Презентація на тему «Венера» (варіант 7)

“Венера "
Виконала:уч.11 класуЧорнобаєва Олена

Вене́ра — друга за відстанню від Сонця планета, майже такого ж розміру, як Земля.

Венера — третій за яскравістю об'єкт на небі; її блиск поступається лише блиску Сонця та Місяця. Належить до планет, відомих людству з найдавніших часів.

Венера — третій за яскравістю об'єкт на небі; її блиск поступається лише блиску Сонця та Місяця. Належить до планет, відомих людству з найдавніших часів.

Орбіта Венери ближча до кола, ніж орбіта будь-якої іншої планети Сонячної системи. Період обертання навколо Сонця (венеріанський рік) становить 224,7 земної доби. Іноді Венера підходить до Землі на відстань, меншу 40 млн. км.

Венера обертається навколо своєї осі в зворотному напрямку до обертання навколо Сонця, на відміну від Землі та інших планет. Тривалість сонячної доби на планеті становить близько 116,75 земних діб.

Про те, що у Венери є атмосфера, стало відомо 1761 p., відкриття належало М. В. Ломоносову, який спостерігав проходження планети перед диском Сонця.

Тиск на поверхні планети становить близько 95 атмосфер. Складається ця атмосфера, здебільшого, з вуглекислого газу з домішками азоту й кисню..

Хмарний шар Венери, що ховає від нас її поверхню, розташовано на висоті 49-68 км над поверхнею, за щільністю він нагадує легкий туман і складається, в основному, з пари 80% сірчаної кислоти. 

Хмарний шар Венери, що ховає від нас її поверхню, розташовано на висоті 49-68 км над поверхнею, за щільністю він нагадує легкий туман і складається, в основному, з пари 80% сірчаної кислоти. 

 Склад матеріалу поверхні Венери, визначений у декількох місцях посадки, виявився близьким до складу земних базальтів.

Древні греки дали цій планеті ім'я своєї кращої богині Афродіти, римляни ж потім переінакшили по своєму, і назвали планету Венерою, що, загалом, те саме. Однак сталося це не відразу.

Афродіта

Деякий час вважалося, що в небі знаходиться відразу дві планети. Вірніше, тоді вважалося, що зірки, одну - сліпучо яскраву, можна було спростерігати вранці, іншу, таку ж - увечері. Їх навіть називали по-різному, поки астрономи після довгих спостережень і ще більш довгих міркувань не прийшли до висновку, що зірка все-таки одна.