- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Депортація кримських татар у роки другої світової війни»
Презентація на тему «Депортація кримських татар у роки другої світової війни»
218
Слайд #1
Презентація з всесвітньої історіїна тему: «Депортація кримських татар у роки другої світової війни»
Учень: Мельник Дмитро 11-А
Вчитель: Гуріна Л.В
2013
Учень: Мельник Дмитро 11-А
Вчитель: Гуріна Л.В
2013
Слайд #2
Депорта́ція кри́мських тата́р (крим. Qırımtatar sürgünligi) — примусове виселення кримськотатарського населення Кримської АРСР, проведене НКВС 18 травня 1944 року.
Причини
звинувачення в співпраці татар
з Третім Рейхом
страх місцевого
населення
перед татарами
складність облаштування
татар на їх історичній батьківщині
Початок - 18 травня 1944 р.Завершення - 20 травня 1944 р.
Причини
звинувачення в співпраці татар
з Третім Рейхом
страх місцевого
населення
перед татарами
складність облаштування
татар на їх історичній батьківщині
Початок - 18 травня 1944 р.Завершення - 20 травня 1944 р.
Слайд #3
Операція з депортації почалася рано вранці 18 травня 1944 року і закінчилася о 16:00 20 травня. Для її проведення було задіяно війська НКВС кількістю понад 32 тисячі осіб. Депортованим відводили від декількох хвилин до півгодини на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з ними відправляли до місць заслання.
За спогадами очевидців, тих, хто чинив опір або не міг іти, часто розстрілювали на місці. У дорозі засланців годували рідко і часто солоною їжею, після якої хотілося пити.
У деяких складах засланці отримали їжу вперше і востаннє на другому тижні шляху.Померлих ховали нашвидкуруч поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі
За спогадами очевидців, тих, хто чинив опір або не міг іти, часто розстрілювали на місці. У дорозі засланців годували рідко і часто солоною їжею, після якої хотілося пити.
У деяких складах засланці отримали їжу вперше і востаннє на другому тижні шляху.Померлих ховали нашвидкуруч поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі
Слайд #4
"У травні 1944 року Державний комітет оборони СРСР ухвалив
постанову про виселення кримських татар з території Криму
з причини нібито масової співпраці з німецько-фашистськими
окупантами. Ваше ставлення до цього історичного факту
в даний час? "
(Дані в % до загальної кількості опитаних)
постанову про виселення кримських татар з території Криму
з причини нібито масової співпраці з німецько-фашистськими
окупантами. Ваше ставлення до цього історичного факту
в даний час? "
(Дані в % до загальної кількості опитаних)
Слайд #5
«в період Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з частин Червоної Армії, які обороняли Крим, і переходили на бік противника, вступаючи у сформовані німцями добровольчі татарські військові частини, які боролися проти Червоної Армії, в період окупації Криму німецько-фашистськими військами, беручи участь у німецьких каральних загонах, кримські татари особливо відзначилися своїми жорстокими розправами щодо радянських партизанів, а також допомагали німецьким окупантам у справі організації насильницького вивезення радянських громадян в німецьке рабство і масового винищення радянських людей».
У Постанові Державного комітету оборони СРСР № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р. про виселення кримських татар було зазначено, що депортацію проводять тому, що:
У Постанові Державного комітету оборони СРСР № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р. про виселення кримських татар було зазначено, що депортацію проводять тому, що:
Слайд #6
«Вранці замість привітання добірна лайка і запитання: трупи є? Люди за померлих чіпляються, плачуть, не віддають. Солдати тіла дорослих викидають у двері, дітей - у вікно..»
«Медичного обслуговування не було. Померлих виносили з вагона і залишали на станції, не даючи ховати.»
«Про медичне обслуговування й мови не могло бути. Люди пили воду з водойм і звідти ж брали про запас. Воду кип'ятити можливості не було. Люди почали хворіти дизентерією, черевним тифом, малярією, коростою, воші мучили всіх. Було спекотно, постійно мучила спрага. Померлих залишали на роз'їздах, ніхто їх не ховав.»
«Через кілька днів шляху з нашого вагона винесли померлих: стареньку і маленького хлопчика. Поїзд зупинявся на маленьких полустанках, щоб залишити померлих. ... Ховати не давали.»
Спогади очевидців
«Медичного обслуговування не було. Померлих виносили з вагона і залишали на станції, не даючи ховати.»
«Про медичне обслуговування й мови не могло бути. Люди пили воду з водойм і звідти ж брали про запас. Воду кип'ятити можливості не було. Люди почали хворіти дизентерією, черевним тифом, малярією, коростою, воші мучили всіх. Було спекотно, постійно мучила спрага. Померлих залишали на роз'їздах, ніхто їх не ховав.»
«Через кілька днів шляху з нашого вагона винесли померлих: стареньку і маленького хлопчика. Поїзд зупинявся на маленьких полустанках, щоб залишити померлих. ... Ховати не давали.»
Спогади очевидців
Слайд #7
«Вранці замість привітання добірна лайка і запитання: трупи є? Люди за померлих чіпляються, плачуть, не віддають. Солдати тіла дорослих викидають у двері, дітей - у вікно..»
«Медичного обслуговування не було. Померлих виносили з вагона і залишали на станції, не даючи ховати.»
«Про медичне обслуговування й мови не могло бути. Люди пили воду з водойм і звідти ж брали про запас. Воду кип'ятити можливості не було. Люди почали хворіти дизентерією, черевним тифом, малярією, коростою, воші мучили всіх. Було спекотно, постійно мучила спрага. Померлих залишали на роз'їздах, ніхто їх не ховав.»
«Через кілька днів шляху з нашого вагона винесли померлих: стареньку і маленького хлопчика. Поїзд зупинявся на маленьких полустанках, щоб залишити померлих. ... Ховати не давали.»
Спогади очевидців
«Медичного обслуговування не було. Померлих виносили з вагона і залишали на станції, не даючи ховати.»
«Про медичне обслуговування й мови не могло бути. Люди пили воду з водойм і звідти ж брали про запас. Воду кип'ятити можливості не було. Люди почали хворіти дизентерією, черевним тифом, малярією, коростою, воші мучили всіх. Було спекотно, постійно мучила спрага. Померлих залишали на роз'їздах, ніхто їх не ховав.»
«Через кілька днів шляху з нашого вагона винесли померлих: стареньку і маленького хлопчика. Поїзд зупинявся на маленьких полустанках, щоб залишити померлих. ... Ховати не давали.»
Спогади очевидців
Слайд #8
Плакат, що закликає населення вступати у війська СС. Крим, 1942
Боєць однієї з частин кримсько-татарської "Schuma". Крим. Літо, 1942
Боєць однієї з частин кримсько-татарської "Schuma". Крим. Літо, 1942
Слайд #9
Плакат, що закликає населення вступати у війська СС. Крим, 1942
Боєць однієї з частин кримсько-татарської "Schuma". Крим. Літо, 1942
Боєць однієї з частин кримсько-татарської "Schuma". Крим. Літо, 1942
Слайд #10
1942 р. Кримські татари на
допоміжних військах вермахту
Німецький унтер-офіцер
веде кримських татар
допоміжних військах вермахту
Німецький унтер-офіцер
веде кримських татар
Слайд #11
Значна кількість переселенців, виснажених в роки німецької окупації, загинула в місцях висилки від голоду і хвороб у 1944-45 роках.
Після депортації кримських татар було перейменовано всі (за винятком Бахчисарая, Джанкоя, Ішуні, Саків та Судака) населенні пункти, які мали кримськотатарське походження
Наслідки
Після депортації кримських татар було перейменовано всі (за винятком Бахчисарая, Джанкоя, Ішуні, Саків та Судака) населенні пункти, які мали кримськотатарське походження
Наслідки
Слайд #12
Фотографії з мітингів
2009, 2010
2009, 2010
Слайд #13
У 2012 році при фінансовій підтримці телеканалу аTR було знято художній фільм «Хайтарма», сценарій якого заснований на подіях депортації кримських татар
Слайд #14
Монумент в Судаку(Крим)
Слайд #15
Пам'ятний знак у Севастополі
Слайд #16
Таким чином, питання кримсько-татарської депортацїї 1944 року залишаєтся
не розкритим, оскільки і по сей день істориками знаходяться нові дані цієї страшної
події.
ВИСНОВОК
не розкритим, оскільки і по сей день істориками знаходяться нові дані цієї страшної
події.
ВИСНОВОК
Слайд #17
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!