Презентація на тему «Життя та творчість Миколи Лисенка»

Презентація з музичного мистецва
На тему:``Життя та творчість Миколи Лисенка``
Учня 8-А класу
Боярської ЗОШ І-ІІІ ст. №1
Козленка Сергія

Микола Віталійович Лисенко – український композитор, піаніст,диригент, педагог,збирач пісенного фольклору, громадський діяч

Народився Микола Віталійович Лисенко 10 березня 1842 року в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської області.

Батьки Миколи Лисенка
Лисенко Роман Віталійович Лисенко Ольга Єреміїва

В 1855 році почав навчання у Харківській гімназії . Талановитий підліток швидко став популярним у місті піаністом,якого запрошували на вечори і бали,де він виконував п'єси Моцарта,Бетховена,Шопена,блискуче імпровізував на теми українських народних пісень.
Закінчивши гімназію,Лисенко вступив на природничий факультет Харківського університету. Але 1860 р. через матеріальні труднощі родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола разом із троюрідним братом Михайлом Старицькимперевівся до Київського університету. Його він закінчив з відзнакою, а 1865 р. навіть захистив дисертацію на тему «Розмноження нитчастих водоростей».

Серед українського студентства університету панувала атмосфера патріотизму, і це сприяло формуванню Лисенка як громадського діяча. Він належав до «Київської Громади», працював у кількох гуртках, пов'язаних з етнографічною діяльністю, викладанням у недільних школах, заснував і провадив студентський хор, організовував концерти.
 Музика не тільки вабила М.Лисенка, а й поступово заповнювала все його життя.
Йому праглося більших і ґрунтовніших знань, хотілося вдосконалювати виконавську майстерність

На українському народному ґрунті М.Лисенко творить високохудожні композиції на шевченківську тематику, народні опери «Різдвяна ніч» і «Утоплена», оперу-сатиру «Енеїда», монументальну народну музичну драму «Тарас Бульба».

У 1904 році М.Лисенко відкриває першу в Україні національну музично-драматичну школу (з 1913 року — ім. М.В.Лисенка), яка працювала у програмному режимі вищих мистецьких навчальних закладів.

Починаючи з 1869 року Микола Віталійович продовжував невтомно виступати у концертних програмах.
Разом з О.Кошицем організував у 1905 році музично-хорове товариство «Київський Боян», головою якого був до кінця життя.   М.Лисенко був засновником і головою ради правління «Українського клубу»
(1908 — 1911 рр.).

Музиці М.Лисенка притаманна органічна єдність змісту і форми, глибока ідейність, реалізм, висока композиторська майстерність.  Невтомний організатор, закоханий у свою справу подвижник, талановитий художник, палкий і активний пропагандист української музичної культури, М.Лисенко завжди і всюди ставив собі за мету, визначав як найважливе завдання — відкривати громадськості невичерпні художні скарби українського народу.

Педагогічною діяльністю М.Лисенко заклав підвалини вищої спеціальної музичної освіти в Україні. Безпосередніми продовжувачами кращих творчих традицій М.Лисенка в українській музичній культурі були К.Стеценко, Я.Степовий, М.Леонтович.

Будинок-музей
Миколи Лисенка
м. Київ

Надгробний пам'ятник М. В. Лисенку на Байковому кладовищі у м. Києві.
Помер 6 листопада 1912 року, в Києві.Похований на Байковому кладовищі.
В історії України постать Миколи Лисенка
залишається унікальним прикладом
поєднання в одній особі видатного музиканта, культурного і громадського діяча,
незалежної, інтелігентної
і чесної людини!

Його ім'я присвоєне театрамі навчальним закладам, йомувстановлені пам'ятники,щорічно вручаються премії імені Лисенка.На його честь відбуваються фестивалі і конкурси.

Дякую за увагу!