Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст»


222



Слайд #1


Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст.
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #1

Слайд #2


Після смерті у вересні 1976 року беззмінного лідера комуністичної партії Китаю - Мао Цзедуна країна постала перед серйозним вибором, чи продовжувати їй далі розвиток в рамках соціалістичної системи або переходити до нового політичного ладу. Становище в країні до того часу склалося критичне. 80% населення існували менш ніж на долар у день, а дві третини дорослих не вміла ні читати, ні писати, промисловість відставала від заходу на десятки років, а основним транспортним засобом служив велосипед; зв'язку із зовнішнім світом були зведені до мінімумуі навіть відносини з рештою країнами соціалістичного табору були досить прохолодними.
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #2

Слайд #3


Ден Сяопін
У грудні 1978 року Ден Сяопін став біля «керма китайської компартії». Маючи досвід роботив економічних відомствах, в тому числі і в міністерстві фінансів, він чітко усвідомлював необхідність реформування економіки, без якого Китаю ніколи не увійти до клубу провідних держав. Рішення проблеми подальшого економічного розвитку Ден Сяопін вирішив досить просто - перехід до капіталізму бачився йому єдиним виходом із становища.
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #3

Слайд #4


Аграрна реформа
Розпущено кооперативи
Ліквідірована колективна система господарства, а земля передана в оренду селянам.
Введено вільне ціноутворення для селян, які, у міру того, як ставали багатшими.
Результати:
Прибутки селян значно зросли. Держава стимулювала сільськогосподарську реформу, зокрема піднявши купівельні ціни на 18 видів продовольства. У 1984 р. врожай зернових у Китаї сягнув 407 млн т — удвічі більше, ніж 1958 р. Це дозволило не тільки "нагодувати народ", а й перетворити Китай з імпортера с/г продукції на його експортера. 
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #4

Слайд #5


Виробництво основних видів продукції сільського господарства вКНР (1949-2001 рр.) (млн т)
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #5

Слайд #6


Створення спеціальних економічних зон
На узбережжі були виокремлені чотири зони та 14 районів, до яких уходять найбільші промислові міста країни — Шанхай, Тяньцзінь, Гуанджоу та ін. Через ці економічні зони до Китаю надходять іноземні інвестиції, сучасна технологія, досвід організації сучасного виробництва.
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #6

Слайд #7


Шанхай — великий фінансовий і комерційний центр Китаю
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #7

Слайд #8


Тяньцзінь – найбільший центр важкої та легкої промисловості
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #8

Слайд #9


Гуанджоу – туристичний, промисловий, фінансовий і транспортний центр Китаю
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #9

Слайд #10


Політика «відкритих дверей»
 Ця політика перш за все дозволила жителям КНР відновити контакти з рештою світу. Понад 40 тисяч студентів китайських щорічно відправлялися на навчання в США і близько 20 тисяч - у Европу. В кінці 80-х майже 9 тисяч китайських вчених працювали в американських уневерсітетах. У 1999 році Китай відвідали 58 млн туристів, забезпечивши скарбниці 13 мільярдів доларів доходів. Якщо в часи культурної революції викладання іноземних мов було вкрай обмежене, то зараз більше 200 мільйонів молодих китайців вивчають англійську мову.
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #10

Слайд #11


Щоб зміцнити свої зв'язки з зовнішнім світом, Китай відкрив двері іноземним інвестиціям, особливо у вільні економічні зони, засновані після 1978 року в приморських районах країни. Туди з китайської глибинки стікалася дешева робоча сила, стали надходити іноземні інвестиції з Гонконгу, Тайваню та країн зі значною китайською діаспорою. Приплив інвестицій зріс з 2,3 мільярдів доларів в 1984 році до 43,8 мільярдів в 1998 році. Зараз у Китаї діє близько 145 тисяч підприємств з участю іноземних інвестицій, де зайняті 19,7 млн осіб.
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #11

Слайд #12


Гонконг
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #12

Слайд #13


Тайвань
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #13

Слайд #14


Реформа системи управління державною промисловістю (1984)
ЇЇ мета - відмова від централізованого директивного плану та перехід до ринкових відносин.
У 1998 р. у недержавному секторі економіки країни було зайнято понад 200 млн осіб, що на 80 млн більше, аніж на підприємствах і в установах державного сектору.
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #14

Слайд #15


Освітня реформа (1985)
Реформи у сфері освіти передбачали відповідальність місцевої влади за початкову освіту, сприяння розвиткові професійно-технічної освіти, 9-річне обов'язкове навчання, збільшення фінансування освіти, розширення самостійності вищих навчальних закладів.
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #15

Слайд #16


Фінансова реформа
 В результаті зміцнилась національна валюта, поліпшилась податкова система, яка почала давати більше прибутку, посилили повноваження центрального банку та водночас передбачили велику кількість заходів, що зміцнювали права корпорацій та громадян, право власності.
Презентація на тему «Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ - на початку ХІХ ст» - Слайд #16