Польський легіон та Українське січове стрілецтво Російська окупація “Перша станіславська битва” Політика російської окупації “Брусиловський прорив” Станиславів після Лютневої революції Економічний стан, святині міста Берестейський мир План проекту:
Слайд #3
Члени польських стрілецьких товариств м. Станиславів поповнили лави Польського легіону, який воював на боці Австро-Угорщини. Польський легіон та Українське січове стрілецтво
Слайд #4
Окупація міста російськими військами відбувалася тричі: - 03.09.1914 – 20.02.1915; - 04.03.1915 – 08.06.1915 - 14.08.1916 – 24.07.1917 Російська окупація
Слайд #5
З 8 до 19 лютого 1915 р. тривали важкі бої за Станиславів, т. зв. «перша станіславська битва». За цих 12 днів була піддана обстрілам і зруйнована ратуша, яку росіяни обрали під спостережний пункт. «Перша станіславська битва»
Слайд #6
Під час першого періоду російської окупації адміністрація «Тимчасового військового генерал-губернаторства Галичини» під керівництвом Г. Бобринського проводила цілеспрямовану русифікаторську політику, ставила перед собою завдання анексувати край. Політика російської окупації
Слайд #7
У 1916 р. почався відомий «Брусиловський прорив». Станиславів опинився у прифронтовій зоні. «Брусиловський прорив»
Слайд #8
Після Лютневої революції Станиславів востаннє зайняли частини 8-ої російської армії під керівництвом генерала Л. Корнілова та комісара Б. Савінкова. У той час проводилося найбільш масове знищення заводського обладнання та відбувалися утиски місцевого населення. Найбільших руйнувань зазнала вулиця Карпінського. Станиславів після Лютневої революції
Слайд #9
У зв'язку з військовими діями, місто перебувало в складному фінансовому стані. Після Першої світової війни існувало 6 римо-католицьких, 7 греко-католицьких церков, Головна синагога та ряд малих синагог. Економічний стан, святині міста
Слайд #10
Українське питання в місті актуалізувалося після укладення Берестейського миру між Центральними державами й Україною 9 лютого 1918 р. Так, 3 березня 1918 р. у місті для пришвидшення ратифікації Австрією умов миру відбулася «величава масова загальна українська маніфестація». Навесні 1918 р. після депортації доктора В. Яновича в Симбірськ і кількарічної перерви відновила свою діяльність міська філія товариства «Просвіта» під керівництвом викладача гімназії М. Лепкого. Берестейський мир
Слайд #11
Над проектом працювали учні 10-А класу спецалізованої школи №5: Головчак Анастасія Родчин Софія Витвицька Анастасія Пиндус Назар Совінський Олександр Дякуємо за увагу!