- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «З історії астрономічних відкриттів»
Презентація на тему «З історії астрономічних відкриттів»
386
Слайд #1
Головною метою
Роботу виконав:
Ващинець Василь Павлович,
учень 10 класу
Виноградівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4
Науковий керівник:
Коложварі Наталія Олександрівна,
вчитель фізики
Виноградівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4
З історії астрономічних відкриттів
Роботу виконав:
Ващинець Василь Павлович,
учень 10 класу
Виноградівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4
Науковий керівник:
Коложварі Наталія Олександрівна,
вчитель фізики
Виноградівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4
З історії астрономічних відкриттів
Слайд #2
Чому я обрав саме цю тему?
В усі часи і у всіх народів астрономія, як і всяка наука, була тісно пов'язана зі станом загального розвитку людства. Астрономія прогресує або терпить застій разом із суспільством. Вона пов'язана з практичним життям народів. Таким чином, відображаючи в собі історію розвитку людства, історія астрономії є частиною історії цивілізації. Адже саме так можна більш точно відобразити еволюцію уявлень людства про будову Всесвіту.
В усі часи і у всіх народів астрономія, як і всяка наука, була тісно пов'язана зі станом загального розвитку людства. Астрономія прогресує або терпить застій разом із суспільством. Вона пов'язана з практичним життям народів. Таким чином, відображаючи в собі історію розвитку людства, історія астрономії є частиною історії цивілізації. Адже саме так можна більш точно відобразити еволюцію уявлень людства про будову Всесвіту.
Слайд #3
У своїй роботі я намагався показати значення деяких відкриттів та досягнень з точки зору розвитку людства, технічної бази та релігійних поглядів конкретної епохи.
Особливо цікавою є дослідницька робота тому, що темпи розвитку науки стали швидкими, робиться все більше відкриттів, та значення вже відкритого за минулі століття в цілому стають дедалі менш вираженими та революційними.
Особливо цікавою є дослідницька робота тому, що темпи розвитку науки стали швидкими, робиться все більше відкриттів, та значення вже відкритого за минулі століття в цілому стають дедалі менш вираженими та революційними.
Слайд #4
Зупинимося на деяких
цікавих фактах
цікавих фактах
Слайд #5
В XIV ст. художник Джотто написав фреску “Поклоніння волхвів”. На ній видно комету Галлея, яку художник бачив за 4 роки до того, як написав картину. Проте, англієць Едмунд Галлей відкрив її тільки в ХVIII ст.
Слайд #6
В поемі Данте «Божественна комедія» є такі рядки
Направо глянув я, звернувши видНа інший полюс, на тих зір чотири,З яких втішався наших предків рід.Вогням тим раде все в небеснім ширі,Ти ж, їх не бачачи, ллєш ріки сліз,О вдово Півноче, гіркі та щирі.
Направо глянув я, звернувши видНа інший полюс, на тих зір чотири,З яких втішався наших предків рід.Вогням тим раде все в небеснім ширі,Ти ж, їх не бачачи, ллєш ріки сліз,О вдово Півноче, гіркі та щирі.
Слайд #7
Чотири зірки, яких не бачить «вдова Півночі» – це сузір'я Південного Хреста
Але вже багато десятиліть вчені не можуть пояснити, звідки міг знати про Південний Хрест найзнаменитіший поет середньовіччя? Адже вперше в європейській літературі про нього повідомили лише через півтора століття після Данте!
Але вже багато десятиліть вчені не можуть пояснити, звідки міг знати про Південний Хрест найзнаменитіший поет середньовіччя? Адже вперше в європейській літературі про нього повідомили лише через півтора століття після Данте!
Слайд #8
В ніч з 13 на 14 березня 1781 року Вільям Гершель спостерігав подвійні зірки в сузір'ї Близнюків. І раптом в полі зору телескопа він помітив дивний крихітний диск, зовсім не схожий на зірку. Це була планета Уран.
Декілька випадкових відкриттів
Декілька випадкових відкриттів
Слайд #9
Італійський астроном Піацца розробляв докладну карту однієї з ділянок зоряного неба, коли випадково саме тут виявилася давно розшукувана між орбітами Марса і Юпітера планета Церера.
Слайд #10
Коли знаменитий американський оптик Альван Кларк випробовував новий телескоп, його син попросив навести інструмент на яскраву зірку земного неба – Сиріус. Поглянувши в окуляр, син Альвара Кларка помітив зовсім поруч із Сиріусом маленьку незнайому зірочку. Так був відкритий перший «білий карлик» – супутник Сиріуса.
Слайд #11
У 1761 році очікувалося рідкісне астрономічне явище – проходження Венери перед диском Сонця. Паризька Академія наук послала астронома Лежантіля в Індію, де він повинен був провести необхідні спостереження.
Лежантіль запізнився і прибув на місце вже після того, як проходження Венери відбулося. Він залишився на вісім років в Індії.
Настав, нарешті, довгоочікуваний день. З ранку була відмінна погода. Але, як тільки Венера вступила на сонячний диск, раптово насунули хмари, і Лежантіль нічого не побачив!
Невдаха - астроном в пам'ять про свою невдалу подорож вивіз з Індії невідому в Європі дуже гарну квітку. З тих пір в Європі, особливо серед астрономів, широкою популярністю користується квітка Гортензія – живий пам'ятник забавної історії про невдаху - астронома.
Курйози в астрономії
Лежантіль запізнився і прибув на місце вже після того, як проходження Венери відбулося. Він залишився на вісім років в Індії.
Настав, нарешті, довгоочікуваний день. З ранку була відмінна погода. Але, як тільки Венера вступила на сонячний диск, раптово насунули хмари, і Лежантіль нічого не побачив!
Невдаха - астроном в пам'ять про свою невдалу подорож вивіз з Індії невідому в Європі дуже гарну квітку. З тих пір в Європі, особливо серед астрономів, широкою популярністю користується квітка Гортензія – живий пам'ятник забавної історії про невдаху - астронома.
Курйози в астрономії
Слайд #12
Багато цікавих історій пов'язано з падінням на Землю метеоритів
Слайд #13
Розповідають, що у давньоримського царя Нуми Помпілія (VII ст. до н. е.) залізний щит був виготовлений з каменю, «що впав з неба».
Слайд #14
Російський імператор Олександр I, за свідченням деяких сучасників, мав серед особистої зброї меч з метеоритного заліза.
Слайд #15
Яких би висот не досягла наука і техніка в майбутньому, багато фундаментальних відкриттів залишаться заслугою двадцятого століття. Адже лише один раз можна відкрити світ Галактик, виявити розширення Всесвіту і реліктове випромінювання, що залишилося нам у спадщину від того часу, коли в природі ще не було зір, дізнатися вік Сонця, переконатися в існуванні протозір, нейтронних зір, чорних дір, дізнатися про дивні властивості пульсарів, активних ядер Галактик...
Проте,чим більше ми знаємо, тим частіше стикаємося з невідомим. Астрономія XXI ст., очевидно, має відчинити нові "вікна" у безмежний Всесвіт.
Проте,чим більше ми знаємо, тим частіше стикаємося з невідомим. Астрономія XXI ст., очевидно, має відчинити нові "вікна" у безмежний Всесвіт.
Слайд #16
Дякую за увагу