Слайд #7
ЗАНЕПАД
На 16 століття розвиток мінської економіки стимулювався морською торгівлею з Португалією і Іспанією. Китай взяв участь у так званому явищі Колумбового обміну — глобальній торгівлі речами, рослинами, тваринами і людьми, що стартувала в епоху європейських відкриттів. Торгові відносини із європейськими країнами і Японією призвели до масового імпорту срібла, яке витіснило китайські мідні і паперові гроші як засіб грошового обігу.
У середині XVI ст. імперія витримала запеклу боротьбу з японськими піратами, яких підтримували дайме та китайські пірати. Центральна влада виявилася нездатною боротися з загрозою. Причина цього полягала у безкінечних палацових інтригах, корупції, відриву імператорів від реального ходу подій. Лише завдяки самовідданим діям китайських патріотів, зокрема Ці Цзігуана, Юй Даю, вдалося впоратися із цією загрозою. У підсумку прибережні землі та моря були очищені не тільки від японських, але й від усіх піратів загалом, на тривалий прмоіжок часу.
В останні роки існування Мін, притік срібла в країну сильно зменшився, що підірвало державні доходи і всю мінську економіку загалом. Цей удар співпав із малим льодовиковим періодом, який завдав шкоди сільському господарсту в Китаї і позначився неврожайними роками, стихійними лихами і епідеміями. Це спровокувала конфлікт між євнухами, які отримали надзвичайний вплив, та Дунліньською партією, представники якої на чолі з Гао Паньлуном виступали за реформи.Прогресуючий занепад влади і добробуту мешканців держави стали причиною бунтів, а згодом призвів до іноземного завоювання.