Презентація на тему «Українські міста і торгівля»
157
Слайд #1
Українські міста і торгівля
Слайд #2
Українські міста і торгівля
Слайд #3
Протягом першої половини ХІХ ст. число купців постійно збільшувалася, особливо в містах на Півдні України. Так, в Одесі з 1787 до 1857 р. кількість купців зросла в 42 рази, серед яких переважали греки, вірмени, євреї, італійці. У Херсоні серед купців найбільше було греків, вірменів, поляків і французів, в Єлизаветграді — росіян, а в Маріуполі — греків.
Слайд #4
Протягом першої половини ХІХ ст. число купців постійно збільшувалася, особливо в містах на Півдні України. Так, в Одесі з 1787 до 1857 р. кількість купців зросла в 42 рази, серед яких переважали греки, вірмени, євреї, італійці. У Херсоні серед купців найбільше було греків, вірменів, поляків і французів, в Єлизаветграді — росіян, а в Маріуполі — греків.
Слайд #5
Із відкриттям чорноморської торгівлі чорнозем Півдня України набув великої ціни, на якому вирощувалися головні статті експорту — зернові та інша сільськогосподарська продукція. Напередодні Кримської війни експорт пшениці через чорноморсько-азовські порти досяг небувалого розміру — 1 млн 302 тис. т.
Слайд #6
Із відкриттям чорноморської торгівлі чорнозем Півдня України набув великої ціни, на якому вирощувалися головні статті експорту — зернові та інша сільськогосподарська продукція. Напередодні Кримської війни експорт пшениці через чорноморсько-азовські порти досяг небувалого розміру — 1 млн 302 тис. т.
Слайд #7
Поглиблення суспільного поділу праці, підвищення попиту на товари сільського господарства і промисловості, зростання міст прискорили розвиток внутрішньої торгівлі. Показником цього процесу було збільшення кількості ярмарків, на яких здійснювався безпосередній обмін товарами, а також укладалися торговельні угоди.
Слайд #8
Поглиблення суспільного поділу праці, підвищення попиту на товари сільського господарства і промисловості, зростання міст прискорили розвиток внутрішньої торгівлі. Показником цього процесу було збільшення кількості ярмарків, на яких здійснювався безпосередній обмін товарами, а також укладалися торговельні угоди.
Слайд #9
У 40-х рр. ХІХ ст. дві з чотирьох тисяч ярмарків Російської імперії відбувалися в Україні. До найважливіших торгових центрів у цей час належали Київ, Бердичів, Ромни, Харків, Полтава. Ярмарки відігравали важливу роль у торгівлі й деякі з них розвинулися до величезних розмірів.
Слайд #10
У 40-х рр. ХІХ ст. дві з чотирьох тисяч ярмарків Російської імперії відбувалися в Україні. До найважливіших торгових центрів у цей час належали Київ, Бердичів, Ромни, Харків, Полтава. Ярмарки відігравали важливу роль у торгівлі й деякі з них розвинулися до величезних розмірів.
Слайд #11
Зокрема, до найбільших ярмарків в Україні у першій половині ХІХ ст. належали Покровський, Хрещенський і Троїцький у Харкові, Контрактовий у Києві (був заснований у 1797 р.), Іллінський у Ромнах, Петропавлівський у Катеринославі, Георгіївський в Єлизаветграді. На великих ярмарках укладалися й міжнародні торговельні контракти з купцями європейських країн. Існування такої кількості значних торговельних центрів свідчило про формування всеросійського ринку з елементами біржової торгівлі.
Слайд #12
Контрактова площа(минуле та сьогодення)
Слайд #13
Контрактова площа(минуле та сьогодення)
Слайд #14
На ярмарках йшла конкуренція між російськими, єврейськими і місцевими українськими купцями, яка в основному закінчувалася перемогою перших. Німецький вчений-мандрівник Йоганн-Георг Коль, який у 1838 р. відвідав харківський Хрещенський ярмарок, відзначав перевагу російського купецтва в українській торгівлі:
Слайд #15
«Ярмарок досягає нижньоновгородського завдяки головно торговельним шляхам… За 14 днів приходило до Харкова два рази стільки краму, що до Риги за цілий рік. Найбільше продавалося тут коней і текстильних виробів (бавовняних, лляних, конопляних, вовняних і шовкових). Далі йшли металеві вироби, цукор, конфітюри, солодке печиво, хутра, південні овочі, риба. У харківських ярмарках головна роль у всіх відношеннях, як в розумінні продуцентів, так і посередників, належить великоросам. Значно більше половини всіх виробів походить з їх московських великих фабрик, і значно більше половини купців-гуртівників належить до їх племені».
Слайд #16
Йоганн-Георг Коль
Слайд #17
Отже, на ярмарку переважна більшість промислових товарів походила з Росії, а серед оптових купців найбільше було росіян.
Слайд #18
Хрещенський ярмарок
Слайд #19
Основною формою торговельних перевезень в Україні у першій половині ХІХ ст. було чумацтво. Для чумакування використовували бессарабських волів з довгими рогами. Чумацькі валки формувалися ранньою весною, а поверталися восени.
Слайд #20
Основною формою торговельних перевезень в Україні у першій половині ХІХ ст. було чумацтво. Для чумакування використовували бессарабських волів з довгими рогами. Чумацькі валки формувалися ранньою весною, а поверталися восени.
Слайд #21
Ще в попереднє століття чумакування стало одним із найзначніших позахліборобських занять українських селян і козаків. А в першій половині ХІХ ст. воно було також основним видом транспорту на Наддніпрянщині. Головним вантажем був хліб, експортований за кордон через Одеський та інші порти Чорного й Азовського морів, а також шкіра, мед, віск. Везли чумаки з Півдня насамперед сіль і сушену рибу.
Слайд #22
Ще в попереднє століття чумакування стало одним із найзначніших позахліборобських занять українських селян і козаків. А в першій половині ХІХ ст. воно було також основним видом транспорту на Наддніпрянщині. Головним вантажем був хліб, експортований за кордон через Одеський та інші порти Чорного й Азовського морів, а також шкіра, мед, віск. Везли чумаки з Півдня насамперед сіль і сушену рибу.
Слайд #23
Одеський порт
Слайд #24
Дякую за увагу!!!
Слайд #25
Підготувла: учениця
9-Б класу
Пилипенко Тетяна
Вчителю: Ситник
Галині Миколаївні
Буча 2014рік
9-Б класу
Пилипенко Тетяна
Вчителю: Ситник
Галині Миколаївні
Буча 2014рік
