Презентація на тему «Латинська Америка» (варіант 3)
393
Слайд #1
Країни Латинської Америки.
Мета уроку: охарактеризувати розвиток країн Латинської Америки у міжвоєнний період, показати боротьбу демократичних і антидемократичних сил, розкрити особливості розвитку провідних країн регіону, дати характеристику політики США в Латинській Америці; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.
Мета уроку: охарактеризувати розвиток країн Латинської Америки у міжвоєнний період, показати боротьбу демократичних і антидемократичних сил, розкрити особливості розвитку провідних країн регіону, дати характеристику політики США в Латинській Америці; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.
Слайд #2
план
1. Особливості економічних і політичних процесів у країнах Латинської Америки.
2. США та Латинська Америка.
3. Розвиток провідних країн регіону.
1. Особливості економічних і політичних процесів у країнах Латинської Америки.
2. США та Латинська Америка.
3. Розвиток провідних країн регіону.
Слайд #3
«Південна Америка у 1900 р.»
Слайд #4
Особливості економічних та політичних процесів
• Латинська Америка – об'єкт колонізації Іспанії та Португалії.
• Більшість країн регіону – республіки президентського типу, конституції складені за зразком США. Демократизм формальний, велику роль відігравав клас латифундистів – землевласників, а також армія, яка часто здійснювала військові перевороти та ставила при владі каудильйо – вождя.
• Найзначнішу роль відігравали Бразилія, Аргентина та Мексика, але вони, перебували в економічній залежності від США.
• Країни Латинської Америки були аграрно-сировинними (спеціалізація Бразилії на каві, Аргентини – на шерсті та м'ясі, Перу – на бавовні та сріблі); сильна залежність від зовнішніх ринків.
• Основа сільського господарства – латифундії (великі земельні володіння); високі прибутки поміщиків; через зв'язок з іноземним капіталом.
• 1930-хрр. – перебудова латифундій (поширення оренди, найманої праці
• Латинська Америка – об'єкт колонізації Іспанії та Португалії.
• Більшість країн регіону – республіки президентського типу, конституції складені за зразком США. Демократизм формальний, велику роль відігравав клас латифундистів – землевласників, а також армія, яка часто здійснювала військові перевороти та ставила при владі каудильйо – вождя.
• Найзначнішу роль відігравали Бразилія, Аргентина та Мексика, але вони, перебували в економічній залежності від США.
• Країни Латинської Америки були аграрно-сировинними (спеціалізація Бразилії на каві, Аргентини – на шерсті та м'ясі, Перу – на бавовні та сріблі); сильна залежність від зовнішніх ринків.
• Основа сільського господарства – латифундії (великі земельні володіння); високі прибутки поміщиків; через зв'язок з іноземним капіталом.
• 1930-хрр. – перебудова латифундій (поширення оренди, найманої праці
Слайд #5
Сушіння бобів какао та збирання бавовни.
Слайд #6
«Латифундія»
Слайд #7
«Халупи бідноти в Латинській Америці»
Слайд #8
2. США та Латинська Америка.
• Кінець 20-х рр. – завершення боротьби за економічний вплив в Латинській Америці між Великобританією та США перемогою останніх, лише в Бразилії, Аргентині та Уругваї збереглося панування англійського капіталу.
• Напівколоніальна залежність деяких держав (особливо Центральної Америки) від США, які активно втручалися у внутрішні справи цих країн.
• Намагання США та західноєвропейських країн не допустити економічної незалежності регіону; активна експлуатація мінеральних ресурсів Латинської Америки.
• Проникнення німецького капіталу в економіку Аргентини та Парагваю у передвоєнні роки, але його позиції не були особливо міцними.
• Кінець 20-х рр. – завершення боротьби за економічний вплив в Латинській Америці між Великобританією та США перемогою останніх, лише в Бразилії, Аргентині та Уругваї збереглося панування англійського капіталу.
• Напівколоніальна залежність деяких держав (особливо Центральної Америки) від США, які активно втручалися у внутрішні справи цих країн.
• Намагання США та західноєвропейських країн не допустити економічної незалежності регіону; активна експлуатація мінеральних ресурсів Латинської Америки.
• Проникнення німецького капіталу в економіку Аргентини та Парагваю у передвоєнні роки, але його позиції не були особливо міцними.
Слайд #9
2. США та Латинська Америка.
• Кінець 20-х рр. – завершення боротьби за економічний вплив в Латинській Америці між Великобританією та США перемогою останніх, лише в Бразилії, Аргентині та Уругваї збереглося панування англійського капіталу.
• Напівколоніальна залежність деяких держав (особливо Центральної Америки) від США, які активно втручалися у внутрішні справи цих країн.
• Намагання США та західноєвропейських країн не допустити економічної незалежності регіону; активна експлуатація мінеральних ресурсів Латинської Америки.
• Проникнення німецького капіталу в економіку Аргентини та Парагваю у передвоєнні роки, але його позиції не були особливо міцними.
• Кінець 20-х рр. – завершення боротьби за економічний вплив в Латинській Америці між Великобританією та США перемогою останніх, лише в Бразилії, Аргентині та Уругваї збереглося панування англійського капіталу.
• Напівколоніальна залежність деяких держав (особливо Центральної Америки) від США, які активно втручалися у внутрішні справи цих країн.
• Намагання США та західноєвропейських країн не допустити економічної незалежності регіону; активна експлуатація мінеральних ресурсів Латинської Америки.
• Проникнення німецького капіталу в економіку Аргентини та Парагваю у передвоєнні роки, але його позиції не були особливо міцними.
Слайд #10
Диктаторські режими
Причини виникнення диктаторських режимів:
– Відсутність демократичних традицій, наявність каудилізму.
– Вплив армійських та католицьких угруповань.
– Кризи консервативних та реформістських форм правління.
– Економічна залежність від іноземних держав.
Приклади режимів режимів:
– Режим Ж. Варгаса в Бразилії, який спирався на середнє офіцерство та ліберальну буржуазію. Правління Варгаса дозволило уникнути революційних потрясінь, це був ліберально-демократичний режим.
– Режим X. Урибуру в Аргентині(1930-1932), який спирався на реакційне офіцерство та поміщиків. Урибуру скасував конституцію, ввів облогове положення, переслідував опозицію.
– Режим Ібанеса в Чилі (1927-1931) та Мочадо на Кубі, які наслідували приклад фашистів Італії (використання соціальної демагогії, насадження культу «вождя», переслідування політичних супротивників)
Протистояння демократичних сил і диктаторських режимів в Латинський Америці
Причини виникнення диктаторських режимів:
– Відсутність демократичних традицій, наявність каудилізму.
– Вплив армійських та католицьких угруповань.
– Кризи консервативних та реформістських форм правління.
– Економічна залежність від іноземних держав.
Приклади режимів режимів:
– Режим Ж. Варгаса в Бразилії, який спирався на середнє офіцерство та ліберальну буржуазію. Правління Варгаса дозволило уникнути революційних потрясінь, це був ліберально-демократичний режим.
– Режим X. Урибуру в Аргентині(1930-1932), який спирався на реакційне офіцерство та поміщиків. Урибуру скасував конституцію, ввів облогове положення, переслідував опозицію.
– Режим Ібанеса в Чилі (1927-1931) та Мочадо на Кубі, які наслідували приклад фашистів Італії (використання соціальної демагогії, насадження культу «вождя», переслідування політичних супротивників)
Протистояння демократичних сил і диктаторських режимів в Латинський Америці
Слайд #11
Демократичний рух
Характерні риси демократичного руху:
– Антиолігархічна спрямованість.
– Розширення та укріплення демократичних свобод, прав громадян, покращення соціальної сфери.
– Намагання послабити залежність від іноземних держав.
Набуття демократичним рухом форми боротьби за створення Народного фронту, яка посилювалася в міру наростання загрози фашизму в Латинській Америці.
– Уряд Народного фронту П. Агірре Серда (1938-1941) в Чилі провів низку перетворень розширення демократичних свобод; покращення соціального забезпечення, медичного обслуговування; передача частини землі селянам. Відставка уряду в січні 1941 р. у зв'язку з суперечностями всередині Народного фронту.
– Національно-визвольний альянс в Бразилії – опозиційний рух проти режиму Варгаса (заборона урядом діяльності альянсу 1935 р.).
– Піднесення демократичного руху в Мексиці на чолі З Л. Каденасом, уряд якого провів аграрну реформу в інтересах селян, заохочував розвиток кооперації, націоналізував залізниці та нафтову промисловість
Характерні риси демократичного руху:
– Антиолігархічна спрямованість.
– Розширення та укріплення демократичних свобод, прав громадян, покращення соціальної сфери.
– Намагання послабити залежність від іноземних держав.
Набуття демократичним рухом форми боротьби за створення Народного фронту, яка посилювалася в міру наростання загрози фашизму в Латинській Америці.
– Уряд Народного фронту П. Агірре Серда (1938-1941) в Чилі провів низку перетворень розширення демократичних свобод; покращення соціального забезпечення, медичного обслуговування; передача частини землі селянам. Відставка уряду в січні 1941 р. у зв'язку з суперечностями всередині Народного фронту.
– Національно-визвольний альянс в Бразилії – опозиційний рух проти режиму Варгаса (заборона урядом діяльності альянсу 1935 р.).
– Піднесення демократичного руху в Мексиці на чолі З Л. Каденасом, уряд якого провів аграрну реформу в інтересах селян, заохочував розвиток кооперації, націоналізував залізниці та нафтову промисловість
Слайд #12
«А. Сандіно – керівник повстанського руху Нікарагуа»
та «Диктатор Нікарагуа – А. Сомоса»
та «Диктатор Нікарагуа – А. Сомоса»
Слайд #13
Президент Чилі А. Пальма. 1924 р.
«Прапор Чилі»
«Прапор Чилі»
Слайд #14
«Мітинг трудящих Латинської Америки»
