Презентація на тему «Паркова культура» (варіант 10)

Слайд #1

Паркова культура
Підготувала учениця
11 класу
Лемак Андріана

Слайд #2

Парк – це спеціальна обмежена територія(природна чи штучна) виокремлена переважно з метою відпочинку.Слова “парк” та “сад” побутують нарівні, тому широко використовуються словосполучення “садово-паркове мистецтво”

Слайд #3

Принципи планування так званих французьких регулярних парків розробив видатний паркобудівник Андре Ленотр (1613-1700)
Парк Версаля

Слайд #4

Парк версальського типу своїми прямолінійними доріжками і фігурними формами чагарників підкреслював абсолютний контроль людини над природою.

Слайд #5

На час смерті Короля-Сонце тут мешкало біля 30000 чоловік і, збільшуючись за часів усіх наступних королів, населення досягло 50 000 чоловік напередодні Революції
До 1678 року, коли Людовик XIV хотів перенести сюди двір, Версаль був невеличким селищем із багатими на дичину навколишніми лісами.

Слайд #6

Регулярний парк Версаль – один з найбільших та найвидатніших у Європі. Також там розташовано кілька невеликих палацоподібних будівель(зокрема, Малий і Великий Тріанони)

Слайд #7

Сходи від Великого Тріанона через зелену смугу Королівської алеї ведуть до басейну Аполлона
План Версальського міста став прототипом для будівництва Вашингтона

Слайд #8

Фонтан Латона
(мать Аполлона)
Парк Версаля

Слайд #9

Природні парки Великої Британії

Слайд #10

Пейзажний англійський парк – напрям в садово-парковому мистецтві, що склався у XVIII ст. в Англії на контрасті з бароковим, регулярним парком у “французькому стилі” Андре Ленотра

Слайд #11

Острівна відокремленість Англії сприяла появі місцевих законівпланування садів
Великі сади на зразок Версалю розташовувались лише поблизу королівських замків

Слайд #12

У планування садів Англії часто вводили різні лабіринти

Слайд #13

У пейзажних садах Британії не відмовляються від будівництва окремих павільонів, мостів, штучних ставків
Він значно дешевший, ніж французький, не потребує садівників і копіює форми навколишнього краєвиду

Слайд #14

Майстри та парки
Перші майстри англійського садуу своїй творчості зазнали впливу пейзажів Пуссена і Лоррена, що зображували ідеалізовані картини природної гармонії

Слайд #15

Вільям Кент (1685-1748) – англійський ландшафтний архітектор
Автор грандіозного регулярного парку Англії – Стоу (у Букінгемпширі)

Слайд #16

Щоб надати парку руху і драматичності, Кент оздобив його альтанками, алеями, каскадами, низькими огорожами, траншеями

Слайд #17

За проектами Чарльза Бріджмена переплановано королівські сади у Віндзорі
та Кенсінгтоні.
Майстер значну увагу приділяв елементу раптовості та сюрпризу. Відвідувач рідко міг передбачити, що чекає на нього за черговим поворотом алеї

Слайд #18

Ланселот Браун
Для майстра характерні спрощення структури парку завдяки відмові від геометричних ліній алей

Слайд #19

У садах Брауна рясніють штучні канали, замасковіні під зарослі очеретом річечки
Чатсворт-хаус (Дербішир, 1761 р)

Слайд #20

Один з основних королівських парків Лондона – Рідженс-парк
У давнину на його місці були мисливські угіддя Генріха VIII. Із включенням цих територій до міста у 1810-1820-ті роки тут було розбито парк за проектом Джона Неша

Слайд #21

Гайд-парк – улюблене місце відпочинку лондонців
Це місце проведення всіляких заходів, урочистостей

Слайд #22

До принад парку належить озеро Серпентайн, у якому дорзволено купатись
та однойменна галерея

Слайд #23

Заміська резиденція Чарльза Сеймура, 6-го герцога Самерсета, яка розташована у Петворт-хаусі, побудована у 1688 році

Слайд #24

Чатсворт-хаус – один з найпишніших “будинків-скарбниць” Англії, головна резиденція герцогів Девонширських
На території парку –водоспади, оранжереї з диво-рослинами