мільйони келвінів.
Галактики не мають чітких кордонів. Не можна точно сказати, де закінчується галактика і починається міжгалактичний простір. Спектр галактик складається з випромінювання всіх складових її об'єктів. Основне джерело випромінювання - це зірки. Ближче до свого краю галактика тьмяніє, значить, і середня щільність зірок падає.
Слайд #5
Як з'явились галактики?
Ієрархічна теорія
Згідно з нею , після виникнення перших зірок у Всесвіті почався процес гравітаційного об'єднання зірок у скупчення і далі в галактики. Останнім часом ця теорія поставлена під сумнів. Сучасні телескопи здатні « заглянути » так далеко , що бачать об'єкти , що існували приблизно через 400 тис. років після Великого вибуху. Виявилося , що на той момент вже існували сформовані галактики. Припускається, що між виникненням перших зірок і вищевказаним періодом розвитку Всесвіту пройшло занадто мало часу , і галактики сформуватися не встигли б .
Інфляційна теорія
Версія полягає в тому , що коли йшов процес розширення Всесвіту з надсвітловою швидкістю, то утворені раніше квантові коливання утворили неоднорідності, які могли притягувати різні нестабільні речовини. Тому матерія гравітаційно стиснулась навколо цих ділянок і утворились газові туманності. А далі почався процес утворення зірок і перетворення туманностей у галактики.
Ієрархічна теорія
Згідно з нею , після виникнення перших зірок у Всесвіті почався процес гравітаційного об'єднання зірок у скупчення і далі в галактики. Останнім часом ця теорія поставлена під сумнів. Сучасні телескопи здатні « заглянути » так далеко , що бачать об'єкти , що існували приблизно через 400 тис. років після Великого вибуху. Виявилося , що на той момент вже існували сформовані галактики. Припускається, що між виникненням перших зірок і вищевказаним періодом розвитку Всесвіту пройшло занадто мало часу , і галактики сформуватися не встигли б .
Інфляційна теорія
Версія полягає в тому , що коли йшов процес розширення Всесвіту з надсвітловою швидкістю, то утворені раніше квантові коливання утворили неоднорідності, які могли притягувати різні нестабільні речовини. Тому матерія гравітаційно стиснулась навколо цих ділянок і утворились газові туманності. А далі почався процес утворення зірок і перетворення туманностей у галактики.
Слайд #6
Як можна класифікувати галактики за будовою?
Слайд #7
Послідовність Хаббла
Послідовність Хаббла – це морфологічна класифікація галактик по їх зовнішньому вигляду, запропонована Едвіном Хабблом у 1926 році (у 36-му – модифікована). Згідно із нею галактики поділяються на три великі класи:
Еліптичні
Спіральні
Іррегулярні
Послідовність Хаббла – це морфологічна класифікація галактик по їх зовнішньому вигляду, запропонована Едвіном Хабблом у 1926 році (у 36-му – модифікована). Згідно із нею галактики поділяються на три великі класи:
Еліптичні
Спіральні
Іррегулярні
Слайд #8
Камертон Хаббла
Слайд #9
Еліптична галактика М49 (Е2)
Спіральна галактика М81
Спіральна галактика NGC 1300
Іррегулярна галактика NGC 1427A
Спіральна галактика М81
Спіральна галактика NGC 1300
Іррегулярна галактика NGC 1427A
Слайд #10
Система де Вокулера
Система де Вокулера - це широко вживане розширення системи Хаббла, запропонована де Вокулером в 1959 році. Основні зміни торкнулись класифікації спіральних галактик, тоді як усі інші залишились по більшій мірі у першоствореному вигляді.
Система де Вокулера - це широко вживане розширення системи Хаббла, запропонована де Вокулером в 1959 році. Основні зміни торкнулись класифікації спіральних галактик, тоді як усі інші залишились по більшій мірі у першоствореному вигляді.
Слайд #11
Приклади галактик до класифікації де Вокулера
Слайд #12
Галактики тільки поодинокі?
На знімках галактик видно, що дійсно одиноких галактик небагато. Порядку 95% галактик утворюють об'єднання. Є кілька видів таких об'єднаннь:
Групи
(до 10 галактик)
Скупчення
(до сотні)
Мегаскупчення
(до 1000)
На знімках галактик видно, що дійсно одиноких галактик небагато. Порядку 95% галактик утворюють об'єднання. Є кілька видів таких об'єднаннь:
Групи
(до 10 галактик)
Скупчення
(до сотні)
Мегаскупчення
(до 1000)
Слайд #13
Як взаємодіють галактики?
Якщо відстань відносно велика (якщо середнє значення відстані між галактиками не більше ніж на порядок більше їх діаметра), то більш масивна галактика може перетягнути міжгалактичний гарячий газ , що оточує сусідню галактику , тим самим позбавивши її джерела енергії , що витрачається при формуванні зірок. Якщо додатково зменшити відстань , то можливо , що більш масивний компонент разом з міжгалактичним газом перетягне на себе і темне гало галактики , залишивши її фактично без темної матерії. Особливо часто таке зустрічається при сильному розходженні в масах галактик.
Якщо відстань невелика (невеликий і час взаємодії), то в галактиках виникнуть хвилі щільності газу, що може послужити причиною масованого спалаху зореутворення і появі спіральних гілок.
Граничний випадок взаємодії - це злиття галактик. За сучасними уявленнями, спочатку зливаються темні гало галактик. Потім галактики починають наближатися один до одного по спіралі. І тільки потім починають зливатися зоряні компоненти, викликаючи в навколишньому газі хвилі щільності і спалахи зореутворення.
Якщо відстань відносно велика (якщо середнє значення відстані між галактиками не більше ніж на порядок більше їх діаметра), то більш масивна галактика може перетягнути міжгалактичний гарячий газ , що оточує сусідню галактику , тим самим позбавивши її джерела енергії , що витрачається при формуванні зірок. Якщо додатково зменшити відстань , то можливо , що більш масивний компонент разом з міжгалактичним газом перетягне на себе і темне гало галактики , залишивши її фактично без темної матерії. Особливо часто таке зустрічається при сильному розходженні в масах галактик.
Якщо відстань невелика (невеликий і час взаємодії), то в галактиках виникнуть хвилі щільності газу, що може послужити причиною масованого спалаху зореутворення і появі спіральних гілок.
Граничний випадок взаємодії - це злиття галактик. За сучасними уявленнями, спочатку зливаються темні гало галактик. Потім галактики починають наближатися один до одного по спіралі. І тільки потім починають зливатися зоряні компоненти, викликаючи в навколишньому газі хвилі щільності і спалахи зореутворення.
Слайд #14
Дякую за увагу!