Презентація на тему «Судова реформа 1864 р»

Слайд #1

Судова реформа 1864 р.
Степаненко Лiна
9Г

Слайд #2

Мета:
Дiзнатися про судову реформу в Українi, її причини, наслiдки.

Слайд #3

План
Вступ.
Дореформений суд.
Передумови і суть судової реформи.
Учасники судового процесу.
Висновки.

Слайд #4

Причини:
Суд вже не відповідав буржуазному розвитку Російської імперії. Окрім втручань державних органів, постійно поставала проблема корупції в судах. Це викликало невдоволення суспільства. Тому постала гостра необхідність проведення судової реформи 1864 р.

Слайд #5

Тема судова реформа 1864 р., хоча і відбувалася 2,5 століття тому, але є дуже актуальною в наші часи, це можна обґрунтувати такими положеннями:1) процес розбудови незалежної, суверенної, соціальної, демократичної, Української держави у сучасний період неможливий без створення цілісної системи надійного державного захисту прав і свобод громадян, загальногромадянських інтересів;

Слайд #6

2) практика державного будівництва в Україні свідчить, що для створення основ правової держави і громадянського суспільства, формування реальної демократичної системи особливе значення має судова реформа;

Слайд #7

3) Для належного правового забезпечення дійової судової системи, створення її наукових основ важливим і актуальним є узагальнення та вивчення історичного досвіду реформування судової системи другої половини ХІХ ст., коли в суспільстві також відбувалися кардинальні зміни;

Слайд #8

4) Світове співтовариство визначило низку основних принципів незалежності судової влади, зокрема: рівноправні повноваження трьох гілок влади, довічне призначення суддів на посади, неприпустимість зниження їх заробітної плати, контроль за судовою діяльністю тільки з боку суддів та інші. Деякі з цих принципів сьогодні вже реалізовані, а окремі, хоча й проголошені та закріплені в Конституції і законах України, залишися поки що декларацією;

Слайд #9

5) В період кінця ХІХ – початку ХХ умови були подібними до теперішніх соціально-економічних процесів.

Слайд #10

Дореформений суд.
В Україні на початку ХІХ ст. існували різні судові системи. Суди на українi будувалися за становим принципом.

Слайд #11

Судами першої інстанції були станові суди: у повітах – земські (для дворян і селян), у містах - магістрати і ратуші (для купців та міщан).Земські суди у складі голови
і 2-4 засідателів від дворян
розглядали цивільні справи.
До їх компетенції також
належало виконання рішень та вироків.

Слайд #12

Другою інстанцією вважалися створені в губерніях палати кримінального і палати цивільного суду.

Слайд #13

Кожна палата складалася із призначених урядом голови й радника та чотирьох обраних засідателів (по два від дворян і купців). Палата кримінального суду розглядала справи про посадові злочини, палата цивільного суду – про нерухоме майно.

Слайд #14

Також в деяких губерніях існували повітові й міські суди розглядали як цивільні так і кримінальні справи, які не передбачали смертної кари, позбавлення честі й тілесних покарань . Ці суди виконували також нотаріальні дії. Кріпосних селян судили поміщицькі суди.

Слайд #15

В Одесі в 1808 р. виник комерційний суд, склад якого (голова, чотири члени і юрисконсульт)обирався купецтвом. Пізніше, відповідно до“Установлення комерційних судів” (1832 р.), такі суди з'явилися в більшості міст Причорномор'я.

Слайд #16

Передумови та суть судової реформи.
При підготовці судової реформи 1864 р. в Державній раді підкреслювалося, що “...при об'єднанні адміністрації і суду в одних руках немає впевненості в тому, що кожна із двох влад, адміністративна і судова, буде триматись в її природних межах. З цих причин рішення адміністративної влади по справах судових завжди викликає до себе недовіру, і яке б покарання потім не призначалось, воно сприймається як свавілля влади і збуджує до незадоволення”.

Слайд #17

Також при підготовці судової реформи ставились такі завдання:
1. Розділити суди, адміністрацію і поліцію;2. Визначити відповідальність всіх і кожного
перед судом;3. Ввести гласність кримінального і цивільного
судочинства;4. Запровадити суд присяжних і інститут
адвокатури.

Слайд #18

Судова реформа, проведена на підставі затверджених Олександром ІІ 20 листопада 1864 р., після розгляду в Державній раді цар затвердив для запровадження 4 акти, які юридично оформили проведення судової реформи: 1) “Заснування судових установлень”; 2) “Устав кримінального судочинства”; 3) “Устав цивільного судочинства”; 4) “Устав про покарання, що
накладаються мировими суддями”.

Слайд #19

Учасники судового процесу (суд присяжних, адвокатура, прокуратура).
Окрім суду судовими уставами виданими 20 листопада 1864 року визначалися й інші учасники судового процесу. Такими учасниками були: суд присяжних, адвокатура, прокуратура, кожен з яких мав певні функції при веденні судового засідання і поза ним. Зокрема в судовому засіданні адвокат займався захистом підсудного, прокуратура підтримувала державне обвинувачення (ці функції збереглися і до наших часів), суд присяжних встановлював чи винний підсудний. Ці учасники мали власну структуру та організацію діяльності.

Слайд #20

Суд присяжних

Слайд #21

Адвокатура

Слайд #22

Прокуратура

Слайд #23

Висновки
Причинами судової реформи 1864 року були такі
фактори:1. Безлад, який існував в судовій системі Російської імперії і України як її складової частини, викликав незадоволення широких мас, які додатково були підбурені поразкою у Кримській війні (1853-1856 рр.);2. Невідповідність судових систем України та Росії;3. Повна залежність судів від адміністрації, яка фактично втілювала в собі дві влади: виконавчу і судову;4. Скасування кріпацтва в 1861 році, що неможливе без захисту особистості, прав, які можна захистити через суд.

Слайд #24

Список використаних джерел і літератури:
1. Гончаренко В.Г. Історія держави і права. 2. Іванов В.М. Історія держави і права України. 3. Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. 4. Музиченко П.П. Історія держави і права України. 5. Смолій В.А. Історія України. 6. Субтельний О.Р. Україна: історія. 7. Тація В.А., Рогожина А.Й. Історія держави і права України. 8. Тертишник В. Суд присяжних: суть, ідеї, історичний досвід та актуальні проблеми. 9. С. Чайковський А.С. Історія держави і права України.10. Шевчук В.Г., Тараненко М.Г. Історія української державності.11. Шевченко О.О. Історія українського права