Презентація на тему «Трипільська археологічна культура»
293
Слайд #1
Трипільська
археологічна
культура
археологічна
культура
Слайд #2
Борис Олійник
Ми тут жили ще до часів потопу. Наш корінь у земну вростає вісь. І перше, ніж учити нас, Європо, На себе ліпше збоку подивись. Ти нас озвала хутором пихато. Облиш: твій посміх нам не допече, Бо ми тоді вже побілили Хату, Як ти іще не вийшла із печер.
Ми тут жили ще до часів потопу. Наш корінь у земну вростає вісь. І перше, ніж учити нас, Європо, На себе ліпше збоку подивись. Ти нас озвала хутором пихато. Облиш: твій посміх нам не допече, Бо ми тоді вже побілили Хату, Як ти іще не вийшла із печер.
Слайд #3
Трипілля
Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення
Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення
Слайд #4
Понад п`ятдесяти вчених з України, Росії, Великобританії, Румунії, Ізраїлю та Молдови взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 110-ої річниці відкриття трипільської культури
1893 - 2003
Серпень 2003, с.Тальянки, Черкащина
1893 - 2003
Серпень 2003, с.Тальянки, Черкащина
Слайд #5
Вікентій Хвойка
першим відкрив поселення трипільської культури на Київщині біля сіл Трипілля, Халеп'я, Верем'я, Жуківці, Щербанівка
був переконаний у її місцевому походженні, вважав, що вона належала осілому землеробському населенню – нашим предкам - праслов'янам
першим відкрив поселення трипільської культури на Київщині біля сіл Трипілля, Халеп'я, Верем'я, Жуківці, Щербанівка
був переконаний у її місцевому походженні, вважав, що вона належала осілому землеробському населенню – нашим предкам - праслов'янам
Слайд #6
започаткував дискусію про етногенез слов'ян
відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році Київського музею старожитностей та мистецтв (тепер Національний історичний музей)
Пам'ятникВікентію Хвойці в селі Трипілля
Вікентій Хвойка
відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році Київського музею старожитностей та мистецтв (тепер Національний історичний музей)
Пам'ятникВікентію Хвойці в селі Трипілля
Вікентій Хвойка
Слайд #7
Час існування
Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь)
Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. є.
Кам'яний вік
II тис. до н.е.
IV - III тис. до н.е.
VI - III тис. до н.е.
Залізний вік
Бронзовий вік
Енеоліт – Мідний вік
Неоліт
Мезоліт
Палеоліт
Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь)
Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. є.
Кам'яний вік
II тис. до н.е.
IV - III тис. до н.е.
VI - III тис. до н.е.
Залізний вік
Бронзовий вік
Енеоліт – Мідний вік
Неоліт
Мезоліт
Палеоліт
Слайд #8
Величезна територія лісостепової і частково степової смуги Правобе-режної України, Молдови і Східної Румунії, межиріччя Дніпра й Дністра, сягаючи на півночі волинського і київського Полісся та пониззя р. Десни, а на півдні – причорноморських степів
За останніми археологіч-ними даними, площа території України, зайнята трипільськими племенами, на сьогодні дорівнює близько 600 тис. гектарів
На ній виявлено близько двох тисяч трипільських поселень
Територія поширення
За останніми археологіч-ними даними, площа території України, зайнята трипільськими племенами, на сьогодні дорівнює близько 600 тис. гектарів
На ній виявлено близько двох тисяч трипільських поселень
Територія поширення
Слайд #9
Дискусія про походження трипільської культури
Автохтонна, виникла на основі місцевої неолітичної людності
Гіпотези
Принесли первісні індоєвропейці (арійці), які виникли на Близькому Сході та в Малій Азії
Її коріння треба шукати на Балканах чи у Східному Середземномор'ї
Автохтонна, виникла на основі місцевої неолітичної людності
Гіпотези
Принесли первісні індоєвропейці (арійці), які виникли на Близькому Сході та в Малій Азії
Її коріння треба шукати на Балканах чи у Східному Середземномор'ї
Слайд #10
Трипільські поселення. Ранній етап (4000—3600 рр. до н. е.)
Поселення:
мали як чітке, заздалегідь продумане, так і довільне, «стихійне» планування;
зводилися на надзаплавних терасах у вигляді декількох рядів споруд уздовж схилу балки;
були невеликі, забудовані наземними і напівземлянковими житлами; складалися з 10 – 15 хат розмірами від 12 до 150 кв.м, де мешкали по 40-60 осіб;
приклад чіткого плану - Беркашівське поселення, де 6 розміщених на відстані 15—18 м один від одного будинків охоплювали схили пагорба і творили таким чином коло діаметром понад 50 м
Поселення:
мали як чітке, заздалегідь продумане, так і довільне, «стихійне» планування;
зводилися на надзаплавних терасах у вигляді декількох рядів споруд уздовж схилу балки;
були невеликі, забудовані наземними і напівземлянковими житлами; складалися з 10 – 15 хат розмірами від 12 до 150 кв.м, де мешкали по 40-60 осіб;
приклад чіткого плану - Беркашівське поселення, де 6 розміщених на відстані 15—18 м один від одного будинків охоплювали схили пагорба і творили таким чином коло діаметром понад 50 м
Слайд #11
Трипільські поселення. Середній етап (3600—3150 рр. до н. е.)
Поселення:
будувалися на зручних для оборони місцях
мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла
планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою
між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи
входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення
центральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об'єднуючу функцію
зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур
Поселення:
будувалися на зручних для оборони місцях
мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла
планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою
між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи
входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення
центральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об'єднуючу функцію
зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур
Слайд #12
Трипільські поселення. Пізній етап (3150—2350 рр. до н. е.)
Поселення - протоміста:
ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населення
вони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу
найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл:
Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Одночасно в ньому проживало близько 14 тис. осіб, а жител налічувалося майже 3 тис.
Майданецьке – 200 га
Доброводи - 250 га, хати розміщувалися у 9 – 10 кілець, населення близько 10 – 20 тис. осіб
Небелівка - 300 га
Поселення - протоміста:
ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населення
вони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу
найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл:
Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Одночасно в ньому проживало близько 14 тис. осіб, а жител налічувалося майже 3 тис.
Майданецьке – 200 га
Доброводи - 250 га, хати розміщувалися у 9 – 10 кілець, населення близько 10 – 20 тис. осіб
Небелівка - 300 га
Слайд #13
Трипільські протоміста
Панорама трипільського протоміста біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ
(3600—3500 рр. до н. е. )
Площа – 2 кв. км, близько 2 тисяч споруд, 6 – 9 тисяч мешканців
Фрагмент реконструкції протоміста
Карта місцевості (100 × 100м)
Панорама трипільського протоміста біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ
(3600—3500 рр. до н. е. )
Площа – 2 кв. км, близько 2 тисяч споруд, 6 – 9 тисяч мешканців
Фрагмент реконструкції протоміста
Карта місцевості (100 × 100м)
Слайд #14
Трипільське житло
“Трипільська хата стояла на слупах, і на 1-му поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився 2-й поверх. Саме там ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 — 5 м, а завдовжки від 10 до 20 м. Штукатурка прогладжена, стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі”
(Археолог Владислав Чабанюк)
Моделі трипільського житла з глини;конструкція, яка, на думку археологів, зберігалася в українському селі до XIX ст.
“Трипільська хата стояла на слупах, і на 1-му поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився 2-й поверх. Саме там ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 — 5 м, а завдовжки від 10 до 20 м. Штукатурка прогладжена, стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі”
(Археолог Владислав Чабанюк)
Моделі трипільського житла з глини;конструкція, яка, на думку археологів, зберігалася в українському селі до XIX ст.
Слайд #15
Трипільське житло
1, 2 – комп'ютерні моделі зовнішнього та внутрішнього вигляду житла трипільців
Модель трипільського житла з глини
1
2
1, 2 – комп'ютерні моделі зовнішнього та внутрішнього вигляду житла трипільців
Модель трипільського житла з глини
1
2
Слайд #16
Макет житла трипільської культури раннього періоду
Макет виконано з тих самих будівельних матеріалів, якими користувалися в давнину: дерева, глини, соломи.
Це двоповерховий будинок з двосхилим дахом.
Стіни зроблено з дерева і обмазані глиною з домішкою полови, пофарбовані мінеральною фарбою
1
Задня стіна з вікнами
Макет створено на підставі реконструкції реального житла, дослідженого археологом, кандидатом історичних наук аталією Бурдо за результатами власних розкопок на поселенні в с.Тимкове Одеської області
Макет виконано з тих самих будівельних матеріалів, якими користувалися в давнину: дерева, глини, соломи.
Це двоповерховий будинок з двосхилим дахом.
Стіни зроблено з дерева і обмазані глиною з домішкою полови, пофарбовані мінеральною фарбою
1
Задня стіна з вікнами
Макет створено на підставі реконструкції реального житла, дослідженого археологом, кандидатом історичних наук аталією Бурдо за результатами власних розкопок на поселенні в с.Тимкове Одеської області
Слайд #17
Макет житла трипільської культури раннього періоду
Макет виконано з тих самих будівельних матеріалів, якими користувалися в давнину: дерева, глини, соломи.
Це двоповерховий будинок з двосхилим дахом.
Стіни зроблено з дерева і обмазані глиною з домішкою полови, пофарбовані мінеральною фарбою
1
Задня стіна з вікнами
Макет створено на підставі реконструкції реального житла, дослідженого археологом, кандидатом історичних наук аталією Бурдо за результатами власних розкопок на поселенні в с.Тимкове Одеської області
Макет виконано з тих самих будівельних матеріалів, якими користувалися в давнину: дерева, глини, соломи.
Це двоповерховий будинок з двосхилим дахом.
Стіни зроблено з дерева і обмазані глиною з домішкою полови, пофарбовані мінеральною фарбою
1
Задня стіна з вікнами
Макет створено на підставі реконструкції реального житла, дослідженого археологом, кандидатом історичних наук аталією Бурдо за результатами власних розкопок на поселенні в с.Тимкове Одеської області
Слайд #18
мотичне
із застосуванням тяглової сили тварин
орне
Рільництво у трипільців
Зображення рала на уламку трипільського горщика, знайдене у 2005 на Волині, археологи датують рубежем IV - III тис. до н.е., тобто припускають, що орне землеробство в Україні з'явилося на тисячоріччя раніше, ніж вважали
із застосуванням тяглової сили тварин
орне
Рільництво у трипільців
Зображення рала на уламку трипільського горщика, знайдене у 2005 на Волині, археологи датують рубежем IV - III тис. до н.е., тобто припускають, що орне землеробство в Україні з'явилося на тисячоріччя раніше, ніж вважали
Слайд #19
Рільництво у трипільців
Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон
Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом
Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'яними
Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами)
Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней
Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон
Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом
Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'яними
Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами)
Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней
Слайд #20
гончарство - виробництво глиняного посуду
виробництво знарядь з каменю, кості та крем'яних
Ремесла
обробка металів
прядіння й ткацтво
виробництво знарядь з каменю, кості та крем'яних
Ремесла
обробка металів
прядіння й ткацтво
Слайд #21
Гончарство
Слайд #22
Вироби трипільських гончарів
Посудина біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. пос. Раковець
Іграшки на коліщатах
Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Глина.п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е.
Посудина біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. пос. Раковець
Іграшки на коліщатах
Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Глина.п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е.
Слайд #23
“Культура мальованої кераміки”
Слайд #24
Прядіння й ткацтво
Трипільський ткацький верстат мав вертикальну будову і складався з дерев'яної рами.
Нитки основи у такому верстаті прив'язували щільними рядами до верхнього валу й рівномірно натягували глиняними відтяжками, до яких прив'язували нижні кінці ниток.
Нитки відповідно розподіля-лися на передні та задні. Вони перепліталися по горизонталі іншими нитками, утворюючи тканину
Прясла — округлі маховики для дерев'яного веретена, розміром від 3 до 8 см. у діаметрі, завтовшки 0,7 — 2 см., з невелич-ким отвором у центрі. Таким веретеном пряли нитку в різні історичні часи і у різних народів, включно до XX ст.
Трипільський ткацький верстат мав вертикальну будову і складався з дерев'яної рами.
Нитки основи у такому верстаті прив'язували щільними рядами до верхнього валу й рівномірно натягували глиняними відтяжками, до яких прив'язували нижні кінці ниток.
Нитки відповідно розподіля-лися на передні та задні. Вони перепліталися по горизонталі іншими нитками, утворюючи тканину
Прясла — округлі маховики для дерев'яного веретена, розміром від 3 до 8 см. у діаметрі, завтовшки 0,7 — 2 см., з невелич-ким отвором у центрі. Таким веретеном пряли нитку в різні історичні часи і у різних народів, включно до XX ст.
Слайд #25
Вбрання племен трипільської культури
Зображення на ритуальному посуді.Слободка-Західна, Тимкове (Олександрівка)
Ритуальне вбрання жриці та її оточення (ранній етап енеоліту). Реконструкція
Особливості вбрання і його декору епохи енеоліту відроджує в наш час за матеріалами керамічного посуду і антропоморфної пластики художник-етнограф Зінаїда Васіна
Зображення на ритуальному посуді.Слободка-Західна, Тимкове (Олександрівка)
Ритуальне вбрання жриці та її оточення (ранній етап енеоліту). Реконструкція
Особливості вбрання і його декору епохи енеоліту відроджує в наш час за матеріалами керамічного посуду і антропоморфної пластики художник-етнограф Зінаїда Васіна
Слайд #26
Вбрання племен трипільської культури
Вбрання трипільських жінок
Трипільські жінки рясно декорували свій одяг розписом, вишивками, аплікаціями, носили прикраси, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні головні убори - сітки, шапочки
Вбрання трипільських жінок
Трипільські жінки рясно декорували свій одяг розписом, вишивками, аплікаціями, носили прикраси, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні головні убори - сітки, шапочки
Слайд #27
У верхній частині горщика (біля вінців посуду) горизонтальною хвилястою лінією зображували Найвище Небо, де перебувають вічний Господар Світу і Світові води
Посередині - на другому ярусі розташо-вують Небесні Сили – астральний ряд: сонце, місяць, зорі, дощові потоки, які зумовлюють життєдайний колообіг природи
На третьому ярусі – у нижчій частині посуду – вимальовано світ Потойбічний: не окреслений символами, а позначений двома паралельними лініями
Духовний світ трипільців
Міфологічна картина світу:
Космос трипільці бачили єдиним і неподільним, і зображували його у своїх розписах тривимірним, трискладовим, триярусним:
Посередині - на другому ярусі розташо-вують Небесні Сили – астральний ряд: сонце, місяць, зорі, дощові потоки, які зумовлюють життєдайний колообіг природи
На третьому ярусі – у нижчій частині посуду – вимальовано світ Потойбічний: не окреслений символами, а позначений двома паралельними лініями
Духовний світ трипільців
Міфологічна картина світу:
Космос трипільці бачили єдиним і неподільним, і зображували його у своїх розписах тривимірним, трискладовим, триярусним:
Слайд #28
"Колом, колом Сонце вгору йде"
Слайд #29
Духовний світ трипільців
Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючості
Жіночі зображення символізують Матір-землю, яка дає життя
Народження із зерна нових зерен уподібнено народженню дитини
земля
+ дощ
+
=
урожай
У природі:
зерно
Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючості
Жіночі зображення символізують Матір-землю, яка дає життя
Народження із зерна нових зерен уподібнено народженню дитини
земля
+ дощ
+
=
урожай
У природі:
зерно
Слайд #30
винайшли плуг?
винайшли колесо?
приручили коня?
спекли першу хлібину?
будували міста?
будували двоповерхові будівлі?
створили писемність?
заснували первіснокомуністичну державу Аратта?
заснували шумерську цивілізацію у Дворіччі?
Говорять, що вони першими...
Сучасна міфотворчість
винайшли колесо?
приручили коня?
спекли першу хлібину?
будували міста?
будували двоповерхові будівлі?
створили писемність?
заснували первіснокомуністичну державу Аратта?
заснували шумерську цивілізацію у Дворіччі?
Говорять, що вони першими...
Сучасна міфотворчість
Слайд #31
Словник
Енеоліт – (від лат. аcneus – мідний та грецьк. líthos — камінь), або халколіт (від грецьк. chalkós —мідь та líthos — камінь), або мідний вік - перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь
Енеоліт – (від лат. аcneus – мідний та грецьк. líthos — камінь), або халколіт (від грецьк. chalkós —мідь та líthos — камінь), або мідний вік - перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь
