Презентація на тему «Беніто Муссоліні» (варіант 3)
498
Слайд #1
Беніто Муссоліні
виконала учениця 10-ІТ класу
Вакуленко Інна
виконала учениця 10-ІТ класу
Вакуленко Інна
Слайд #2
Беніто Муссоліні
виконала учениця 10-ІТ класу
Вакуленко Інна
виконала учениця 10-ІТ класу
Вакуленко Інна
Слайд #3
Народився у Предапіо, поблизу Форлі, в Романьї. Його батько Алессандро був ковалем, мати Роза — шкільною вчителькою. Його назвали на честь трьох відомих лівих діячів — мексиканського революціонера Беніто Хуареса, італійського соціаліста Андреа Коста та Амількаре Кіпріані. Як і його батько, Беніто став переконаним соціалістом, а пізніше марксистом. Великий вплив на нього справили твори Фрідріха Ніцше. Мав брата Арнальдо, який став визначним теоретиком фашизму.
Отримавши у 1901 році освіту вчителя початкових класів, 1902 року він емігрував в Швейцарію. Не маючи можливості знайти там постійну роботу, був арештований за бродяжництво та депортований. Повернувшись до Італії, пішов до армії. Після декількох сутичок з поліцією у 1908 році пішов працювати до газети в австрійському містечку Тренто.
Бувши депортований з Австрії, став у Форлі редактором соціалістичної газети La Lotta di Classe («Класова боротьба»). У 1910році Муссоліні став секретарем місцевого осередку Соціалістичної партії. В цей час його політичні погляди дуже відрізнялися від тих, якими вони стануть пізніше. Він називав себе «антипатріотом». Коли Італія 1911 року оголосила війну Туреччині, його заарештували за пацифістську пропаганду.
Отримавши у 1901 році освіту вчителя початкових класів, 1902 року він емігрував в Швейцарію. Не маючи можливості знайти там постійну роботу, був арештований за бродяжництво та депортований. Повернувшись до Італії, пішов до армії. Після декількох сутичок з поліцією у 1908 році пішов працювати до газети в австрійському містечку Тренто.
Бувши депортований з Австрії, став у Форлі редактором соціалістичної газети La Lotta di Classe («Класова боротьба»). У 1910році Муссоліні став секретарем місцевого осередку Соціалістичної партії. В цей час його політичні погляди дуже відрізнялися від тих, якими вони стануть пізніше. Він називав себе «антипатріотом». Коли Італія 1911 року оголосила війну Туреччині, його заарештували за пацифістську пропаганду.
Слайд #4
25 квітня 1945-го року Муссоліні погодився на переговори з лідерами італійського партизанського руху, за посередництва архиєпіскопа Міланського. Партизани заявили Муссоліні, що, як він визнає свою поразку, то зможе розраховувати на справедливий суд, але не визнали за ним права виставляти будь-які попередні умови. Дізнавшись у той же час, що німці погодились на капітуляцію своїх військ у Італії навіть не повідомивши його, Муссоліні перервав переговори.
25 квітня Комітет Національного Звільнення (il Comitato_di_Liberazione_Nazionale) прийняв остаточне рішення щодо Муссоліні і віддав наказ стратити його, як тільки його буде схоплено.
Разом з Бомбаччі та Клареттою Петаччі 26-го Муссоліні прибув до Комо, де затримався на якийсь час, що мало фатальні наслідки. Саме за час затримки італійська прикордонна охорона перейшла на бік партизан. Муссоліні спробував пройти партизанський кордон переодягнувшись у німецьку форму. Але через кілька хвилин, поблизу Донго, колона німців була зупинена 52-ю гарібальдійською бригадою партизан. Муссоліні був упізнаний і затриманий.
28 квітня, безпосередньо перед тим, як війська Альянсу досягли Мілану, Муссоліні разом з своєю коханкою Клареттою Петаччі був страчений комуністичним партизанським загоном. Їх розстріляли на місці разом з ескортом у 16 осіб. Розповідали, що Кларі Петаччі партизани запропонували свободу, але вона з гордістю відповіла, що хоче розділити долю коханого.
Тіла страчених були вкинуті у вантажівку і доставлені до Мілану. Наступного дня тіла були вивішені в Piazzale Loreto (Мілан) разом з тілами інших фашистів, на глум натовпу. Після того тіло Муссоліні було перевезено до Предаппіо та поховане у фамільній каплиці.
Провідника пережила його дружина Донна Ракеле, два сини Вітторіо та Романо Муссоліні та дочка Едда. Третій син, Бруно, загинув під час випробувань військового літака.
Онучка Муссоліні Алессандра, дочка Романо Муссоліні, наразі є депутатом в Республіканській палаті.
Беніто Муссоліні став прототипом героя Бенціно Напалоні у фільмі Чарлі Чапліна «Великий диктатор».
25 квітня Комітет Національного Звільнення (il Comitato_di_Liberazione_Nazionale) прийняв остаточне рішення щодо Муссоліні і віддав наказ стратити його, як тільки його буде схоплено.
Разом з Бомбаччі та Клареттою Петаччі 26-го Муссоліні прибув до Комо, де затримався на якийсь час, що мало фатальні наслідки. Саме за час затримки італійська прикордонна охорона перейшла на бік партизан. Муссоліні спробував пройти партизанський кордон переодягнувшись у німецьку форму. Але через кілька хвилин, поблизу Донго, колона німців була зупинена 52-ю гарібальдійською бригадою партизан. Муссоліні був упізнаний і затриманий.
28 квітня, безпосередньо перед тим, як війська Альянсу досягли Мілану, Муссоліні разом з своєю коханкою Клареттою Петаччі був страчений комуністичним партизанським загоном. Їх розстріляли на місці разом з ескортом у 16 осіб. Розповідали, що Кларі Петаччі партизани запропонували свободу, але вона з гордістю відповіла, що хоче розділити долю коханого.
Тіла страчених були вкинуті у вантажівку і доставлені до Мілану. Наступного дня тіла були вивішені в Piazzale Loreto (Мілан) разом з тілами інших фашистів, на глум натовпу. Після того тіло Муссоліні було перевезено до Предаппіо та поховане у фамільній каплиці.
Провідника пережила його дружина Донна Ракеле, два сини Вітторіо та Романо Муссоліні та дочка Едда. Третій син, Бруно, загинув під час випробувань військового літака.
Онучка Муссоліні Алессандра, дочка Романо Муссоліні, наразі є депутатом в Республіканській палаті.
Беніто Муссоліні став прототипом героя Бенціно Напалоні у фільмі Чарлі Чапліна «Великий диктатор».
Слайд #5
