Презентація на тему «Микола Вінграновський» (варіант 4)
1046
Слайд #1
Микола Вінграновський
( 1936-2004)
( 1936-2004)
Слайд #2
Дитячі роки
Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в селі Богопіль на Миколаївщині. Згадуючи своє дитинство, письменник стверджує, що змалечку пам'ятав лише степ: «скрізь, куди не глянь степ, степ і степ». Не знав він тоді ще ні Дніпра, ні Довженка. А потім була війна, тяжкі повоєнні роки.
Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в селі Богопіль на Миколаївщині. Згадуючи своє дитинство, письменник стверджує, що змалечку пам'ятав лише степ: «скрізь, куди не глянь степ, степ і степ». Не знав він тоді ще ні Дніпра, ні Довженка. А потім була війна, тяжкі повоєнні роки.
Слайд #3
Навчання
Навчався на акторському відділі Київського інституту театрального мистецтва. Після першого курсу, його забрав із собою у ВДІК до Москви Олександр Довженко. Ще студентом зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум'яних літ», автором якого був Олександр Довженко.
Навчався на акторському відділі Київського інституту театрального мистецтва. Після першого курсу, його забрав із собою у ВДІК до Москви Олександр Довженко. Ще студентом зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум'яних літ», автором якого був Олександр Довженко.
Слайд #4
Літературна діяльність
Писати вірші почав у студентські роки. Перші вірші з'явилися 1958 року на сторінках журналів «Дніпро» та «Жовтень».
7 квітня 1961 року «Літературна газета» вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: «Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої», де було надруковано аж п'ятнадцять віршів молодого автора.
Писати вірші почав у студентські роки. Перші вірші з'явилися 1958 року на сторінках журналів «Дніпро» та «Жовтень».
7 квітня 1961 року «Літературна газета» вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: «Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої», де було надруковано аж п'ятнадцять віршів молодого автора.
Слайд #5
Літературна діяльність
Перша поетична збірка «Атомні прелюди» вийшла в 1962 році, а через п'ять років побачила світ друга поетична збірка «Сто поезій».
Перша поетична збірка «Атомні прелюди» вийшла в 1962 році, а через п'ять років побачила світ друга поетична збірка «Сто поезій».
Слайд #6
Автор книжок-віршів «Атомні прелюди», «Сто поезій», «Поезії», «На срібнім березі», «Київ», «Губами теплими і оком золотим», «Цю жінку я люблю», повістей «Первінка», «Сіроманець», «У глибині дощів», «Літо на Десні», роману «Северин Наливайко».
Слайд #7
Дитяча література
У дитячу літературу Микола Вінграновський прийшов на початку шістдесятих років, коли в журналі «Ранок» з'явилися оповідання «Бинь-бинь-бинь» і «Чорти». Тоді ж були надруковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «Андрійко-говорійко», а трохи пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір» та інші.
У дитячу літературу Микола Вінграновський прийшов на початку шістдесятих років, коли в журналі «Ранок» з'явилися оповідання «Бинь-бинь-бинь» і «Чорти». Тоді ж були надруковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «Андрійко-говорійко», а трохи пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір» та інші.
Слайд #8
Дитяча література
У дитячу літературу Микола Вінграновський прийшов на початку шістдесятих років, коли в журналі «Ранок» з'явилися оповідання «Бинь-бинь-бинь» і «Чорти». Тоді ж були надруковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «Андрійко-говорійко», а трохи пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір» та інші.
У дитячу літературу Микола Вінграновський прийшов на початку шістдесятих років, коли в журналі «Ранок» з'явилися оповідання «Бинь-бинь-бинь» і «Чорти». Тоді ж були надруковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «Андрійко-говорійко», а трохи пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір» та інші.
Слайд #9
Помер 26 травня 2004 року в Києві.
Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Слайд #10
Нагороди
Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984) за збірки творів для дітей «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівко біля вікна», «На добраніч».
Почесна Грамота Президії Верховної Ради України
Лауреат літературної премії «Благовіст»
Лауреат премії Фундації Антоновичів (США)
Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984) за збірки творів для дітей «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівко біля вікна», «На добраніч».
Почесна Грамота Президії Верховної Ради України
Лауреат літературної премії «Благовіст»
Лауреат премії Фундації Антоновичів (США)
Слайд #11
Акторські ролі
Іван Орлюк («Повість полум'яних літ», 1961)
Дончак («Сейм виходить з берегів», 1962)
Вацлав Купка («Берег надії», 1967)
Несвятипаска («Дума про Британку», 1970)
Іван Орлюк («Повість полум'яних літ», 1961)
Дончак («Сейм виходить з берегів», 1962)
Вацлав Купка («Берег надії», 1967)
Несвятипаска («Дума про Британку», 1970)
Слайд #12
Вінграновський як режисер
Художні фільми:
Дочка Стратіона (1964, у співавт. з В. Левіним),
Ескадра повертає на Захід (1966, співавтор)
Берег надії (1967, роль Вацлава Купки)
Дума про Британку (1970, роль Несвятипаски)
Тихі береги (1973)
Климко (1984)
Художні фільми:
Дочка Стратіона (1964, у співавт. з В. Левіним),
Ескадра повертає на Захід (1966, співавтор)
Берег надії (1967, роль Вацлава Купки)
Дума про Британку (1970, роль Несвятипаски)
Тихі береги (1973)
Климко (1984)
Слайд #13
Документальні фільми:
«Голубі сестри людей» (1966)
«Слово про Андрія Малишка» (1983)
«Щоденник О. П. Довженка» (1989, у співавторстві з Леонідом Осикою)
«Довженко. Щоденник 1941–1945» (1993)
«Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993)
«Батурин — столиця гетьмана Івана Мазепи» (1993)
«Галич — столиця князя Данила Галицького» (1993)
«Гетьман Сагайдачний» (1999)
«Голубі сестри людей» (1966)
«Слово про Андрія Малишка» (1983)
«Щоденник О. П. Довженка» (1989, у співавторстві з Леонідом Осикою)
«Довженко. Щоденник 1941–1945» (1993)
«Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993)
«Батурин — столиця гетьмана Івана Мазепи» (1993)
«Галич — столиця князя Данила Галицького» (1993)
«Гетьман Сагайдачний» (1999)
