Презентація на тему «Японія» (варіант 29)

Японія у 1945р.- на початку XXІ століття
Підготувала учениця 11- Б класу, Побивайло Карина

В серпні 1945 року американці провели атомне бомбардування міст Хіросіми і Нагасакі. 2 вересня країна капітулювала.

- Зниження рівня виробництва на 14% в порівнянні довоєнного рівня- Безробіття ( майже 10 млн. чоловік)- Демобілізація Збройних Сил, ліквідація війскових установ і таємної поліції- Прийняття закону про профспілки- Звільнення політв'язнів- Судовий процес у Токіо над військовими злочинцями- Розпуск промислово-фінансових концернів- У ході аграрної політики ліквідовано поміщицьке землеволодінння
Японія після Другої Світової війни

Політичне становище
У листопаді 1946 р. парламент Японії ухвалив нову конституцію, що набрала чинності 3 травня 1947 року ( і до сьогодні). Імператор перетворився на «символ єдності нації», позбавлений будь-якої реальної політичної влади. З того часу Японія за формою правління є парламентською монархією.

Японське «економічне диво»
Передумови:
Закупівля ліцензій, патентів, використання нових технологій
Реформа податкової системи, запропонована американцем Доджем
Відсутність значних військових витрат
Відносна дешевизна японської робочої сили
Кредити США, великі замовлення під час воєн в США в Кореї і В'єтнамі
Зниження цін на світових ринках на сировину і паливо та деякі інші

Протягом 1950- 1973 рр. темпи зростання японської економіки були найвищими у світі і становили близько 11 % на рік. На кінець 1960-х років Японія змогла посісти 2-ге місце за обсягом промислового виробництва, а у 1970-тих і за ВНП.
У 1955р. був прийнятий 5-річний «план економічної незалежності» , а двома роками пізніше С. Окіта- творець японських реформ- очолив роботу над новим довгостроковим планом економічного розвитку.

«Економічне диво» було передбачено і ретельно розроблено.
Воно базувалося на використанні досягнень електроніки в економіці, автоматизації праці, створенні і використанні принципово нових матеріалів, форсованому розвитку фундаментальних і прикладних наук.
Японське «економічне диво» зробили можливим самі японці. Дисциплінованість, працьовитість і ретельність у всіх сферах трудової діяльності завжди були найважливішими рисами японського національного характеру.

Внутрішня політика
1955р. відбулося об'єднання Демократичної (Хатояма Ітіро) та Ліберальної партій (Йосіда Сіґеру). Нова партія одержала назву Ліберально-демократична партія (ЛДП). Вона перебувала при владі 38 років ( до 1993 р.). За ці роки змінилося 15 прем'єр-міністрів.

У середині 1990-х рр. японська економіка зіткнулася з новими проблемами. У країні різко знизився попит на споживчі товари, скоротився потік інвестицій, зменшився обсяг зовнішньої торгівлі.
Уряд Японії вжив заходи для зміцнення національної валюти, стабілізації економіки в цілому,посилення позицій держави на міжнародних ринках.
З 2003 року економіка країни знов почала зростати.
Незважаючи на зменшення темпів економічного розвитку, Японія є одним із підерів світової економіки: у 2010 р. на неї припадає 12 % промислового виробництва планети і майже 15% світового ВНП.

Зовнішньополітичний курс Японії
Був спрямований на стратегічне співробітництво із США. США одержала право розміщати в Японії не тільки війська, а й мати військові бази, а Японія- нарощувати військовий потенціал. США бачить у Японії свого головного союзника в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Українсько-японські відносини
Розвиваються у сферах міжнародної безпеки, ядерного озброєння, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на АЕС, з Японії імпортуються автомобілі, промислова й побутова електротехніка, продукція електронної промисловості.

Японія визнала незалежність України 28 грудня 1991 року та встановила дипломатичні відносини з нею 26 січня 1992 року. У відповідь жовтні 1992 року Японію відвідав віце-прем'єр-міністр України Олег Слєпічев.
20 січня 1993 року в Україні відкрилося посольство Японії. Протягом 12 червня 1992 — 19 січня 1993 року послом Японії в Україні за сумісництвом був призначений Посол Японії в Російській Федерації Едамура Суміо.
В квітні 1994 року Японію відвідав перший заступник міністра закордонних справ України Микола Макаревич, а в травні — депутат Верховної Ради України Шульга. У вересні 1994 року відбулася реєстрація посольства України в Японії, офіційне відкриття якого відбулося 23 березня 1995 року.
В січні 1995 року Україну відвідав заступник міністра закордонних справ Японії з політичних питань Янаґісава Хакуо. За його підготовки, протягом 22 — 25 березня 1995 року, відбувся офіційний візит до Японії президента України Леоніда Кучми.