Презентація на тему «Гендерні стереотипи» (варіант 1)

Гендерні стереотипи
Виконала Богданова Даша 11-А

Соціальний стереотип – це образ або уявлення про суспільне явище чи об'єкти, зазвичай емоційно забарвлені і стійкі. Стереотипи – найбільш важкоподолана перешкода в демократичному розвитку держави і соціальному прогресі.
Гендерні стереотипи – це уявлення в суспільстві про соціальні ролі чоловіків і жінок, їх психологічні та фізіологічні особливості.

Гендерні стереотипи – це уявлення в суспільстві про соціальні ролі чоловіків і жінок, їх психологічні та фізіологічні особливості.
Гендерні стереотипи утворилися на основі того, що статева ідентичність відчувається більш яскраво, ніж всі інші ідентичності.
До гендерних стереотипів можна віднести цілу низку поглядів і тверджень, як от те, що чоловікам приписують такі якості як рішучість, наполегливість, відвага, впевненість в собі, вміння вести підприємницьку діяльність. Жінкам – нерішучість, пасивність, обережність. Чоловіків вважають більше схильними до лідерства, ніж жінки, більш амбіційними. Жінка вважається істотою, схильною до покірності, слабкості, залежності.

До гендерних стереотипів відносяться такі уявлення про соціальні ролі різних статей, як жінка – берегиня дому і чоловік – здобутчик.
Гендерні стереотипи, це певним чином атавізми, поняття, що виникли давно і при певних умовах, а з плином часу втратило свою актуальність. Наприклад, розвиток сучасного суспільства, технологічний прорив зрівнюють працю чоловіків і жінок, тому уявлення про те, що саме чоловік є “здобутчиком” і годувальником родини є застарілим. Високооплачувана робота вже не є фізично важкою, сьогодні і жінки, і чоловіки працюють приблизно в однакових умовах, забезпечуючи родину на рівні. Водночас, гендерні стереотипи сформували традицію, в якій виховання дітей і домашнє господарство майже повністю виконує жінка.

Американський соціальний психолог Г. Тешфелл вважав, що виникнення соціальних стереотипів і гендерних зокрема пов'язане з психологічними особливостями людської природи. Люди схильні категоризувати оточуючих по грубих неточних ознаках, результати цього мають високу міцність. Соціальні стереотипи змінюються з часом, за умови економічних і політичних змін в державі, але дуже повільно. Коли виникає соціальна напруженість, соціальні стереотипи загострюються.

Розрізняють психологічні та соціальні функції гендерних стереотипів. До психологічних функцій відносяться:

Когнітивна функція. Гендерні стереотипи, як і всі соціальні стереотипи, економлять зусилля індивіда при сприйнятті складних об'єктів, спрощуючи і систематизуючи знання, одержувані індивідом з навколишнього середовища. Крім того, гендерні стереотипи допомагають передбачити подальшу поведінку групи або члена цієї групи.
Ціннісно-захисна функція пов'язана з створенням і підтримкою цінностей індивіда і групи. Так, стереотипні уявлення про чоловічий егоїзм і бездушність стають тлом для того, щоб жінки підкреслювали власні дбайливість і милосердя. Підтримуючи ідентичність та цінності, стереотипи сприяють проведенню чітких меж між Своїми і Чужими.

До соціальних функцій, спрямованим на підтримку соціального порядку, відносяться:

Функція соціального контролю. Гендерні стереотипи не тільки пояснюють існуючі в суспільстві відносини гендерної ієрархії, а й, неминуче набуваючи нормативність, підтримують соціально прийнятні зразки поведінки. У силу особливої ​​значущості для індивіда гендерної ідентичності нормативність притаманна гендерним стереотипам більшою мірою, ніж, наприклад, етнічним, віковим, професійним.
Соціалізаціонна функція, яка полягає у навчанні нормам взаємин статей, що містяться в накопиченому суспільством соціальному досвіді.

Інтеграційна функція, яка полягає в забезпеченні інтеграції соціальної спільності. Колективні уявлення про чоловічі і жіночі якості сприяють створенню загального інформаційного простору, дозволяють відчути приналежність до соціуму і, отже, підтримують стабільність, стійкість соціальної системи. Консенсус досягається за рахунок дискримінаційних поглядів стосовно однієї з груп – жінок.
Функція встановлення і підтримки відносин влади і підпорядкування. Ефективним ресурсом влади, здійснюваної, як відомо, не тільки через фізичне насильство, а й через цінності і норми, стають стереотипні уявлення. В якості процесу встановлення відносин влади і підпорядкування стереотипізація розуміється в рамках теорії дискурсу. Гендерні стереотипи включаються до дискурсу в якості загальноприйнятого сталого коду, використання якого полегшує сприйняття.

Гендерні стереотипи стають затребуваними в різних сферах життя суспільства – політичній, економічній, соціальній в силу низки причин: стать легко ідентифікується індивідом; стереотипні уявлення про чоловіків і жінок співвідносяться з його або її особистим досвідом; відносини статей сприймаються як чи не найбільш очевидні, зрозумілі, а тому легітимні. Крім того, оскільки в якості мужніх або жіночних характеризуються не тільки індивіди, але й інші соціальні фактори, то гендерні стереотипи беруть участь у встановленні всього спектру соціальних відносин і у виробництві соціальних ієрархій.

За результатами досліджень вчених, гендерні стереотипи формуються ще в дошкільному віці: до 3-х років відсутні розбіжності в характері, особливостях поведінки хлопчиків і дівчаток. Найбільший вплив на формування гендерно-стреотипізованої поведінки мають дошкільні навчальні заклади.
Варто відмітити, що ні в біологічному, ні в психологічному сенсі не зустрічається чистої мужності чи жіночності. У кожної особистості спостерігається “суміш” біолого-психологічних ознак своєї і протилежної статі. Сучасна психологія виділяє чотири статеворольових типи, властивих чоловікам і жінкам: мужній, жіночний, андрогінний і недиференційований.

Дякую за увагу !!!