Презентація на тему «Глобальні проблеми людства» (варіант 3)

Слайд #1

Глобальні проблеми людства
Підготувала ученмця 11-Б класу Оренбургська Марина

Слайд #2

На сьогодні різнобічна діяльність людини набула небувалого розмаху, охопивши майже всю земну кулю. Космічні апарати дають можливість практично миттєво зв'язатися по телефону з будь-якою точкою світу, а речовини промислових викидів виявлені навіть в Антарктиді. Балістичними ракетами можна уразити будь-яку ціль, де б вона не знаходилася. Жодна країна світу не може уникнути того або іншого впливу світової економіки й світових фінансових інститутів. Отже, цілий ряд проблем, що виникають перед людством, охоплюють всю земну кулю і навіть ближній космічний простір.

Слайд #3

Такі проблеми отримали назву глобальних (від фр. global — загальний, що походить від лат. globus — куля). Ці проблеми вивчаються багатьма науками, в тому числі й географією, хоч би тому, що в географічній оболонці Землі всі компоненти тісно взаємопов'язані завдяки кругообігу різних речовин і видів енергії.

Слайд #4

Глобальні проблеми — проблеми, що охоплюють всю Землю, все людство, всі держави і що вимагають для свого вирішення спільних зусиль світової спільноти.

Слайд #5

Глобальними вважаються багато проблем, серед яких можна виділити найважливіші: роззброєння та збереження миру на Землі, екологічна,
продовольча, демографічна, енергетична й сировинна.

Слайд #6

Будівлі-близнюки Всесвітнього центру торгівлі у Нью-Йорку стали об‘єктом найстрашнішого теракту 11 вересня 2001 року

Слайд #7

Проблема роззброєння та збереження миру на Землі.
Історію людства можна розглядати як історію воєн. Тільки у XX ст. відбулись дві світові й безліч локальних воєн (у Кореї, В'єтнамі, Анголі, на Близькому Сході та в інших регіонах). Лише після Другої світової війни до початку ХХІ ст. сталося більше 40 міжнародних і близько 90 внутрішньодержавних конфліктів, де загинули десятки мільйонів людей.

Слайд #8

При цьому якщо в міжнародних конфліктах співвідношення загиблих цивільних і військових приблизно рівне, то в громадянських і національно-визвольних війнах цивільного населення гине в три рази більше, ніж військових. І сьогодні на планеті продовжують існувати десятки точок потенційних міжнародних або міжнаціональних конфліктів.

Слайд #9

Інколи об‘єктами терористичних атак стають пасажирські авіалайнери

Слайд #10

Дослідники виділяють декілька причин виникнення воєн:
психолого-біологічна, суть якої полягає в природі людини. Це агресивність, суперництво, недовіра, потреба в гострих відчуттях;
необхідність у нарощуванні військової потужності – озброєна держава може захистити себе та своїх громадян. З такою державою рахуватимуться інші;
прагнення захопити нові території з їхніми природними ресурсами, населенням і господарством. Відомо, що кількість природних ресурсів на Землі обмежена, а чисельність населення неухильно зростає.

Слайд #11

Отже, є можливість регулювати її або воєннимии (каральними) заходами, або «гуманними» економічними методами, спричиняючи недоїдання, голод, хвороби й вимирання цілих народів.

Слайд #12

Політична напруженість

Слайд #13

В епоху «холодної» війни панувала доктрина ядерного стримування для забезпечення міжнародної стабільності й безпеки держав. Під ядерною стримуванням розуміють різновид зовнішньої політики держав в цілях зниження рівня воєнної небезпеки, активного стримування агресора від будь-яких спроб розв'язування воєнних конфліктів і воєн. У сучасному світі складається концепція ядерної багатополярності, тобто існування декількох держав з ядерною зброєю стримування. Побудова без'ядерного світу на даний час нереальна, тому що ядерна зброя залишатиметься одним з важливих елементів світової політики в досяжному майбутньому.

Слайд #14

У сучасному світі складається концепція ядерної багатополярності, тобто існування декількох держав з ядерною зброєю стримування. Побудова без'ядерного світу на даний час нереальна, тому що ядерна зброя залишатиметься одним з важливих елементів світової політики в досяжному майбутньому.

Слайд #15

Військовий гелікоптер

Слайд #16

Негативним є вплив мілітаризації, тобто військової потужності, не лише на економіку, але й на суспільство в цілому. Щороку в світі на військові потреби витрачається близько 1 трлн дол. Майже половину цих витрат несуть дві держави – США і Росія. В деяких країнах військові витрати перевищують 1/10 їхнього ВВП, насамперед в тих, які постійно втягнуті у воєнне протистояння (Північна Корея, більшість країн Перської затоки та ін.).

Слайд #17

Деякі небагаті по доходу на душу населення країни вкладають більше коштів у військову сферу, ніж в соціальну, наприклад Китай, Пакистан, Іран, Ірак, Сирія, Куба, В'єтнам та ін. На задоволення попиту на військові товари й послуги, за оцінкою ЮНЕСКО, працює 50 млн осіб, в розробках військового характеру беруть участь півмільйона вчених і конструкторів, або 1/5 науковців світу.

Слайд #18

Спеціальний підрозділ по боротьбі з тероризмом. США

Слайд #19

Особливо велику небезпеку складають арсенали ядерної зброї. Ядерну зброю мають 5 країн – членів «ядерного клубу»: США, Росія, Франція, Велика Британія, Китай. Перші дві мають по декілька десятків тисяч ядерних зарядів, останні – до однієї тисячі зарядів кожна. Крім того, ядерний арсенал є у так званих «нових ядерних держав» – Індії, Пакистану, Північної Кореї, Ізраїлю (формально не визнає наявність ядерної зброї), Лівії та Ірану (працюють над ядерними програмами).

Слайд #20

Ця зброя може бути доставлена до цілей трансконтинентальними ракетами, що запускаються із стаціонарних установок, ракетами середнього радіусу дії – з мобільних установок, ракетами з надводних і підводних кораблів військово-морських флотів, бомбардувальниками, що несуть ядерні бомби.
Найбільший збиток військові витрати приносять бідним і найбіднішим країнам, тому що ці гроші могли б піти на розвиток промисловості, сільського господарства, будівництво, соціальні потреби, а не на закупівлю дорогого озброєння.

Слайд #21

Під час військового конфлікту між Великою Британією та Аргентиною за Фолклендські (Мальвінські) острови, 1982 рік

Слайд #22

На світовий ринок як і раніше надходить велика кількість озброєння, найбільшими експортерами якого на початку XXІ ст. були США, Росія, Велика Британія та Франція.

Слайд #23

Від мілітаризації страждають різні сфери людської діяльності. З економіки вилучаються великі фінансові кошти, які могли б піти на вирішення соціальних, екологічних та інших проблем. На військові потреби витрачаються природні ресурси, які могли б бути використані в народному господарстві.

Слайд #24

Мілітаризація економіки призводить до вилучення з трудових ресурсів мільйонів людей, що знаходяться в арміях, які також доводиться утримувати. Багато грошей витрачається на військові науково-дослідні розробки. Виробництво зброї вимагає проведення його випробування, що приводить до тяжких екологічних наслідків.

Слайд #25

Роззброєння (демілітаризація), тобто перехід військової економіки на виробництво мирної продукції, — процес складний, пов'язаний з міжнародною політикою, з конфліктами і з військовим суперництвом держав. Щоб перевести підприємства, які випускають продукцію військового призначення, на виробництво мирної продукції, необхідна конверсія (від лат.conversio — зміна, перетворення). Процес цей складний, оскільки вимагає великих витрат на технічне переозброєння підприємств, тимчасової втрати прибутків.

Слайд #26

Стратегія багатьох країн в сучасну епоху спрямована на збільшення військових бюджетів. Тому замість демілітаризації економіки держав світу спостерігається гонитва озброєнь.

Слайд #27

Дякую за увагу!