Презентація на тему «Утворення незалежних держав в Латинській Америці»
1181
Слайд #1
Слайд #2
Порівняйте карти. Які зміни відбулися?
З якою темою ми будемо працювати на уроці?
З якою темою ми будемо працювати на уроці?
Слайд #3
Утворення незалежних держав у латинській Америці
Слайд #4
Завдання уроку
Визначити причини національно - визвольного руху в Латинській Америці;
Познайомитися в перебігом національної визвольної боротьби народів Латинської Америки;
Визначити особливості соціально – економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки після визволення;
Вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв»язки;
Визначити причини національно - визвольного руху в Латинській Америці;
Познайомитися в перебігом національної визвольної боротьби народів Латинської Америки;
Визначити особливості соціально – економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки після визволення;
Вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв»язки;
Слайд #5
План
Повстання рабів на острові Гаїті.
Проголошення незалежності Мексики.
С.Болівар – лідер національно – визвольного руху.
Проголошення незалежності Бразилії.
Особливості соціально – економічного розвитку і політичного розвитку нових держав Латинської Америки в І половині ХІХ століття.
Повстання рабів на острові Гаїті.
Проголошення незалежності Мексики.
С.Болівар – лідер національно – визвольного руху.
Проголошення незалежності Бразилії.
Особливості соціально – економічного розвитку і політичного розвитку нових держав Латинської Америки в І половині ХІХ століття.
Слайд #6
Опорні поняття і дати
Опорні поняття:
Національно – визвольний рух;
Республіка;
Латинська Америка.
1791р. – повстання рабів на о.Гаїті;
1820 – 1826рр. – війна за незалежність іспанських колоній у Латинській Америці;
1819 – 1830рр. – існування держави Велика Колумбія;
1783 – 1830рр. – роки життя С.Болівара.
Опорні поняття:
Національно – визвольний рух;
Республіка;
Латинська Америка.
1791р. – повстання рабів на о.Гаїті;
1820 – 1826рр. – війна за незалежність іспанських колоній у Латинській Америці;
1819 – 1830рр. – існування держави Велика Колумбія;
1783 – 1830рр. – роки життя С.Болівара.
Слайд #7
Проблемне Завдання
Чому національно – визвольний рух набув великого поширення в Латинській Америці саме в І половині ХІХ століття?
Чому національно – визвольний рух набув великого поширення в Латинській Америці саме в І половині ХІХ століття?
Слайд #8
Актуалізація опорних знань
Що таке Великі географічні відкриття?
Які країни стали на шлях географічних відкриттів першими?
Які землі були відкриті під час географічних відкриттів?
Що ми розуміємо під терміном Латинська Америка?
Як склалася доля народів Центральної та Південної Америки після географічних відкриттів?
Що таке Великі географічні відкриття?
Які країни стали на шлях географічних відкриттів першими?
Які землі були відкриті під час географічних відкриттів?
Що ми розуміємо під терміном Латинська Америка?
Як склалася доля народів Центральної та Південної Америки після географічних відкриттів?
Слайд #9
Латинська Америка на початку хіх століття
На основі даних карти визначте:
Яка країна володіла найбільшою площею колоній в Латинській Америці?
Які європейські країни мали колонії в Латинській Америці на початку ХІХ століття?
На основі даних карти визначте:
Яка країна володіла найбільшою площею колоній в Латинській Америці?
Які європейські країни мали колонії в Латинській Америці на початку ХІХ століття?
Слайд #10
Латинська Америка на початку ХІХ століття
НАСЕЛЕННЯ
Привілейоване
Непривілейоване
Європейські землевласники
Індіанці, негри, мулати, метиси
Місцева аристократія ( креоли )
НАСЕЛЕННЯ
Привілейоване
Непривілейоване
Європейські землевласники
Індіанці, негри, мулати, метиси
Місцева аристократія ( креоли )
Слайд #11
Латинська Америка на початку ХІХ століття
Основа економіки країн Латинської Америки – плантації.
Плантація – велике капіталістичне землеробське господарство, де вирощували спеціальні культури: бавовну, цукрову тростину, каву, чай тощо.
Що таке плантаційне рабство?
Яким було становище рабів у Латинській Америці?
На початку ХІХ століття у Латинській Америці перебувало близько 2 млн негрів - рабів
Колоніям заборонялося торгувати з іншими країнами ( тільки з метрополією), високі податки сплачувала місцева аристократія.
Основа економіки країн Латинської Америки – плантації.
Плантація – велике капіталістичне землеробське господарство, де вирощували спеціальні культури: бавовну, цукрову тростину, каву, чай тощо.
Що таке плантаційне рабство?
Яким було становище рабів у Латинській Америці?
На початку ХІХ століття у Латинській Америці перебувало близько 2 млн негрів - рабів
Колоніям заборонялося торгувати з іншими країнами ( тільки з метрополією), високі податки сплачувала місцева аристократія.
Слайд #12
Латинська Америка на початку ХІХ століття
Основа економіки країн Латинської Америки – плантації.
Плантація – велике капіталістичне землеробське господарство, де вирощували спеціальні культури: бавовну, цукрову тростину, каву, чай тощо.
Що таке плантаційне рабство?
Яким було становище рабів у Латинській Америці?
На початку ХІХ століття у Латинській Америці перебувало близько 2 млн негрів - рабів
Колоніям заборонялося торгувати з іншими країнами ( тільки з метрополією), високі податки сплачувала місцева аристократія.
Основа економіки країн Латинської Америки – плантації.
Плантація – велике капіталістичне землеробське господарство, де вирощували спеціальні культури: бавовну, цукрову тростину, каву, чай тощо.
Що таке плантаційне рабство?
Яким було становище рабів у Латинській Америці?
На початку ХІХ століття у Латинській Америці перебувало близько 2 млн негрів - рабів
Колоніям заборонялося торгувати з іншими країнами ( тільки з метрополією), високі податки сплачувала місцева аристократія.
Слайд #13
Повстання рабів на о.Гаїті
На островах Карибського моря було поширене плантаційне рабство.
500 тис. рабів перебувало на о.Гаїті ( французька колонія), якими володіли 4 – 5 тис.родин плантаторів.
14 серпня 1791 року – повстання рабів ( 10 тис.чол.) на півночі колонії.
На островах Карибського моря було поширене плантаційне рабство.
500 тис. рабів перебувало на о.Гаїті ( французька колонія), якими володіли 4 – 5 тис.родин плантаторів.
14 серпня 1791 року – повстання рабів ( 10 тис.чол.) на півночі колонії.
Слайд #14
Повстання рабів на о.Гаїті
Очолив повстання Туссен Лувертюр.
«Наше гасло – перемогти або загинути. Смерть або свобода!»
Раби отримали свободу і землі плантаторів, захопили владу.
Це було перше в історії успішне повстання рабів.
Гаїті була проголошена республікою.(1804р.)
Туссен Лувертюр
Очолив повстання Туссен Лувертюр.
«Наше гасло – перемогти або загинути. Смерть або свобода!»
Раби отримали свободу і землі плантаторів, захопили владу.
Це було перше в історії успішне повстання рабів.
Гаїті була проголошена республікою.(1804р.)
Туссен Лувертюр
Слайд #15
Проголошення незалежності Мексики
На основі п.8.2 §13 (с.156 ) визначте:
Які сприятливі умови склалися для національно – визвольного руху в Мексиці?
Хто очолив повстання у Мексиці?
В якому році Мексика здобула незалежність?
Мігель Ідальго
На основі п.8.2 §13 (с.156 ) визначте:
Які сприятливі умови склалися для національно – визвольного руху в Мексиці?
Хто очолив повстання у Мексиці?
В якому році Мексика здобула незалежність?
Мігель Ідальго
Слайд #16
Проголошення незалежності Мексики
На основі п.8.2 §13 (с.156 ) визначте:
Які сприятливі умови склалися для національно – визвольного руху в Мексиці?
Хто очолив повстання у Мексиці?
В якому році Мексика здобула незалежність?
Мігель Ідальго
На основі п.8.2 §13 (с.156 ) визначте:
Які сприятливі умови склалися для національно – визвольного руху в Мексиці?
Хто очолив повстання у Мексиці?
В якому році Мексика здобула незалежність?
Мігель Ідальго
Слайд #17
С.Болівар – лідер національно – визвольного руху
Сімон Болівар «Визволитель» (1783 – 1830рр.) брав активну участь в боротьбі проти іспанського панування у Венесуелі (квітень 1810) та проголошенні її незалежною республікою (1811).
Після розгрому останньої іспанськими військами, у 1812 оселився в Новій Ґранаді (сучасна Колумбія), а на початку 1813 повернувся на Батьківщину.
В серпні 1813 його війська захопили Каракас; була проголошена 2-а Венесуельська республіка на чолі з Боліваром. Однак, не провівши реформи для нижчих верств населення, він не зміг заручитися їх підтримкою і в 1814 зазнав поразки.
Болівар знайшов притулок на Ямайці, у вересні 1815 опублікував там відкритий лист, де висловив впевненість у скорому звільненні іспанської Америки.
Симон Болівар
Сімон Болівар «Визволитель» (1783 – 1830рр.) брав активну участь в боротьбі проти іспанського панування у Венесуелі (квітень 1810) та проголошенні її незалежною республікою (1811).
Після розгрому останньої іспанськими військами, у 1812 оселився в Новій Ґранаді (сучасна Колумбія), а на початку 1813 повернувся на Батьківщину.
В серпні 1813 його війська захопили Каракас; була проголошена 2-а Венесуельська республіка на чолі з Боліваром. Однак, не провівши реформи для нижчих верств населення, він не зміг заручитися їх підтримкою і в 1814 зазнав поразки.
Болівар знайшов притулок на Ямайці, у вересні 1815 опублікував там відкритий лист, де висловив впевненість у скорому звільненні іспанської Америки.
Симон Болівар
Слайд #18
Симон Болівар визнавав необхідним визволення рабів і вирішення інших соціальних проблем. Болівар переконав президента Гаїті А. Петіона надати повстанцям військову допомогу й в грудні 1816 висадився на узбережжі Венесуели.
Відміна рабства (1816) та опублікований у 1817 декрет про наділення солдат визволительної армії землею надали йому змогу розширити соціальну базу його підтримки.
Після успішних дій у Венесуелі його війська у 1819 звільнили Нову Ґранаду.
У грудні 1819 він був обраний президентом проголошеної Національним конгресом в Ангостурі республіки Колумбії, до якої увійшли Венесуела і Нова Ґранада.
У 1822 колумбійці вигнали іспанські сили з провінції Кіто (суч. Еквадор), яка теж приєдналася до Колумбії.
Відміна рабства (1816) та опублікований у 1817 декрет про наділення солдат визволительної армії землею надали йому змогу розширити соціальну базу його підтримки.
Після успішних дій у Венесуелі його війська у 1819 звільнили Нову Ґранаду.
У грудні 1819 він був обраний президентом проголошеної Національним конгресом в Ангостурі республіки Колумбії, до якої увійшли Венесуела і Нова Ґранада.
У 1822 колумбійці вигнали іспанські сили з провінції Кіто (суч. Еквадор), яка теж приєдналася до Колумбії.
Слайд #19
Велика Колумбія
1819 – 1830рр. – конфедерація іспаномовних держав Західної півкулі – Велика Колумбія у складі:
Венесуели;
Колумбії;
Панами;
Еквадору.
1819 – 1830рр. – конфедерація іспаномовних держав Західної півкулі – Велика Колумбія у складі:
Венесуели;
Колумбії;
Панами;
Еквадору.
Слайд #20
Проголошення незалежності Бразилії
На основі п.8.4 §13 визначте:
Які події спонукали до значних змін в житті Бразилії?
Коли Бразилія була проголошена незалежною?
Який політичний устрій був встановлений у Бразилії?
Імператор Бразилії Педру І.
На основі п.8.4 §13 визначте:
Які події спонукали до значних змін в житті Бразилії?
Коли Бразилія була проголошена незалежною?
Який політичний устрій був встановлений у Бразилії?
Імператор Бразилії Педру І.
Слайд #21
Підсумки національно – визвольного руху в країнах Латинської Америки
В Латинській Америці були утворені незалежні держави:
1804 р. – Гаїті;
1811р . – Парагвай;
1816р. – Аргентина;
1818р. – Чилі;
1819р. – Велика Колумбія;
1821р. – Перу;
1821р. – Мексика;
1821р. – Федерація республік Центральної Америки;
1825р. – Болівія;
1830р. – Уругвай.
В Латинській Америці були утворені незалежні держави:
1804 р. – Гаїті;
1811р . – Парагвай;
1816р. – Аргентина;
1818р. – Чилі;
1819р. – Велика Колумбія;
1821р. – Перу;
1821р. – Мексика;
1821р. – Федерація республік Центральної Америки;
1825р. – Болівія;
1830р. – Уругвай.
Слайд #22
Підсумки національно – визвольного руху в країнах Латинської Америки
В Латинській Америці були утворені незалежні держави:
1804 р. – Гаїті;
1811р . – Парагвай;
1816р. – Аргентина;
1818р. – Чилі;
1819р. – Велика Колумбія;
1821р. – Перу;
1821р. – Мексика;
1821р. – Федерація республік Центральної Америки;
1825р. – Болівія;
1830р. – Уругвай.
В Латинській Америці були утворені незалежні держави:
1804 р. – Гаїті;
1811р . – Парагвай;
1816р. – Аргентина;
1818р. – Чилі;
1819р. – Велика Колумбія;
1821р. – Перу;
1821р. – Мексика;
1821р. – Федерація республік Центральної Америки;
1825р. – Болівія;
1830р. – Уругвай.
Слайд #23
Особливості соціально – економічного розвитку нових держав Латинської Америки в І половині ХІХ століття
Широке використання іноземних кредитів;
Посилення впливу США, Великої Британії, Франції на економіку латиноамериканських країн;
Збереження латифундій;
Селяни не отримали власної землі.
Широке використання іноземних кредитів;
Посилення впливу США, Великої Британії, Франції на економіку латиноамериканських країн;
Збереження латифундій;
Селяни не отримали власної землі.
Слайд #24
Особливості політичного розвитку нових держав Латинської Америки в І половині ХІХ століття
Утвердження республіканської форми правління;
Прийняття конституцій;
В політичному житті відбувалася боротьба лібералів і консерваторів;
Політичні партії часто використовували в своїй боротьбі за владу армію;
В ряді країн встановлювалися диктаторські режими.
Утвердження республіканської форми правління;
Прийняття конституцій;
В політичному житті відбувалася боротьба лібералів і консерваторів;
Політичні партії часто використовували в своїй боротьбі за владу армію;
В ряді країн встановлювалися диктаторські режими.
Слайд #25
Закріплення
Чому національно – визвольний рух набув великого поширення в Латинській Америці саме в І половині ХІХ століття?
Колоніальний гніт затримував розвиток народів Латинської Америки.
Переважна більшість населення не мали ніяких прав.
Національна буржуазія прагнула правити.
В країнах Європи відбуваються зміни, пов»язані з французькою революцією та наполеонівськими війнами.
Повалення політичних режимів у метрополіях.
Чому національно – визвольний рух набув великого поширення в Латинській Америці саме в І половині ХІХ століття?
Колоніальний гніт затримував розвиток народів Латинської Америки.
Переважна більшість населення не мали ніяких прав.
Національна буржуазія прагнула правити.
В країнах Європи відбуваються зміни, пов»язані з французькою революцією та наполеонівськими війнами.
Повалення політичних режимів у метрополіях.
