- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Розвиток куби після другої світової війни» (варіант 1)
Презентація на тему «Розвиток куби після другої світової війни» (варіант 1)
345
Слайд #1
Розвиток куби після другої світової війни
Виконали
Учениці 11 класу
Харьковська Оксана
Нетребко Галина
Виконали
Учениці 11 класу
Харьковська Оксана
Нетребко Галина
Слайд #2
Куба — найбільший острів у Карибському морі. Іспанське володіння островом з невеликими перервами тривало до кінця 19 сторіччя, коли в результаті американсько-іспанської війни Іспанія відмовилася від володіння островом. У 1902 році Куба отримала незалежність, хоча Сполучені Штати продовжували контролювати життя в країні. Контроль США над життям в країні скінчився з поваленням режиму диктатора Фульхенсіо Батисти, коли до влади прийшов Фідель Кастро. Пізніше Куба проголосила себе соціалістичною республікою і почалося зближення з Радянським Союзом. Незважаючи на розвал соціалістичного табору і СРСР Куба не змінила своєї політики і продовжує будувати соціалізм на чолі з Раулем Кастро.
Слайд #3
Президентські вибори 1948 р. виграв кандидат від правлячої коаліції КРП та Республіканської партії, міністр праці Карлос Пріо Сокарас.
Загалом у період президентського правління Пріо економічне становище Куби було досить благополучним, роки 1949-1951 ознаменувалися інфляцією. Зростання цін змушувало працівників вимагати підвищення заробітної плати, а при відмові роботодавців - оголошувати страйки. Пріо спробував вирішити цю проблему, надаючи субсидії для збільшення заробітної плати, а іноді піддаючи арешту підприємства.
Тим часом корумпованість уряду викликала обурення в рядах правлячої партії.
Загалом у період президентського правління Пріо економічне становище Куби було досить благополучним, роки 1949-1951 ознаменувалися інфляцією. Зростання цін змушувало працівників вимагати підвищення заробітної плати, а при відмові роботодавців - оголошувати страйки. Пріо спробував вирішити цю проблему, надаючи субсидії для збільшення заробітної плати, а іноді піддаючи арешту підприємства.
Тим часом корумпованість уряду викликала обурення в рядах правлячої партії.
Слайд #4
У 1946 р. група незадоволених, які називали себе "ортодоксами", на чолі з сенатором Едуардо (Едді) Чибасом, відкололася й утворила Партію кубинського народу ("Ортодоксів"), що продовжувала зростати, незважаючи на самогубство Чибаса в 1951 р. На президентських виборах 1952 р. основна боротьба розгорілася між кандидатом "ортодоксів" Роберто Аграмонте і Карлосом Евія, якого підтримували "аутентіки". Екс-президент Батисту також висунув свою кандидатуру від створеної ним партії Народна дія, однак, на загальну думку, у нього не було шансів на перемогу.
Роберто Аграмонте
Роберто Аграмонте
Слайд #5
10 березня 1952 р. Батиста, спираючись на молодших офіцерів, здійснив військовий переворот і захопив владу, поклавши тим самим край виборчій кампанії. Він залишався при владі до 1 січня 1959 р., Перші два з половиною роки як глава тимчасового уряду, а потім як «конституційний» президент.
Батиста відмінив дію конституції і встановив диктаторський режим. Його правління супроводжувалося подальшим зростанням економічної залежності від США, також прогресуючою гангстеризацією кубинської економіки
Фульхенсіо Батіста-і-Сальдівар
Батиста відмінив дію конституції і встановив диктаторський режим. Його правління супроводжувалося подальшим зростанням економічної залежності від США, також прогресуючою гангстеризацією кубинської економіки
Фульхенсіо Батіста-і-Сальдівар
Слайд #6
Фідель Кастро почав свою революційну діяльність як член Федерації університетських студентів в Гаванському університеті. Пізніше він вступив до лав партії "Ортодоксів" і висувався від неї кандидатом у члени конгресу на виборах, що не відбулися у 1952 р. Після невдалої спроби захоплення військових казарм Монкада в місті Сантьяго-де-Куба 26 липня 1956 р. і дворічного перебування у в'язниці Кастро та його прибічники відправилися до Мексики, де зайнялися підготовкою громадянської війни. 2 грудня 1956 р. вони таємно висадилися на Кубі, невеликий загін дістався гір Сьєрра-Маестра, звідки і почалися бойові дії проти режиму Батисти.
Фідель Кастро
Фідель Кастро
Слайд #7
Фідель Кастро почав свою революційну діяльність як член Федерації університетських студентів в Гаванському університеті. Пізніше він вступив до лав партії "Ортодоксів" і висувався від неї кандидатом у члени конгресу на виборах, що не відбулися у 1952 р. Після невдалої спроби захоплення військових казарм Монкада в місті Сантьяго-де-Куба 26 липня 1956 р. і дворічного перебування у в'язниці Кастро та його прибічники відправилися до Мексики, де зайнялися підготовкою громадянської війни. 2 грудня 1956 р. вони таємно висадилися на Кубі, невеликий загін дістався гір Сьєрра-Маестра, звідки і почалися бойові дії проти режиму Батисти.
Фідель Кастро
Фідель Кастро
Слайд #8
Батиста, зазнавши поразки у вирішальній битві поблизу Санта-Клари, втік з країни в ніч на 1 січня 1959 року. Хоча в боротьбі проти Батисти брали участь багато різних груп, в очах більшості кубинців головними героями були Фідель Кастро та його Повстанська армія. З січня по жовтень 1959 р. в революційному таборі існували дві фракції. Одна вважала за необхідне якомога раніше відновити демократію. Погоджуючись з необхідністю перерозподілу землі, націоналізації комунальних служб і зменшення іноземного впливу в економіці і політиці, ця фракція була проти революційної диктатури, проти співпраці з комуністами і приєднання до радянського блоку. Друга фракція, на чолі якої стояли брат Фіделя Рауль Кастро і аргентинський революціонер Ернесто Гевара, виступала за революційну диктатуру, за союз з кубинською компартією, за аграрну реформу на зразок радянської і союз з соціалістичним табором. У кінці жовтня Фідель Кастро прийняв рішення на користь групи Рауля Кастро - Гевари.
Слайд #9
Фідель Кастро про збройну боротьбу
Слайд #10
Тим часом відносини з США швидко погіршувалися. У 1962 р. США ввели ембарго на торгівлю з Кубою і досягли виключення її з Організації американських держав, а в 1964 р. — введення з боку ОАД дипломатичних і торгових санкцій проти Куби.Проти уряду Кастро було висунуто обвинувачення в тому, що він сприяє революціонерам у Венесуелі.
Разом з погіршення відносин з США, зміцнювалися зв'язки Куби з СРСР.
Разом з погіршення відносин з США, зміцнювалися зв'язки Куби з СРСР.
Слайд #11
Карибська криза
Карибська криза — надзвичайно напружене протистояння між Радянським Союзом і Сполученими Штатами відносно розміщення Радянським Союзом ядерних ракет на Кубі в жовтні 1962. Кубинці називають його «Жовтневою кризою» (ісп. Crisis de Octubre), в США поширена назва «Кубинська ракетна криза» (англ. Cuban missile crisis).
Радіус покриття ракет, дислокованих на Кубі
Карибська криза — надзвичайно напружене протистояння між Радянським Союзом і Сполученими Штатами відносно розміщення Радянським Союзом ядерних ракет на Кубі в жовтні 1962. Кубинці називають його «Жовтневою кризою» (ісп. Crisis de Octubre), в США поширена назва «Кубинська ракетна криза» (англ. Cuban missile crisis).
Радіус покриття ракет, дислокованих на Кубі
Слайд #12
Ракети на Кубі
Слайд #13
У 1962 році, коли на острові були розміщені радянські ракети, справа ледь не дійшла до війни. США почали військово-морську блокаду Куби.
Слайд #14
Карибську кризу було врегульовано, а радянські ракети виведені. Хоча США пообіцяли не вторгатися на острів, Ф. Кастро був незадоволений компромісом, і це призвело до тимчасового охолодження між Гаваною і Москвою. Зате розширилися зв'язки уряду Кастро з Китайською Народною Республікою, яка закликала до більш жорсткого антиамериканського курсу і підтримувала лозунги збройної боротьби.
Слайд #15
У 1972 році Кубу прийняли до Ради економічної взаємодопомоги.
Емблема РЕВ
Прапор Куби
Емблема РЕВ
Прапор Куби
Слайд #16
У зовнішній політиці уряд Ф. Кастро в 1960-х і 1970-х роках проводив курс на протистояння США і їх союзникам. У другій половині 1960-х років Куба підтримувала повстанські рухи в країнах Латинської Америки
Слайд #17
У 1977 році кубинські війська допомогли прорадянському уряду Ефіопії у війні з сусіднім Сомалі.
Слайд #18
У 1970-х роках кубинське керівництво приступило до оформлення свого режиму за радянським зразком. У 1975 році був проведений перший з'їзд правлячої і єдино-легальної Комуністичної партії (КПК), в 1976 році - прийнята нова конституція та проведені вибори в органи влади.
Слайд #19
У 1970-х і початку 1980-х років кубинська економіка швидко розвивалася. Проте потім цей процес призупинився. Позначилися слабка технічна оснащеність господарства, невисока продуктивність праці і наслідки американської блокади.
Американська блокада Куби
Американська блокада Куби
Слайд #20
У липні 1993 року Ф. Кастро заявив про допущення американського долара в якості платіжного засобу. У вересні того ж року уряд пом'якшив державну монополію в аграрній галузі.
Слайд #21
У країну стали залучатися іноземні капіталовкладення. Згідно з законом, затвердженим Національною асамблеєю у вересні 1995 року, іноземні підприємці та фірми могли з дозволу уряду відкривати на Кубі повністю належні їм підприємства та вивозити прибутку за кордон. Була дозволена купівля землі. Нові правила розповсюджувалися і на кубинських емігрантів. Тільки в першій половині 1997 року було створено більше 80 спільних підприємств.
До 1999 році економічне становище відносно стабілізувався, насамперед, завдяки розвитку туризму
До 1999 році економічне становище відносно стабілізувався, насамперед, завдяки розвитку туризму
Слайд #22
У 1990-х і 2000-х роках на Кубі пожвавилася нелегальна діяльність опозиційних груп. Влади до пори до часу терпіли існування таких груп і центрів, але в кінці кінців почали їх переслідувати. Так, в 1997 році були заарештовані чотири члени «Робочої групи внутрішнього дисидентства» і два незалежних журналіста.
Слайд #23
У 2003 році кубинські влади обрушили нові репресії на опозицію: 75 «дисидентів» були засуджені до тюремного ув'язнення на загальний строк 1454 років. Троє молодих людей, незважаючи на численні протести в усьому світі, страчені. По всьому острову прокотилися арешти правозахисників і незалежних робітничих активістів. Ці переслідування знову загострили становище на острові і зіпсували відносини Куби з ЄС та іншими країнами.
Слайд #24
Вихід Фіделя Кастро у відставку
Слайд #25
Куба є членом ООН, ЮНЕСКО, ВООЗ, ГАТТ (The General Agreement on Tariffs and Trade - GATT - Генеральна Угода з тарифів і торгівлі - міжнародна економічна організація, яка врегульовувала в 1948-1994 правила міжнародної торгівлі, попередниця СОТ), МОП.