Презентація на тему «Болгарія» (варіант 8)

Болгарія
Країни Східної і Південно-Східної Європи у 20-30-ті роки
Підготувалиучениці 10-А класуНиколаєвич Соломія Настін Вікторія

Владайське повстання (Радомирський бунт). Наслідки першої світової війни
Перша світова війна привела країну до гострої політичної та економічної кризи. Масового характеру набрали виступи проти продовження війни ("жіночі бунти"). Цар Фердинанд заміною уряду в червні 1918 р. намагався виправити становище, але марно. У вересні 1918 р. війська Антанти прорвали фронт болгарської армії в районі Доброполе. Солдати захопили Головну квартиру болгарської армії і рушили на Софію. У таких складних умовах уряд, не маючи сил, вступив у переговори з повстанцями, включивши до складу делегації популярних діячів Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС) А.Стамболійського і Р.Даскалова. Водночас було розпочато переговори з Антантою про укладення перемир'я.
Цар Фердинанд

Делегація Даскалова і Стамболійського не виправдала надій уряду. 27 вересня Даскалов у місті Радомир проголосив повалення монархії та встановлення Болгарської республіки на чолі зі Стамболійським. Повстанці підійшли до столиці та в ультимативній формі зажадали здати Софію. Скориставшись нерішучістю повсталих, уряд стягнув віддані частини, 29 вересня уклав перемир'я з Антантою і з допомогою німецьких військ завдав поразки повсталим у битві під Владайськом.
Повстання та перемир'я з Антантою змусили царя Фердинанда зректися престолу на користь його сина Бориса ІІІ.
Інші наслідки:
втрата 11 тис. кв. км земель і 1/7 населення
болгарську армію скорочено до 33 тис. вояків
контрибуція – 2, 25 млрд франків золотом
втрата третини національного багатства
Борис ІІІ

Делегація Даскалова і Стамболійського не виправдала надій уряду. 27 вересня Даскалов у місті Радомир проголосив повалення монархії та встановлення Болгарської республіки на чолі зі Стамболійським. Повстанці підійшли до столиці та в ультимативній формі зажадали здати Софію. Скориставшись нерішучістю повсталих, уряд стягнув віддані частини, 29 вересня уклав перемир'я з Антантою і з допомогою німецьких військ завдав поразки повсталим у битві під Владайськом.
Повстання та перемир'я з Антантою змусили царя Фердинанда зректися престолу на користь його сина Бориса ІІІ.
Інші наслідки:
втрата 11 тис. кв. км земель і 1/7 населення
болгарську армію скорочено до 33 тис. вояків
контрибуція – 2, 25 млрд франків золотом
втрата третини національного багатства
Борис ІІІ

Політика уряду О.Стамболійського
У серпні 1919 р. відбулись перші повоєнні вибори в Народні збори, які проходили в атмосфері апатії і розчаруванні після того, як було пролито стільки крові. Вибори засвідчили повну перемогу антивоєнних сил: більшість голосів набрали представники лівих сил БЗНС і Болгарської комуністичної партії ("тісних" соціалістів, або "тісняків"), соціал-демократи («помірні»). Праві партії отримали лише 66 мандатів із 236. Право формувати уряд було доручено лідеру БЗНС О.Стамболійському. Він сформував коаліційний уряд з представників БЗНС і правих партій. БКП ("тісняки"), соціал-демократи відмовилась увійти до складу уряду. Після виборів 1920 р. Він сформував однопартійний уряд.
О.Стамболійський

 Стамболійський :
сильний ідеолог, людина емоційна, блискучий оратор і полеміст, унікальний лідер аграріїв серед країн Східної Європи
він хотів запровадити диктатуру села і селянства в Болгарії, та й в усій Східній Європі, знищити домінуючу роль міст, з їх, як він говорив, «виродженим, паразитуючим населенням»
він виступав за створення «Зеленого Інтернаціоналу» аграрних партій
у міжнародних відносинах він закликав до створення болгарсько-югославського союзу
також він не заперечував проти відокремлення Македонії, вважаючи це кроком до перебудови всіх відносин на Балканах
прагнув усунути македонських болгар від їх впливу на політичне життя в країні
для реалізації своїх планів Стамболійський використовував будь які засоби: пускав у хід напіввійськову Оранжеву Гвардію Землеробського союзу, підтасовував результати виборів, нищив лідерів опозиції тощо

Соціально-економічні реформи О.Стамболійського
Закон про загальну трудову повинність. Аграрна реформа: відчуження на користь держави земель, площею понад 30 га; їх розподіл між безземельними та малоземельними селянами; сплата викупу вартості земельного поділу розтягувалася на 20 років.
Надання селянським кооперативам монопольного права на вивіз за кордон сільськогосподарської продукції, окрім зерна, тргіаля яким залишалася за державою.
Запровадження оподаткування на діяльність банків, промислових, торгівельних організцій.

А.Стамболійський про перспективи суспільного розвитку Болгарії:
"Ми не бажаємо поховати цей устрій, але ми й не бажаємо залишати його з тими виразками,  з тими хибами,  з якими ми бачимо його тепер… Ми за приватну власність, але ми не за паразитичну приватну власність. Ми хочемо знищити те, що складає ваду цієї власності… Цей соціальний лад треба перевлаштувати, не знищуючи його. Ми його перевлаштуємо, ми прагнемо його змінити".

Державний переворот 1923 року
Передумови перевороту:
Кінець 1920р. – початок боротьби правих сил проти «землероб ського» уряду О. Стамболійського
1922 р. – формування «Народної змови» – правої організації, яка ставила своїм завданням скинути уряд і встановити авторитарний режим.
Лідер – О. Цанков
Організатором здійснення перевороту було керівництво «Народної змови», направлене Борисом ІІІ
8-9.06.1923 р. – арешт змовниками міністрів і депутатів БЗНС
Вбивство О. Стамболійського, який намагався організувати опір
Результати й наслідки:
прихід до влади уряду О. Цанкова
призначення на головні по сади військових
встановлення авторитарного режиму
О. Цанков

Уряд Цанкова, придушивши повстання, домігся відносної стабілізації режиму, чому сприяла й економічна стабілізація. Було підвищено заробітну плату військовим і службовцям, надано податкові пільги ремісникам, введено соціальне страхування робітників і т. ін. 
У січні 1926 р. сталася зміна уряду. Його очолив Андрій Ляпчев, представник Демократичної злагоди. Новий уряд пом'якшив репресії, оголосив амністію. Було дозволено діяльність політичних партій і організацій. Цанков став в опозицію до нового уряду (він критикував його за м`якість), а в 30-40-і роки став відвертим фашистом з обмеженою кількістю прихильників.
Андрій Ляпчев

Економічна криза охопила Болгарію в 1928 і тривала до 1934 рр. захопивши всі галузі болгарської економіки. Кількість безробітних сягнула 200 тис. Різко погіршилося матеріальне становище населення. На початок 1934 р. національний доход країни складав 61,4% проти 1929 р. (хоча порівняно з сусідніми державами глибина падіння виробництва була значно меншою).
Криза в Болгарії

 Після виборів 1931 р. Демократична злагода втратила владу. Урядову коаліцію утворили демократичні партії і БЗНС. Уряд очолив
Олександер Малинов, який через деякий час передав владу своєму колезі Ніколі Мушанову. Цанков утворив фашистський Народний соціальний рух (НСР), який орієнтувався на Італію та Німеччину. Його конкурентом стала група "Звено", яка складалася з цівільних, що прагнули здійснити модернізацію країни. У зовнішній політиці вони покладали надії на Англію та Францію. Їх союзниками виступили військові з Військової ліги.
Олександр Малинов
Нікола Мушанов

Державний переворот 1934 р.
Передумови перевороту:
катастрофічні наслідки економічної кризи
поширення фашистських ідей
19 травня 1934 р. – здійснення державного перевороту групою «Ланка» та Військовою лігою. Формується військового уряду на чолі з полковником К. Георгієвим.
Діяльність уряду К. Георгієва:
консолідація нації та відстоювання її інтересів
намагався створити сильну державу і зосередити владу в своїх руках
скасування дії конституції
заборона усіх політичних партій і профспілок
запровадження державної монополії на спирт, сіль, тютюн, нафтопродукти
невдоволення прихильників співпраці з Німеччиною нормалізацією відносин з Югославією
початок зближення з Великобританією і Францією
прагнення уряду К. Георгієва включити Болгарію до Балканської Антанти
(Балканська Антанта – оборонний союз Греції, Туреччини, Румунії, Югославії)

Кимон Георгієв
Георгієв прагнув обмежити владу царя. Проте наприкінці 1935 р. останній домігся усунення Георгієва від влади і встановив особисту монархічну диктатуру.

Болгарія в другій половині 30-х рр.
Основні події другої половини 30-х років:
Встановилася монархічна диктатура
Провокація царем Борисом III розколу в урядовому таборі.
Січень 1935р. – відставка уряду К. Георгієва.
Зосередження усієї влади в руках монарха, який прагнув надати своєму правлінню надпартійного характеру.
Заборона усіх партій і політичних організацій.
Основа монархічної диктатури – офіцери болгарської армії. Орієнтація на Німеччину – збільшення обсягу торгівлі з Німеччиною; монопольне становище Німеччини на болгарському ринку; прагнення Болгарії нормалізувати відносини з балканськими країнами; укладення договору про ненапад з державами, що входили до Балканської Антанти; приєднання до Антикомінтернівського пакту.
1 березня 1941 р. – окупація Болгарії гітлерівськими військами, перетворення країни на сателіта нацистської Німеччини.  

Болгарія в другій половині 30-х рр.
Основні події другої половини 30-х років:
Встановилася монархічна диктатура
Провокація царем Борисом III розколу в урядовому таборі.
Січень 1935р. – відставка уряду К. Георгієва.
Зосередження усієї влади в руках монарха, який прагнув надати своєму правлінню надпартійного характеру.
Заборона усіх партій і політичних організацій.
Основа монархічної диктатури – офіцери болгарської армії. Орієнтація на Німеччину – збільшення обсягу торгівлі з Німеччиною; монопольне становище Німеччини на болгарському ринку; прагнення Болгарії нормалізувати відносини з балканськими країнами; укладення договору про ненапад з державами, що входили до Балканської Антанти; приєднання до Антикомінтернівського пакту.
1 березня 1941 р. – окупація Болгарії гітлерівськими військами, перетворення країни на сателіта нацистської Німеччини.  

Медаль за участь у Першій Світовій війні в Болгарії

Карикатура на карту Європи в 1915 році

Висновки:
Після Першої Світової війни Болгарія перебувала в жахливій економічної та політичної ситуації.
Після приходу до влади Стамболійського загальне положення країни значно покращилося.
Переворот 1923 не супроводжувався ніякими змінами в житті громадян.
Велика Депресія наздогнала Болгарію в 1929 році і поставила в скрутне становище всі верстви суспільства, втім, як і решту Європи.
Переворот ж 1934 супроводжувався обмеженням громадянських прав і свобод.

Дякуємо за увагу!