Презентація на тему «Франція» (варіант 27) - шкільні презентації на UA-BOOKS.com.ua

Слайд #1

ФРАНЦІЯ

Слайд #2

Визначні місця Франції

Слайд #3

Ейфелева Вежа

Слайд #4

Тріумфальна арка

Слайд #5

Нотр-Дам-де-Парі

Слайд #6

Палац Версаль

Слайд #7

Музей Лувр

Слайд #8

Художня культура Франції
Культура відіграла значну роль у розвитку європейського мистецтва. Вона подарувала світові такі відомі види мистецтва, як балет і кіно, французькі живописці започаткували провідний стиль образотворчого мистецтва кінця XIX ст. імпресіонізм, що розпочав нову еру в художній культурі країн Європи. До надбань французького народу належить також збагачення циркового мистецтва новими жанрами та поява видатних шансоньє, яких шанують по всьому світу.

Слайд #9

Як окремий вид сценічного мистецтва балет виник у Франції в XVII ст.
Франція — батьківщина класичного балету

Слайд #10

Правила виконання балетних танців уперше сформулював балетмейстер П'єр Бошан, який 1661 р. очолював французьку Академію танцю . Він склав канони благородної манери танцю, в основу якої поклав принцип виворітності ніг, а всі рухи танцівника розділив на групи: присідання, стрибки, здатність зависати у стрибку, обертання, положення корпуса.
Одним із засновників сценічного танцю був Луї Дюпре. Він першим об'єднав у танці граційність рухів зі складною технікою виконання.

Слайд #11

Марі Камарго першою з балерин почала застосовувати стрибки, на які раніше були спроможні тільки чоловіки, а перші балетні лібрето з'явились у другій половині XVIII ст.
Карло Блазіс поділив сценічний танець на класичний (академічний) і характерний (побутовий, народний), виділивши в них типи сольної, ансамблевої та масової партій.

Слайд #12

Першим романтичним балетмейстером визнано Філіппа Тальоні, який поставив балети «Сильфіда» і «Діва Дунаю».
Зірка балету Марія Тальоні, започаткувала новий вид жіночого танцю — на пальцях. Саме їй належить перше виконання балетної партії на пуантах у постановці «Зефір і Флора». Вершиною романтичного балету стала вистава «Жизель» на музику А. Адана. У ній досягнуто єдність музики, пантоміми й танцю. Вважається, що короткий період романтизму став найкращим в історії європейського балету.

Слайд #13

Імпресіонізм — нове бачення світу
Імпресіонізм як художній напрям сформувався у Франції в кінці XIX ст.
Визначальною рисою напряму було зображення не самої реальності, а враження від неї. Імпресіоністи орієнтувалися на почуття, а не на розум, ставлячи перед собою завдання зафіксувати окремі моменти життя.

Слайд #14

Основоположником імпресіонізму є французький художник XIX ст. Едуар Мане. Широкий мазок, великі живописні плями, тонке відчуття кольору та узагальнена характеристика образів — усе це є характерним для митця.

Слайд #15

«Сніданок на траві»
«Бар у Фолі-Бержер»

Слайд #16

Життєрадісне сприйняття світу, притаманне в цілому всьому імпресіонізму, особливо чітко виявилося у творчості Огюста Ренуара. Його приваблювали молоді свіжі обличчя, природні, невимушені пози. У створених ним портретах немає психологічної глибини, але напрочуд влучною є подібність з оригіналом. Одне зі значних полотен Ренуара — «Бал у Мулен де ла Галет».

Слайд #17

«Бал у Мулен де ла Галет»

Слайд #18

Ряд нових творчих завдань поставив перед собою живописець Едгар Дега. Він схилявся до напряму імпресіонізму, хоча його художні прийоми були іншими. У центрі творчості цього художника — зображення людини. Особливо поширеною темою у творчості Дега був балет. Його відомі «Блакитні танцівниці» ніби зіткані з повітря.

Слайд #19

«Блакитні танцівниці»
«Абсент»

Слайд #20

Французьке циркове мистецтво
Цирк сучасного типу вперше з'явився у Франції лише наприкінці XVIII ст.

Слайд #21

Засновниками цирку були англійці — батько і син Астлеї, які збудували в передмісті Парижа круглу залу (цирк) для влаштування акробатичних вистав із трюками на конях.

Слайд #22

Із середини XIX ст. відбулося розширення циркових жанрів. У 1859 р. французький спортсмен Ж. Леотар уперше продемонстрував повітряний політ, що пізніше став одним із най- романтичніших видів циркового мистецтва. Цей номер вимагав подальшої реконструкції циркової будівлі — спорудження сферичного купола, на колосниках якого поміщалися різноманітні вантажопідйомні механізми та інші технічні пристосування.

Слайд #23

Францію визнано батьківщиною найпопулярнішого виду сучасного мистецтва — кінематографа.
Франція — батьківщина
мистецтва кіно

Слайд #24

У 1895 р. у салоні паризького «Гран-кафе» відбувся перший показ «Синематографа братів Люм'єр». До уваги публіки була представлена стрічка:
«Прибуття потягу на вокзал Ля Сьота».

Слайд #25

Французький кінематограф 1930—1940-х років був відзначений поетичним реалізмом. Після виходу на екрани фільму «Набережна туманів» актори
Ж. Габен і М. Морган
стали найвідомішою парою екрана.

Слайд #26

Після виходу на екрани в 1956 р. фільму Р. Вадима
«І Бог створив жінку» найзнаменитішою зіркою французького кіно стала Б. Бардо.
Трохи пізніше загорілася на кінематографічному небосхилі зірка К. Деньов, яка зіграла головну роль у музичному фільмі Ж. Демі «Шербурзькі парасольки».

Слайд #27

Серед зірок того часу, яких і донині обожнюють французи, можна також згадати
А. Делона, Ж. Маре.
1970-ті роки вивели на екрани акторів П. Рішара та Ж. Депардье, які й досі зберігають статус найбільших зірок французького екрана.

Слайд #28

Сучасний французький кінематограф прославили фільми видатного режисера Люка Бессона «Блакитна безодня», «П'ятий елемент», «Леон-кілер». Вони принесли митцеві світову славу одного з найкращих кінорежисерів сучасності.

Слайд #29

Жанр шансону походить від середньовічних французьких менестрелів. Значної популярності він набув наприкінці XIX — у першій половині XX ст., коли в європейській художній культурі виник новий різновид музичного театру — кабаре. Основою для розвитку шансону як самостійного вокального жанру стали міський романс і напрям французької жіночої «реалістичної пісні».
У середині XX ст. сформувалися два головні напрями оригінальної франкомовної пісні, що існують і понині.
Видатні шансоньє Франції

Слайд #30

Перший напрям — жанр класичного шансону, де провідними є поетична складова пісні, глибина особистих почуттів, що зазвичай має автобіографічний характер. Як правило, у ролі виконавця виступає сам автор твору. Серед найвідоміших представників класичного французького шансону —
М. Шевальє, Ш. Азнавур, Ш. Трене, Е. Піаф.

Слайд #31

Другий напрям — суто естрадна пісня, яку виконує шансоньє. Представники цього напряму також часто є виконавцями власних пісень .Проте в цих творах розважальне начало домінує над глибиною почуттів, хоча ліричність їм також властива. Всесвітньо відомими виконавцями французьких естрадних пісень є
І. Монтан, Дж. Дассен, М. Матьє, П. Каас.

Слайд #32

Париж заслужено має титул найелегантнішої столиці світу і є центром світової моди. Монополію на звання «висока мода» має лише Франція, де існує Паризький синдикат високої моди, що входить до Федерації високої моди, прет-а-порте і творців моди. Висока мода в тому вигляді, у якому ми її знаємо, народилася в кінці XIX ст.
Париж — столиця світової моди

Слайд #33

На початку XX ст. легендарна дизайнерка Коко Шанель змінила історію моди, створивши в 1926 р. маленьку чорну сукню з мусліну. Сукня була достатньо простою, з трикотажу, до середини коліна, без додаткового декору, з напівкруглим вирізом та довгими вузькими рукавами. Маючи одну маленьку чорну сукню, можна булостворити безліч нових образів лише за допомогою аксесуарів і щоразу виглядати погновому. Знаменитою є фраза Коко Шанель: «Маленька чорна сукня має бути в гардеробі кожної жінки».
Коко Шанель

Слайд #34

Крістіан Діор — відомий французький кутюр'є. Знамениті акторки та моделі мріють стати «обличчям» новинок бренду «Christian Dior». Романтичність, легкість, яскравість — основні риси моделей кутюр'є. У середині XX ст. Діор презентував світу стиль «новий погляд», який передбачав спідницю-дзвіночок із підігнаним по талії силуетом та спідницю-олівець, які робили жінок витонченими й елегантними. Ці фасони досі залишаються актуальними, оскільки якнайкраще підкреслюють красу жіночої фігури.
Крістіан Діор

Слайд #35

ДЯКУЮ
ЗА УВАГУ !!!