Презентація на тему «Болгарія» (варіант 2)
397
Слайд #1
БОЛГАРІЯ
Презентацію виконала
учениця 10-А класу
Федорова Анастасія
Презентацію виконала
учениця 10-А класу
Федорова Анастасія
Слайд #2
БОЛГАРІЯ
Презентацію виконала
учениця 10-А класу
Федорова Анастасія
Презентацію виконала
учениця 10-А класу
Федорова Анастасія
Слайд #3
Вступ країни у 1915 р. у війну на боці Центральних держав обернувся для неї національною катастрофою. Війна на два фронти - проти Антанти на Південному Заході й проти румун та росіян на Південному Сході - по суті паралізувала економіку.
Слайд #4
Після поразки болгарської армії на Салонікському фронті у середині вересня 1918 р. країна опинилася у вирі революційних подій антимонархічної та антивоєнної спрямованості.
Слайд #5
Рятуючи ситуацію, Фердинанд випустив із в'язниці лідера партії Болгарський землеробський народний союз (БЗНС) Олександра Стамболійського, кинутого туди ще у 1915 р. за антимонархічні виступи.
Фердинанд I
Олександр
Стамболійський
Фердинанд I
Олександр
Стамболійський
Слайд #6
Тим часом невдоволення охопило армію й флот. Скориставшись з цього, О. Стамболійський зі своїм соратником Райком Даскаловим проголосив Болгарію республікою.
Райко Даскалов
Райко Даскалов
Слайд #7
28 вересня повсталі військові частини підійшли до Софії, але загаялися зі штурмом, що дало змогу монарху, уклавши 29 вересня в Салоніках перемир'я з Антантою, 30 вересня за допомогою німецьких військ придушити виступ.
Слайд #8
Та долю самого Фердинанда вже було вирішено - 3 жовтня 1918 р. він підписав зречення на користь свого 24-річного сина Бориса й відправився доживати віку у Баварію, де й помер у 1948 р. на 88-му році життя.
Борис ІІІ
Борис ІІІ
Слайд #9
Війна завдала великих втрат Болгарії: 150 тис. болгар загинуло, 200 тис. дістали поранення.
Слайд #10
Територія Болгарії після Нейїського мирного договору (1919 р.)
Слайд #11
Стамболійский підписує Нейїський мирний договір (1919 р.)
Слайд #12
На виборах до Народних зборів, що відбулися у серпні 1919 р., переміг БЗНС, і його керівник О. Стамболійський очолив коаліційний уряд. У Болгарії встановилося жорстке правління, спрямоване на стабілізацію становища, яке спричинило спротив лівих радикалів, зокрема комуністів.
Слайд #13
Для отримання вотуму довіри народу наприкінці березня 1920 р. було проведено дострокові вибори до Народних зборів. За їх результатами БЗНС сформував однопартійний уряд, доручивши очолити його тому ж таки О. Стамболійському.
Слайд #14
Опираючись на масову підтримку селянства, уряд провів низку важливих реформ:
прийнято закони про трудову повинність та про трудову поземельну власність;
запроваджено прогресивний прибутковий податок;
зменшено податки на землю та худобу, створено земельний фонд з монастирських та державних земель;
обмежено спекулятивні операції, націоналізовано великі житлові будинки та ін.
безземельні та малоземельні селяни отримали змогу купувати землю на пільгових умовах.
прийнято закони про трудову повинність та про трудову поземельну власність;
запроваджено прогресивний прибутковий податок;
зменшено податки на землю та худобу, створено земельний фонд з монастирських та державних земель;
обмежено спекулятивні операції, націоналізовано великі житлові будинки та ін.
безземельні та малоземельні селяни отримали змогу купувати землю на пільгових умовах.
Слайд #15
У 1922 р. праві утворили Конституційний блок, а праві діячі на чолі з професором Софійського університету О. Цанковим об'єдналися у «Народний зговор».
Олександр Цанков
Софійський університет Святого Климента Охридського
Олександр Цанков
Софійський університет Святого Климента Охридського
Слайд #16
Упродовж 1921-1922 рр. БЗНС намагався співпрацювати з комуністами, але після того, як останні почали створювати власні збройні формування, це співробітництво припинилося. Незважаючи на те що «Селянська диктатура» О. Стамболійського мала широку підтримку серед більшості болгар комуністи виступили проти аграрників.
Слайд #17
Успіхи уряду О. Стамболійського прискорили виступ правих, які за «нейтралітету» царя вже давно готувалися до захоплення влади. У Болгарії визріла змова (її притягальним центром був О. Цанков), до якої долучилися македонські націоналісти, Військова ліга, Спілка унтер-офіцерів, «Родна защита», «Кубрат. У ніч на 9 червня вони здійснили державний переворот, убивши О. Стамболійського, й поставили на чолі виконавчої влади О. Цанкова.
Керівники перевороту в будинку Івана Русева
Керівники перевороту в будинку Івана Русева
Слайд #18
Наприкінці 1923 р. на виборах до Народних зборів проурядова партія «Демократичний зговір» здобула більшість місць у болгарському парламенті, провівши ряд антидемократичних законів, як, наприклад, закон «Про захист держави». Проте у «Демократичному зговорі» посилилися внутрішні чвари, які призвели до його розколу.
Слайд #19
На початку 1926 р. Борис здійснив переміщення у вищих ешелонах влади - уряд О. Цанкова було відправлено у відставку і призначено новий на чолі з Андрієм Ляпчевим. Цей уряд став урядом Народного блоку.
Слайд #20
Світова економічна криза 1929-1932 рр. відчутно позначилася на Болгарії: при зниженні реальної заробітної плати робочий день у більшості галузей промисловості став тривалішим, близько 25 % робітників втратили роботу, розорювалися дрібні та середні селянські господарства.
Слайд #21
19 травня 1934 р. Військова ліга та «Звено» здійснили військовий переворот, поваливши уряд Народного блоку. Серйозна загроза нависла й над Борисом - представники заколотників, які прибули до царя зі списком нового уряду на чолі з Кімоном Георгієвим, мали при собі заготовлений указ про відречення на той випадок, якби Борис відмовився затвердити нових міністрів.
Слайд #22
Заколотники фактично скасували в країні Тирновську конституцію 1879 р., розпустили політичні партії, обмежили громадянські права та свободи.
Слайд #23
У період 1934-1939 рр. болгарська економіка зазнала найбільшого у повоєнні роки піднесення, особливо сільське господарство. Це було зумовлено переходом на виробництво високоприбуткових технічних культур Також був взятий курс на розвиток легкої промисловості, яка б доповнювала сільське господарство.
