Презентація на тему «Бронхіальна астма»
218
Слайд #1
Бронхіальнаастма
Виконали учениці 9-Б класу Шепетівського НВК №1 Столярчук Віра і Мазяр Ольга
Виконали учениці 9-Б класу Шепетівського НВК №1 Столярчук Віра і Мазяр Ольга
Слайд #2
Бронхіальна астма
Бронхіальна астма - хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, в якому грають роль багато клітин і клітинні елементи. Хронічне запалення викликає супутнє підвищення гіперактивності дихальних шляхів, що призводить до повторюваним епізодам свистячих хрипів, задишки, почуття сорому у грудях і кашлю, особливо вночі або рано вранці. Ці епізоди звичайно пов'язані з розповсюдженою, але зміненою по своїй вираженості бронхіальної обструкцією, яка часто є оборотною або спонтанно, або під впливом лікування.
Бронхіальна астма - хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, в якому грають роль багато клітин і клітинні елементи. Хронічне запалення викликає супутнє підвищення гіперактивності дихальних шляхів, що призводить до повторюваним епізодам свистячих хрипів, задишки, почуття сорому у грудях і кашлю, особливо вночі або рано вранці. Ці епізоди звичайно пов'язані з розповсюдженою, але зміненою по своїй вираженості бронхіальної обструкцією, яка часто є оборотною або спонтанно, або під впливом лікування.
Слайд #3
Відповідно до визначення А. Д. Адо (радянського патофізіолога, імунолога) і П. К. Булатова бронхіальну астму слід вважати алергічним захворюванням, обов'язковою ознакою якого є задуха, викликана бронхоспазмом, гіперсекрецією і набряком слизової оболонки бронхів.
Слайд #4
Бронхоспазм
Слайд #5
Однак…
Вичерпного визначення БА не існує до теперішнього часу
Вичерпного визначення БА не існує до теперішнього часу
Слайд #6
Актуальність
Сумним фактом є те, що, незважаючи на наукові досягнення в області етіології та наявність нових лікарських засобів, захворюваність і смертність від бронхіальної астми постійно зростають. Це характерно для більшості країн Європи, США, Австралії.
За період 1990-1994 рр.. захворюваність бронхіальною астмою сукупного населення зросла на 34% і в 1994 р. склала 405 випадків на 100000 населення, а летальність - 3,8 випадку на 100000.
Сумним фактом є те, що, незважаючи на наукові досягнення в області етіології та наявність нових лікарських засобів, захворюваність і смертність від бронхіальної астми постійно зростають. Це характерно для більшості країн Європи, США, Австралії.
За період 1990-1994 рр.. захворюваність бронхіальною астмою сукупного населення зросла на 34% і в 1994 р. склала 405 випадків на 100000 населення, а летальність - 3,8 випадку на 100000.
Слайд #7
Соціальна значущість БА визначається не числом осіб з цим діагнозом, а її місцем у загальній патології людини.
Вона порівняна з такими захворюваннями як тиреотоксикоз, діабет, виразкова хвороба і обумовлює
1,4% всіх госпіталізацій,
1,5% всіх інвалідів,
0,2% загальної смертності населення.
Загалом БА скорочує СР тривалість життя у чоловіків з БА на 6,6 років а жінок - на 13,5.
Вона порівняна з такими захворюваннями як тиреотоксикоз, діабет, виразкова хвороба і обумовлює
1,4% всіх госпіталізацій,
1,5% всіх інвалідів,
0,2% загальної смертності населення.
Загалом БА скорочує СР тривалість життя у чоловіків з БА на 6,6 років а жінок - на 13,5.
Слайд #8
Основні симптоми БА
Наявність задишки або свистячого утрудненого дихання:
при контакті з алергенами;
при впливі неспецифічних факторів;
найчастіше в нічний час.
Важкий видих.
Почуття сорому у грудях, кашель, свистячі хрипи.
Наявність задишки або свистячого утрудненого дихання:
при контакті з алергенами;
при впливі неспецифічних факторів;
найчастіше в нічний час.
Важкий видих.
Почуття сорому у грудях, кашель, свистячі хрипи.
Слайд #9
Історія БА
Бронхіальна астма (від грецького astma - важке дихання, задуха) - захворювання людини, відоме з давніх часів. Згадки про астму знайдені у Гомера, Геродота, Гіппократа, Галена і Цельса. Класичний опис клінічних проявів бронхіальної астми, який мало чим можна доповнити нині, було дано Г.І. Сокольским більше 100 років тому.
Бронхіальна астма (від грецького astma - важке дихання, задуха) - захворювання людини, відоме з давніх часів. Згадки про астму знайдені у Гомера, Геродота, Гіппократа, Галена і Цельса. Класичний опис клінічних проявів бронхіальної астми, який мало чим можна доповнити нині, було дано Г.І. Сокольским більше 100 років тому.
Слайд #10
Механізм формування оборотної бронхіальної обструкції:
бронхоспазм;
набряк слизової бронха;
гіперпродукція в'язкого секрету.
бронхоспазм;
набряк слизової бронха;
гіперпродукція в'язкого секрету.
Слайд #11
Набряк слизової оболонки бронхіальної стінки
Призводить до набухання бронхіальної стінки, також призводить до обструкції дихальних шляхів. Запальна природа захворювання, пов'язана з дією специфічних і неспецифічних факторів, виявляється в морфологічних змінах стінки бронхів - інфільтрації клітинними елементами, перш за все еозинофілами, дисфункцією війок миготливого епітелію, деструкції епітеліальних клітин, аж до десквамації, дезорганізації основної речовини, гіперплазії і гіпертрофії слизових залоз і келихоподібних клітин. У запальному процесі беруть участь також інші клітинні елементи, у тому числі гладкі клітини, лімфоцити, макрофаги.
Призводить до набухання бронхіальної стінки, також призводить до обструкції дихальних шляхів. Запальна природа захворювання, пов'язана з дією специфічних і неспецифічних факторів, виявляється в морфологічних змінах стінки бронхів - інфільтрації клітинними елементами, перш за все еозинофілами, дисфункцією війок миготливого епітелію, деструкції епітеліальних клітин, аж до десквамації, дезорганізації основної речовини, гіперплазії і гіпертрофії слизових залоз і келихоподібних клітин. У запальному процесі беруть участь також інші клітинні елементи, у тому числі гладкі клітини, лімфоцити, макрофаги.
Слайд #12
Набряк слизової оболонки бронхіальної стінки
Описані зміни призводять до формування бронхо обструктивного синдрому, обумовленого набряком і склеротичними змінами. Залежно від етіологічного чинника захворювання, тяжкості течії і етапу хвороби може переважати той або інший компонент бронхіальної обструкції.
Описані зміни призводять до формування бронхо обструктивного синдрому, обумовленого набряком і склеротичними змінами. Залежно від етіологічного чинника захворювання, тяжкості течії і етапу хвороби може переважати той або інший компонент бронхіальної обструкції.
Слайд #13
Формування хронічної обструкції в'язкого секрету
Характеризується збільшенням секреції в'язкою, просоченої сироватковими білками і клітинним детритом слизу, яка обплітує периферичні бронхи.
При патологічних станах зменшується секреція водного компонента і секрет стає більш в'язким та густим, що призводить до застою секрету, сприяє розмноженню бактерій.
У цих умовах вії не в змозі забезпечити мукоциліарний транспорт. Тривала гіперфункція їх призводить до виснаження, дистрофії та атрофії епітелію.
Характеризується збільшенням секреції в'язкою, просоченої сироватковими білками і клітинним детритом слизу, яка обплітує периферичні бронхи.
При патологічних станах зменшується секреція водного компонента і секрет стає більш в'язким та густим, що призводить до застою секрету, сприяє розмноженню бактерій.
У цих умовах вії не в змозі забезпечити мукоциліарний транспорт. Тривала гіперфункція їх призводить до виснаження, дистрофії та атрофії епітелію.
Слайд #14
Класифікація бронхіальної астми
По ступеню важкості бронхіальна астма класифікується на основі комплексу клінічних та функціональних ознак бронхіальної обструкції. Лікар оцінює частоту, вираженість та тривалість приступів задишки, стан хворого в період між приступами, вираженість та зворотність функціональних порушень бронхіальної прохідності, відповідь на лікування. Згідно цієї класифікації стан хворого визначається ступенем важкості бронхіальної астми. Так, виділяється інтермітуюче (епізодичне) протікання: персистуюче (постійне) протікання: легке, середньо-важке та важке.
Ступінь № 4 – Важка персистуюча бронхіальна астма.
Клінічні симптоми до початку лікування:
. постійна наявність даних симптомів;
. часті загострення;
. часті нічні симптоми астми;
. обмеження фізичної активності за рахунок астми;
По ступеню важкості бронхіальна астма класифікується на основі комплексу клінічних та функціональних ознак бронхіальної обструкції. Лікар оцінює частоту, вираженість та тривалість приступів задишки, стан хворого в період між приступами, вираженість та зворотність функціональних порушень бронхіальної прохідності, відповідь на лікування. Згідно цієї класифікації стан хворого визначається ступенем важкості бронхіальної астми. Так, виділяється інтермітуюче (епізодичне) протікання: персистуюче (постійне) протікання: легке, середньо-важке та важке.
Ступінь № 4 – Важка персистуюча бронхіальна астма.
Клінічні симптоми до початку лікування:
. постійна наявність даних симптомів;
. часті загострення;
. часті нічні симптоми астми;
. обмеження фізичної активності за рахунок астми;
Слайд #15
Класифікація бронхіальної астми
Ступінь № 1 – Інтермітуюча бронхіальна астма.
клінічні симптоми до початку лікування:
короткочасні симптоми рідше 1 разу на тиждень;
короткі загострення (від декількох годин до декількох днів);
нічні симптоми астми виникають рідше 2 разів на місяць.
Ступінь № 2 – легка персистуюча бронхіальна астма.
клінічні симптоми до початку лікування:
симптоми 1 раз на тиждень або частіше, але рідше 1 разу на тиждень;
загострення захворювання можуть порушувати активність і сон;
нічні симптоми астми частіше 2-х разів на місяць.
Ступінь № 3 – Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма.
клінічні симптоми до початку лікування:
щоденні симптоми;
загострення викликають порушення активності і сну;
нічні симптоми астми виникають більше 1 разу на тиждень.
Ступінь № 4 – Важка персистуюча бронхіальна астма.
клінічні симптоми до початку лікування:
постійна наявність даних симптомів;
часті загострення;
часті нічні симптоми астми;
обмеження фізичної активності за рахунок астми.
Ступінь № 1 – Інтермітуюча бронхіальна астма.
клінічні симптоми до початку лікування:
короткочасні симптоми рідше 1 разу на тиждень;
короткі загострення (від декількох годин до декількох днів);
нічні симптоми астми виникають рідше 2 разів на місяць.
Ступінь № 2 – легка персистуюча бронхіальна астма.
клінічні симптоми до початку лікування:
симптоми 1 раз на тиждень або частіше, але рідше 1 разу на тиждень;
загострення захворювання можуть порушувати активність і сон;
нічні симптоми астми частіше 2-х разів на місяць.
Ступінь № 3 – Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма.
клінічні симптоми до початку лікування:
щоденні симптоми;
загострення викликають порушення активності і сну;
нічні симптоми астми виникають більше 1 разу на тиждень.
Ступінь № 4 – Важка персистуюча бронхіальна астма.
клінічні симптоми до початку лікування:
постійна наявність даних симптомів;
часті загострення;
часті нічні симптоми астми;
обмеження фізичної активності за рахунок астми.
Слайд #16
Фактори, що сприяють розвитку БА
Причинні (етіологічні) фактори провокують початок астми. Початкові механізми БА можна розділити на п'ять груп:
алергени (інгаляційні), що знаходяться в повітрі;
неалергічні подразники;
вірусні та бактеріальні інфекції;
хімічні сполуки і деякі види їжі;
психологічні чинники.
Причинні (етіологічні) фактори провокують початок астми. Початкові механізми БА можна розділити на п'ять груп:
алергени (інгаляційні), що знаходяться в повітрі;
неалергічні подразники;
вірусні та бактеріальні інфекції;
хімічні сполуки і деякі види їжі;
психологічні чинники.
Слайд #17
Найбільш важкими є алергени такі, як:
куріння;
вірусні і бактеріальні інфекції;
побутові алергени;
зовнішні алергени;
забруднення повітря.
куріння;
вірусні і бактеріальні інфекції;
побутові алергени;
зовнішні алергени;
забруднення повітря.
Слайд #18
Куріння:
Спалювання тютюну призводить до появи великої та комплексної суміші газів, випарів і частинок. Пасивне куріння, тютюновий дим, що виходить з курця плюс дим, що виходить від кінчика сигарети має більшу токсичну і термічний вплив, ніж дим, що вдихається людиною. Встановлено, що пасивне куріння здатне викликати рак легенів і обтяжити будь-які наявні легеневі захворювання, в тому числі і астму.
Спалювання тютюну призводить до появи великої та комплексної суміші газів, випарів і частинок. Пасивне куріння, тютюновий дим, що виходить з курця плюс дим, що виходить від кінчика сигарети має більшу токсичну і термічний вплив, ніж дим, що вдихається людиною. Встановлено, що пасивне куріння здатне викликати рак легенів і обтяжити будь-які наявні легеневі захворювання, в тому числі і астму.
Слайд #19
Вірусні і бактеріальні інфекції
Вірусні інфекції ставляться до найбільш сильних з усіх алергенів. Доведено, що існує тимчасовий зв'язок між ГРВІ та розвитком БА, а також загострення БА після перенесеної ГРВІ. Подібно до дії пасивного куріння, ГРВІ розглядається як чинник ризику виникнення БА. За даними дослідження Державного наукового центру пульмонології - часті ГРВІ сприяють розвитку у дітей бронхіоліту з подальшим формуванням у 50% з них БА.
Вірусні інфекції ставляться до найбільш сильних з усіх алергенів. Доведено, що існує тимчасовий зв'язок між ГРВІ та розвитком БА, а також загострення БА після перенесеної ГРВІ. Подібно до дії пасивного куріння, ГРВІ розглядається як чинник ризику виникнення БА. За даними дослідження Державного наукового центру пульмонології - часті ГРВІ сприяють розвитку у дітей бронхіоліту з подальшим формуванням у 50% з них БА.
Слайд #20
Побутові алергени
Домашній пил – давно відомо, що в чистому і провітрюваному приміщенні ймовірність захворювання знижується. Близько 70% страждають на БА чутливі саме до домашнього пилу, і для багатьох вона є єдино значущим алергеном.
Домашній пиловий кліщ – є найбільш поширеним потужним побутовим алергеном по всьому світу. Алергени його знаходяться в тілі, секреті, продуктах життєдіяльності і складають основну частину домашнього пилу.
Цвілеві грибки – найдрібніші рослини без коріння і стебел, розмножуються спорами, які виділяють в навколишній повітря. Велика їх кількість може міститися в багатьох видах їжі – це сири, пиво, сухофрукти, залежаний хліб.
Домашній пил – давно відомо, що в чистому і провітрюваному приміщенні ймовірність захворювання знижується. Близько 70% страждають на БА чутливі саме до домашнього пилу, і для багатьох вона є єдино значущим алергеном.
Домашній пиловий кліщ – є найбільш поширеним потужним побутовим алергеном по всьому світу. Алергени його знаходяться в тілі, секреті, продуктах життєдіяльності і складають основну частину домашнього пилу.
Цвілеві грибки – найдрібніші рослини без коріння і стебел, розмножуються спорами, які виділяють в навколишній повітря. Велика їх кількість може міститися в багатьох видах їжі – це сири, пиво, сухофрукти, залежаний хліб.
Слайд #21
Зовнішні алергени
Найбільш поширеним зовнішнім алергеном є пилок. Пилок рослин - алергени пилку знаходяться в основному в пилку дерев, трав і бур'янів. З пилку вивільняються частинки гранул крохмалю, особливо після злив, що мабуть і є причиною загострення БА. Пилок дерев переважає ранньою весною, пилок трав - пізньою весною і влітку, бур'янів - влітку і восени.
Найбільш поширеним зовнішнім алергеном є пилок. Пилок рослин - алергени пилку знаходяться в основному в пилку дерев, трав і бур'янів. З пилку вивільняються частинки гранул крохмалю, особливо після злив, що мабуть і є причиною загострення БА. Пилок дерев переважає ранньою весною, пилок трав - пізньою весною і влітку, бур'янів - влітку і восени.
Слайд #22
Забруднення повітря
Забруднення повітря - акумуляція дратівливих речовин в атмосфері до рівня, здатного чинити шкідливий вплив на людину, тварин, і рослин. Забруднення повітря може бути, як і в приміщеннях так і на зовні (смог, фотохімічний смог (озон, оксиди азоту)).
Головними забруднювачами повітря є:
Двоокис сірки
Двоокис азоту
Озон
SO
2
NO
2
3
O
Забруднення повітря - акумуляція дратівливих речовин в атмосфері до рівня, здатного чинити шкідливий вплив на людину, тварин, і рослин. Забруднення повітря може бути, як і в приміщеннях так і на зовні (смог, фотохімічний смог (озон, оксиди азоту)).
Головними забруднювачами повітря є:
Двоокис сірки
Двоокис азоту
Озон
SO
2
NO
2
3
O
Слайд #23
Цілі лікування
контроль захворювання;
мінімальна кількість симптомів (або їх відсутність);
мінімальна кількість загострень;
відсутність екстрених візитів до лікаря;
мінімальна потреба в симптоматичної терапії;
відсутність обмежень фізичної активності;
мінімізація побічних ефектів терапії.
контроль захворювання;
мінімальна кількість симптомів (або їх відсутність);
мінімальна кількість загострень;
відсутність екстрених візитів до лікаря;
мінімальна потреба в симптоматичної терапії;
відсутність обмежень фізичної активності;
мінімізація побічних ефектів терапії.
Слайд #24
Інгалятор
Інгалятор (від лат. Inhalo - вдихаю) - апарат для введення лікарських засобів методом інгаляції. Інгалятори бувають
парові (дія інгалятора заснована на ефекті випаровування лікарської речовини);
ультразвукові (інгалятори дозволяють розпилювати лікарські препарати у вигляді дрібного аерозолю, розбиття рідини досягається за рахунок вібрування спеціальної пластини випромінювача на ультразвуковій частоті);
компресорні (такі інгалятори формують аерозольне хмара за допомогою компресора, що створює досить потужний потік повітря через малий отвір в камері небулайзера, що містить лікувальний розчин.
Інгалятор (від лат. Inhalo - вдихаю) - апарат для введення лікарських засобів методом інгаляції. Інгалятори бувають
парові (дія інгалятора заснована на ефекті випаровування лікарської речовини);
ультразвукові (інгалятори дозволяють розпилювати лікарські препарати у вигляді дрібного аерозолю, розбиття рідини досягається за рахунок вібрування спеціальної пластини випромінювача на ультразвуковій частоті);
компресорні (такі інгалятори формують аерозольне хмара за допомогою компресора, що створює досить потужний потік повітря через малий отвір в камері небулайзера, що містить лікувальний розчин.
Слайд #25
Інгалятор
Інгалятор (від лат. Inhalo - вдихаю) - апарат для введення лікарських засобів методом інгаляції. Інгалятори бувають
парові (дія інгалятора заснована на ефекті випаровування лікарської речовини);
ультразвукові (інгалятори дозволяють розпилювати лікарські препарати у вигляді дрібного аерозолю, розбиття рідини досягається за рахунок вібрування спеціальної пластини випромінювача на ультразвуковій частоті);
компресорні (такі інгалятори формують аерозольне хмара за допомогою компресора, що створює досить потужний потік повітря через малий отвір в камері небулайзера, що містить лікувальний розчин.
Інгалятор (від лат. Inhalo - вдихаю) - апарат для введення лікарських засобів методом інгаляції. Інгалятори бувають
парові (дія інгалятора заснована на ефекті випаровування лікарської речовини);
ультразвукові (інгалятори дозволяють розпилювати лікарські препарати у вигляді дрібного аерозолю, розбиття рідини досягається за рахунок вібрування спеціальної пластини випромінювача на ультразвуковій частоті);
компресорні (такі інгалятори формують аерозольне хмара за допомогою компресора, що створює досить потужний потік повітря через малий отвір в камері небулайзера, що містить лікувальний розчин.
Слайд #26
Інгалятор Легке Дихання - унікально проста техніка інгаляції
Відкрити кришку
Зробити вдих
Закрити tttttttt кришку
Відкрити кришку
Зробити вдих
Закрити tttttttt кришку
Слайд #27
Відновлення епітеліального шару слизової оболонки бронхів після лікування інгаляційними стероїдами
До лікування
Після лікування
До лікування
Після лікування
Слайд #28
Лікування народними методами
При нападі астми зварити картоплю в лушпинні і дихати над нею, сховавшись ковдрою. Можна також зварити очищену картоплю. Під час такого лікування необхідно пити у великій кількості гарячий чай з ягід і листків брусниці (як свіже, так і сухе). Коли напад мине, лягти в ліжко і тепло накритися.
При нападі астми зварити картоплю в лушпинні і дихати над нею, сховавшись ковдрою. Можна також зварити очищену картоплю. Під час такого лікування необхідно пити у великій кількості гарячий чай з ягід і листків брусниці (як свіже, так і сухе). Коли напад мине, лягти в ліжко і тепло накритися.
Слайд #29
Лікування народними методами
Ретельно розім'яти 1 столову ложку ягід калини і залити їх 1 склянкою теплої кип'яченої води, розмішавши в ній 1 столову ложку меду. Довести до кипіння, варити на малому вогні 20 хвилин, ретельно перемішати і процідити. Цю порцію спожити повністю протягом дня, приймаючи по 1 столовій ложці через кожних 1,5—2 години. Астматикам, схильним до гіпертонії, краще всього приймати сік зі свіжих ягід калини по 1 столовій ложці 8 раз на день.
Ретельно розім'яти 1 столову ложку ягід калини і залити їх 1 склянкою теплої кип'яченої води, розмішавши в ній 1 столову ложку меду. Довести до кипіння, варити на малому вогні 20 хвилин, ретельно перемішати і процідити. Цю порцію спожити повністю протягом дня, приймаючи по 1 столовій ложці через кожних 1,5—2 години. Астматикам, схильним до гіпертонії, краще всього приймати сік зі свіжих ягід калини по 1 столовій ложці 8 раз на день.
Слайд #30
Змішати по 100 г подрібнених в кашку часнику і хрону, 150 г вершкового масла і 600 г меду, розігріти суміш на киплячій водяній бані, ретельно помішуючи вміст. Зберігати в темному прохолодному місці в щільно закритому посуді. Приймати по 1 столовій ложці за 1 годину до їди. Курс лікування — 2 місяці. При необхідності курс лікування повторювати через 1 місяць перерви до повного одужання.
Слайд #31
Легке Дихання досяжно!!!
