Презентація на тему «Астма» (варіант 1)
319
Слайд #1
Проект з біології на тему “Астма”учениці 9-Г класуЛуцького НВК №9Карпось Катерини
Слайд #2
Визначення
Астма (БА) - самостійне захворювання, основу якого становить хронічне запалення дихальних шляхів, що супроводжується змінами чутливості та реактивності бронхів і проявляється нападом ядухи, астматичним станом або, за відсутності таких, симптомами дихального дискомфорту (нападоподібний кашель, дистанційні хрипи та задишка); крім того, характерна зворотна обструкція на фоні спадкової схильності до алергічних захворювань без легеневих ознак алергії, еозинофілії крові та/або еозинофілії в харкотинні. Таким чином, сучасне визначення бронхіальної астми містить основні положення, які відображають запальну природу захворювання, основний патофізіологічний механізм - гіперреактивність бронхів та основні клінічні прояви - симптоми обструкції дихальних шляхів.
Астма (БА) - самостійне захворювання, основу якого становить хронічне запалення дихальних шляхів, що супроводжується змінами чутливості та реактивності бронхів і проявляється нападом ядухи, астматичним станом або, за відсутності таких, симптомами дихального дискомфорту (нападоподібний кашель, дистанційні хрипи та задишка); крім того, характерна зворотна обструкція на фоні спадкової схильності до алергічних захворювань без легеневих ознак алергії, еозинофілії крові та/або еозинофілії в харкотинні. Таким чином, сучасне визначення бронхіальної астми містить основні положення, які відображають запальну природу захворювання, основний патофізіологічний механізм - гіперреактивність бронхів та основні клінічні прояви - симптоми обструкції дихальних шляхів.
Слайд #3
Симптоми
Астма характеризується пароксизмами задишки, стисненням грудної клітки, подовженим видихом, що є результатом звуження повітряних шляхів за рахунок поєднання спазму м'язів, набрякання слизової оболонки та в'язких бронхіальних виділень. Ці зміни є проявами запальної реакції всередині бронхіальної стінки, включаючи мастоїдні, еозинофільні та інші клітини. Порушення дихання, що може змінюватись у широких межах, призводить до неузгодженості альвеолярної вентиляції та перфузії та збільшує роботу органів дихання. Під час видиху це спричинює «захоплення» повітря у легенях. Звужені бронхи не піддаються ефективному очищенню від слизу шляхом кашляння, а менші бронхи блокуються слизовими пробками. Часто це виявляється під час аутопсії. Смерть може статися від альвеолярної гіповентиляції та тяжкої артеріальної гіпоксемії, які закінчуються зупинкою серця.
Астма характеризується пароксизмами задишки, стисненням грудної клітки, подовженим видихом, що є результатом звуження повітряних шляхів за рахунок поєднання спазму м'язів, набрякання слизової оболонки та в'язких бронхіальних виділень. Ці зміни є проявами запальної реакції всередині бронхіальної стінки, включаючи мастоїдні, еозинофільні та інші клітини. Порушення дихання, що може змінюватись у широких межах, призводить до неузгодженості альвеолярної вентиляції та перфузії та збільшує роботу органів дихання. Під час видиху це спричинює «захоплення» повітря у легенях. Звужені бронхи не піддаються ефективному очищенню від слизу шляхом кашляння, а менші бронхи блокуються слизовими пробками. Часто це виявляється під час аутопсії. Смерть може статися від альвеолярної гіповентиляції та тяжкої артеріальної гіпоксемії, які закінчуються зупинкою серця.
Слайд #4
Епідеміологія
Розповсюдженість астми коливається в межах від 3 до 8 %. Особливо високий рівень захворюваності спостерігається в Новій Зеландії й Австралії. В країнах Західної Європи, США та Канаді розповсюдженість астми становить 5 %. Згідно з даними щодо захворюваності на астму в Україні, абсолютна кількість хворих усіх вікових груп склала у 1996 році 204 -230 чоловік, що відповідає 0,4 % населення. Це, звичайно, не відповідає дійсності . Реальна розповсюдженість астми в Україні, на думку фахівців, становить 45 %. Якщо умовно поділити Україну на 4 регіони - Схід, Південь, Центр, Захід, то найбільша розповсюдженість хворих на БА - на Півдні, далі йдуть Схід, Центр і Захід.
Розповсюдженість астми коливається в межах від 3 до 8 %. Особливо високий рівень захворюваності спостерігається в Новій Зеландії й Австралії. В країнах Західної Європи, США та Канаді розповсюдженість астми становить 5 %. Згідно з даними щодо захворюваності на астму в Україні, абсолютна кількість хворих усіх вікових груп склала у 1996 році 204 -230 чоловік, що відповідає 0,4 % населення. Це, звичайно, не відповідає дійсності . Реальна розповсюдженість астми в Україні, на думку фахівців, становить 45 %. Якщо умовно поділити Україну на 4 регіони - Схід, Південь, Центр, Захід, то найбільша розповсюдженість хворих на БА - на Півдні, далі йдуть Схід, Центр і Захід.
Слайд #5
Прояв хвороби
Приступи астми виникають переважно вночі, тривалість їх — від одної до кількох годин. Приступ може викликати перевтома, нервові переживання.
Ознаки приступу: задуха, явища кисневого голодування організму, виділення склоподібної мокроти; в легенях вислуховуються свистячі хрипи. А також підвищене серцебиття.
Приступи астми виникають переважно вночі, тривалість їх — від одної до кількох годин. Приступ може викликати перевтома, нервові переживання.
Ознаки приступу: задуха, явища кисневого голодування організму, виділення склоподібної мокроти; в легенях вислуховуються свистячі хрипи. А також підвищене серцебиття.
Слайд #6
Лікування
Важливе значення для вибору лікування хворих на астму має її етіологічна розшифровка. Активне виявлення атопічної форми астми на початкових етапах хвороби дозволяє провести ефективну протиалергійну терапію. Лікування приступу бронхіальної астми: підшкірне впорскування адреналіну, атропіну або астмолізину, гарячі ванни для рук та ніг, прийом всередину відповідних медикаментів тощо.
Важливе значення для вибору лікування хворих на астму має її етіологічна розшифровка. Активне виявлення атопічної форми астми на початкових етапах хвороби дозволяє провести ефективну протиалергійну терапію. Лікування приступу бронхіальної астми: підшкірне впорскування адреналіну, атропіну або астмолізину, гарячі ванни для рук та ніг, прийом всередину відповідних медикаментів тощо.
Слайд #7
