Презентація на тему «Європейське середньовічне місто»

Європейське середньовічне місто

План
Виникнення міст
Населення та зовнішній вигляд міста
Боротьба міст за самоврядування
Ремесло в середньовічному місті. Цехи.
Торгівля і ремесло.
Городянин – людина нового типу

Опорні поняття
Місто
Самоврядування
Ремесло
Цехи
Торгівля
Лихварство
Городянин

Виникнення міст
У Х-ХІІІ столітті в Європі виростають міста. Спершу міста з”являються в Італії ( Венеція, Генуя, Піза, Флоренція, Неаполь та ін.), пізніше – у Південній Франції ( Марсель, Арль, Нарбон, Тулуза та ін.), ще пізніше – на півночі Франції, в Нідерландах, Англії, на півдні Німеччини, а в ХІІ – ХІІІ століттях – Північній Німеччині, країнах Скандинавії, Ірландії, Угорщині.
Забудовувалася Європа містами нерівномірно, найбільше їх було в Італії, Фландрії, Брабанті та німецьких землях по Рейну.

Виникнення міст
У Х-ХІІІ столітті в Європі виростають міста. Спершу міста з”являються в Італії ( Венеція, Генуя, Піза, Флоренція, Неаполь та ін.), пізніше – у Південній Франції ( Марсель, Арль, Нарбон, Тулуза та ін.), ще пізніше – на півночі Франції, в Нідерландах, Англії, на півдні Німеччини, а в ХІІ – ХІІІ століттях – Північній Німеччині, країнах Скандинавії, Ірландії, Угорщині.
Забудовувалася Європа містами нерівномірно, найбільше їх було в Італії, Фландрії, Брабанті та німецьких землях по Рейну.

Причини виникнення міст
Збільшення площі орних земель.
Двопілля було замінено трипіллям
Поліпшення знарядь праці, збільшення кількості залізних знарядь праці. Поява колісного плуга.
Збільшилась кількість продуктів харчування.
Розвиток сільського господарства дозволив частині населення зайнятися тільки ремеслом.
Зростає зацікавленість населення у якісних товарах.
Ремесло відокремлюється від сільського господарства.
Виникнення міст як центрів ремесла і торгівлі.
Звертаємо вашу увагу тільки на таку послідовність причин виникнення міст!!!

Як виникали міста? ( на прикладі міста Брюгге)
Для потреб жителів замку почали з”їжджатися до воріт його моста торговці або продавці більш цінних речей, потім крамарі, потім власники заїжджих дворів, щоб нагодувати та дати притулок тим, хто вів торгові справи у присутності господаря, який часто бував там, почали зводити будинки та влаштовувати готелі, де розміщали тих, хто не міг мешкати всередині замка. Увійшло у них у звичай говорити: ”Йдемо до моста”. Поселення тут настільки розрослося, що незабаром утворилося велике місто, яке й досі у просторіччі носить назву “міст”, оскільки їхньою мовою “брюгге” означає “міст”

Чому міста виникали біля стін замків і фортець, біля мостів або поблизу монастирів?
Всім ( ремісникам, покупцям, торговцям) необхідним був захист в разі воєн, нападів розбійників.
Потенційні покупці проживали саме в замках і фортецях.
Близькість до святого місця ( церкви, монастирі).
Бо це були найбільш людні місця.

Як виникали назви міст?
Завдання: подумайте, що є загальним у назвах міст Гамбург та Зальцбург, Франкфурт і Оксфорд.
Закінчення назв на : форд, фурт – ознаачає “брід”
касл – означає – “замок”
бридж – означає “ міст “
бург – означає “фортеця”.
Завдання: про що говорять ці назви.
Робота з документом з історії виникнення міста Брюгге ( с.55 підручника): 1. Де виникло місто Брюгге?
2. Чому виникло місто ?
3. Що означає назва Брюгге?

Розташування міста
Місто розташовувалося так, щоб його зручно було оточити захисною стіною, щоб і місцевість служила його захистком.
Міста виникали на горбах, на берегах річок, островах посеред річки і т.д
Міста оточувалися валом, фортечними стінами. Потрапити в місто можна було лише по підйомному мосту і через вузькі ворота.

Зовнішній вигляд міста
Міста забудовували стихійно. Будинки зводилися у декілька поверхів і тісно тулилися один до одного. Це пояснювалося високою вартістю міської землі. На нижніх поверхах будинків розташовувалися лавки або ремісничі майстерні, вгорі – житлові приміщення.
Вулиці були кривими та настільки вузькими, що на них не завжди могли роз'їхатися два екіпажі. У ХІІІ столітті в Європі з'являються перші правила дорожнього руху, згідно з якими порожній віз був зобов'язаний пропустити віз із вантажем.
Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з колодязів, всі нечистоти виливали прямо на вулицю. В містах було брудно, бруду додавали домашні тварини, що гуляли вулицями. В період дощів на вулицях утворювалися калюжі, в яких можна навіть було потонути.
Через тісноту і бруд часто поширювалися заразні хвороби, від яких помирало багато людей.
На головні площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради – ратуша, де засідала міська рада - магістрат

Зовнішній вигляд міста

Населення міста
Жителями міст, городянами, ( німці називали їх бюргерами, французи – буржуа, італійці – пополанами ), ставали переважно ремісники, торгівці, візники, моряки, слуги, лікарі, вчителі, духовеснтво.

Боротьба міст з сеньйорами
У середньовічній Європі діяло правило” Нічиєї землі не буває”. Вся земля в період середньовіччя належала феодалам. А тому всі міста виникали на землі феодала. А значить ці міста належали феодалу.
Феодал мав повне право розпоряджатися долею міста та його жителів. Він намагався якомога більше одержати прибутку від городян.
Це спонукало городян боротися за самоврядування міст, чи, як тоді говорили, за комуну.
Міста здобували свободу, купуючи її у феодала або ведучи жорстокі війни. Так, понад 200 років виборювали незалежність жителі північнофранцузького міста Лана .
Здобувши незалежність, міста отримували спеціальний документ – хартію, в якій записували права й вольності городян.

Органи міського самоуправління
Жителі міста обирали свій магістрат ( орган міського самоуправління), мали свій суд, свої військові сили, свої фінанси, самі встановлювали розмір податку і стягували його.
Жителі міст звільнялися від найтяжчих феодальних повинностей.
Завдяки боротьбі міст з феодалами у середньовічній Європі перемогло правило, за яким кожен, хто прожив у місті “рік і один день”, назавжди ставав вільним

Ремесло в середньовічному місті. Цехи.
Економічна основа середньовічних міст – ремесло.
Ремісники однієї або кількох споріднених професій об”єднувалися в цехи. Цьому сприяло декілька причин:
- ремісникам разом було легше боронитися від свавілля феодалів;
- цехи мали більше можливостей долати конкуренцію ремісників з інших міст.
Ремісник у місті повинен був входити до складу цеху.
Головна функція цехів – контроль над виробництвом і продажем ремісничих виробів.
Перші цехи виникли в Італії в Х ст., у Франції, Англії і Німеччині – в Х – ХІ ст.
З часом кількість цехів зростали. Наприкінці ХІІІ ст. в Парижі працювало понад 130 цехів, які об”єднували 5 тисяч ремісників.
Займатися ремеслом могла людина, яка мала звання майстра.
Найважливіші питання діяльності цеху вирішувалися на загальних зборах майстрів. Діяльність цеху регламентувалася Статутом.
Згідно із статутом кожному майстру дозволялося мати строго визначену кількість інструментів і верстатів, підмайстрів і учнів. Заборонялося працювати в нічний час і у вихідні та святкові дні. Встановлювалася кількість товару, яку повинен був виробляти майстер.
Товар повинен бути високої якості.

Торгівля і лихварство
Торгівля – основа економічного життя середньовічних міст. Для значної частини міського населення вона стала основним заняттям.
Протягом ХІ – XV ст. в Західній Європі значно розвинулася зовнішня і транзитна торгівля, яка зосереджувалася в двох районах:
- район Середземномор”я, де головну роль відігравали торгівці міст Генуї та Венеції;
- район Балтійського та Північного морів, де важливу роль відігравали міста, об”єднані в союз під назвою Ганза. Центром союзу стало місто Любек.
Купці одного міста переважно об”єднувалися в гільдії. ( подібно до цеху ).
Розвитку торгівлі заважали:
- поганий стан доріг ( саме мабуть тоді виникло прислів”я “ Що з воза впало, те пропало”)
- численні митні кордони;
- пограбування купців;
- відсутність достатньої кількості грошей, велика кількість різних монетних систем.
В центрах перетину основних торгових шляхів виникали ярмарки. У ХІІІ ст. особливо славилися ярмарки Шампані ( Франція).
У зв”язку з наявністю великої кількості монетних систем велику роль почали відігравати міняйли, які займалися обміном монет під певні проценти. На цьому збагачувалися. Таких міняйл називали лихварями.

Городянин – людина нового типу
Основні риси городянина як людини нового типу:
Підприємницька діяльність як основа життя городянина;
Необхідність здобуття освіти ( вміння читати. Писати й рахувати набуло масового характеру);
Новий тип мислення;
Ритм міського життя був більш інтенсивніший;

Запитання для самоконтролю
Які причини виникнення міст?
Де виникали міста?
Яким був зовнішній вигляд середньовічного міста?
Хто складав таку верству населення як городяни?
Чому міста належали феодалам?
Чому міста змушені були вести боротьбу проти феодалів?
Які способи боротьби використовували городяни проти феодалів?
Як управлялося місто?
Історична задача: “Граф Корнуельський ( Англія ) в квітні 1183 року подав позив в суд на городян Ральфа, Жильберта, Журдена та інших, звинувативши їх в тому, що вони, його кріпаки, втекли від нього в жовтні минулого року. Тому він вимагає, щоб їм не давали прав вільних громадян. Жильберт нагадав, що він втік не в жовтні, а в лютому минулого року”. Яке рішення повинен прийняти суд стосовно цих селян?