Презентація на тему «Економіко-географічна характеристика Африки»

Економіко- географічна характеристика Африки

ЕГП
Площа — 30,3 млн км2. Населення - 691 млн чоловік. До складу континенту входять 58 держав. 53 держави є незалежними. Колоніями є: острів Святої Єлени - володіння Великобританії, Реюньйон -заморський департамент Франції, Суема і Мелілья - володіння Іспанії, Західна Сахара - територія, зайнята Марокко.

Материк займає 1/5 суші земної шара.По розмірами (30,3 млн.км.кв-с островами) з усіх частин світу поступається тільки Азіі. Існує кілька варіантів поділу Африки на регіони. У науковій літературі найбільш прийнято п'ятичленних поділ Африки., що включає Північну (країни Магріба, узбережжя Середземного моря), Західну (північна частина Атлантичного узбережжя і узбережжі Гвінейської затоки), Центральну (Чад, Цар, Заїр, Конго й ін), Східну (розташована на схід від Великих Африканських розломів), Південну.

На економіко-географічне положення Африки найбільший вплив справили близькість до Західної Європи і Південно-Західної Азії і транзитне положення на морських шляхах, які зв'язують Європу з Азією та Австралією. 14 країн континенту не мають виходу до морів і океанів, і цей фактор істотно гальмує їхній розвиток.

З XVI ст. почалася європейська колонізація континенту. На початку Першої світової війни майже 90% території знаходилося в руках європейців. Великі володіння були у Німеччини, Португалії, Іспанії, Великобританії, Франції, Бельгії, Італії.
На початку 50-х років XX ст. на континенті було тільки чотири незалежних держави - Єгипет, Ліберія, Ефіопія, ПАР. У 50-х роках почався розпад колоніальної системи. Після одержання незалежності молоді африканські держави зберегли економічну залежність від колишніх метрополій та інших великих розвинутих держав.

Природно-ресурсний потенціал
Природні умови та природні ресурси дуже різні в різних частинах материка. Рельєф Африки в цілому сприяє господарському розвитку території. У поверхні переважають рівнинні форми рельєфу (плоскогір'я, горбисті рівнини). Африка - найспекотніший материк Землі. Більше 30% площі континенту - території з опадами менше 200 мм (пустелі Сахара і Намиб, напівпустеля Калахарі). Для решти 30% території характерний дуже тривалий сухий період.

У тропічних областях Африки знаходяться райони, піддані багато­річним посухам. А в екваторіальних областях території відрізняються значним надлишковим зволоженням. Ці кліматичні особливості створюють певні труднощі у господарському освоєнні.
Для річкової мережі континенту характерний високий об'єм річного стоку. Річкова мережа різноманітна в різних частинах континенту. Континент має значні ґрунтові ресурси. Значні запаси деревини, ліси займають великі площі в Централь­ній і Західній Африці.

Мінерально-сировинні ресурси різноманітні і значні. У надрах континенту виявлені залізні руди, нафта, газ, кам'яне вугілля, руди кольорових металів, дорогоцінні метали, хімічна сировина. Світове значення мають запаси міді, уранових руд, алмазів, бокситів, марганцевих руд, золота.

Населення
Для Африки характерні: швидке зростання, етнічна розмаїтість населення, перевага сільського населення. Африка завжди була регіоном з високим природним приростом. І сьогодні природний приріст населення залишається високим - 20 - 26 чоловік на 1000 жителів. В останні роки на континенті смертність повільно, але неухильно знижується, а народжуваність або стабілізується, або починає знижуватися.

Середня густота населення на континенті невисока і складає 23 чол. на 1 км2. По території континенту населення розміщене нерівномірно. Найбільшу густоту мають райони розвинутого землеробства і промислової діяльності. Найнижча густота -у Сахарі і країнах Сахеля (Мавританія, Сенегал, Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, Чад, Судан, Ефіопія).
Африка - континент із переважанням сільського населення (57%). Але темпи росту міського населення досить високі.

В Африці живе більше 200 народів. Багато етнічних груп представлені багатомільйонними націями (єгиптяни, тунісці, алжирці, марокканці), великими народностями (хауса, ібо, фульбе та ін.) і дуже малими групами, що і зараз живуть у родоплемінному суспільстві.

Господарство
Для сучасного господарства континенту характерні багато­укладність економіки, переважання аграрного сектора економіки, низький рівень економічного розвитку.
Африка - найменш індустріальний район світу. Частка її промислового виробництва у світі складає лише 2%. Найбільш розвинутими галузями промисловості є гірничовидобувна і металургія. Виділяється виробництво міді, цинку, свинцю, кобальту, золота, срібла, урану. Ці виробництва зосереджені в ПАР, Замбії, Заїрі.

Нафтовидобувна промисловість розвинута в Алжирі, Лівії, Нігерії, Єгипті і країнах шельфу Західної і Центральної Африки. Енергетика розвинута слабко. На найбільших ріках (Нігер, Замбезі, Ніл) побудовані великі ГЕС. Але гідроресурси використовуються не цілком.
Обробна промисловість на континенті розміщена в декількох районах. Найбільші виробники - ПАР, Єгипет, Алжир, Нігерія, Марокко, Туніс. У ПАР сформувався один з найбільших промислових районів (Йоганнесбург, Преторія, Дурбан, Кейптаун, Кімберлі), у Єгипті найбільші центри - Олександрія, Каїр, Хелуан.
У сільському господарстві зайнято близько 60% економічно активного населення. Але тільки 1/3 площі материка використовується у сільському господарстві.
Провідну роль у рослинництві відіграють зернові культури - просо, сорго, кукурудза, рис, пшениця, ячмінь; з коренеплодів виділяються таро, ямс, батат, маніок.

У Західній Африці вирощують какао, каву, арахіс, каучук; у Східній Африці – бавовник, чай, ваніль, горіх, горіх кеш'ю; у Північній Африці - цитрусові.
Тваринництво розвинуте значно слабкіше. Найбільш сприятливі умови для його розвитку у Східній Африці, де знаходяться значні площі пасовищ.
З галузей тваринництва найбільш розвинуті скотарство, верблюдоводство, вівчарство.

Транспорт
На континенті дуже слабка транспортна інфраструктура. В Африці немає трансконтинентальних залізниць і автомобільних магістралей.
У Північній Африці розвивається трубопровідний транспорт. За останні роки збільшилася частка повітряного транспорту. В зовнішніх зв'язках значну роль відіграє морський транспорт. Для річкового транспорту характерна слабка матеріальна база.

У міжнародному поділі праці Африка виділяється як експортер сільсько­господарської сировини, мінерально-сировинних ресурсів (залізні руди, нафта, алмази, золото, мідь, уран).
Країни Африки імпортують обладнання, верстати, автомобілі, продукцію хімічної промисловості, товари легкої промисловості.