Презентація на тему «Авангардизм» (варіант 1)

АВАНГАРДИЗМ

Авангардизм (фр. avant-gardisme - перед і варта) загальна назва художніх напрямків 20 століття, для яких характерні пошук нових, невідомих, часто штучних форм і засобів художнього відображення, чи недооцінка повне заперечення традицій і абсолютизація новаторства.

Завдання авангардизму
Створення елітарного мистецтва, далекого від соціальних задач
Перемога словесної образності і символіки над змістом у поезії і прозі, акцентация колориту, композиційної структури і безсюжетність у живописі, атональность і какофонія в музиці
Пошук принципово нових виразних засобів для передачі настроїв соціального протесту, революційного змісту
Заперечення естетичної суті мистецтва й утилітаризму (злиття мистецтва з виробництвом, побутом і політичною публіцистикою)
Завдання мистецтва
мислиться в тому, щоб переструктурувати простір культури, створити нові (або втілити в життя вже відомі) норми, цінності та ідеали не тільки в сфері мистецтва, але і, ширше, у сфері особистої та громадської життя, створити нову модель особистості, нової людини.

Авангардизм в образотворчому мистецтві
Нові теми та проблеми примусили шукати й відповідні засоби висловлення. У живописі революцію здійснили кубісти, а довели її до логічного завершення абстракціоністи, які створили так зване нефігуративне мистецтво, цілком відмовились від традиційних способів відображення дійсності. Іншим шляхом пішли художники-сюрреалісти, які сполучали майже фотографічну натуралістичність мазка з фантастичністю, фантасмагоричністю і навіть кошмарністю сюжетів своїх картин.

Авангардизм в образотворчому мистецтві
Російське мистецтво 1-ої чверті XX ст зробило значний внесок у розвиток авангардизму. Російські художники та театральні оформлювачі, які згуртувались навколо товариства «Світ мистецтв» («Мир искусств») оновили в дусі авангардизму мистецтво театральних декорацій та книжкових ілюстрацій (О.Бенуа, Л.Бакст, К.Сомов). Ларіонов і Гончарова були творцями однієї з течій в абстрактному образотворчому мистецтві — «лучізму». Малевич започаткував супрематизм. Загальновизнаним теоретиком абстракціонізму був Кандінський. О.Екстер і Татлін були засновниками конструктивізму, який проявився у різних сферах: архітектурі, дизайні, мистецтві плаката, оформленні вуличних процесій та майданів.
Своєрідно відбились авангардистські тенденції в Мексиці, поєднавшись з традиціями індіанської культури в монументальних панно і фресках Рівери та Сікейроса.

В образотворчому мистецтві, авангардизм тісно переплітається з такими поняттями:
Абстрактний експресіонізм
Абстракціонізм
Баугауз
Дадаїзм
Конструктивізм
Кубізм
Лучизм
Фовізм
Примітивізм
Супрематизм
Футуризм
Експресіонізм
Систематизм

Авангардизм в літературі
Термін авангардизм щодо літератури вперше був використаний 1845 Г. Д. Лаверданом, який у роботі «Про місію мистецтва та роль художника» відводив творцеві «авангардну» роль. Досі остаточно не з'ясовано співвідношення понять «авангардизм» — «модернізм». Одні дослідники використовують їх як адекватні, інші — чітко розрізняють ці поняття, ще інші включають авангардизм до модернізму, ширшого поняття. Найобґрунтованішим є погляд, згідно з яким авангардизмом зветься художнє явище 1-ої третини XX століття.
У літературі сформувався принцип мозаїчності, колажу, монтажу, багато в чому зобов'язаний кінематографічній техніці (Аполлінер). Сюрреалісти ввели поняття «автоматичного письма», сенс якого полягає у спробах відокремити творчий процес від контролю розуму. У тому ж напрямкові йшли пошуки творців потоку свідомості (М.Пруст, Джойс. В.Вулф), які прагнули відтворити засобами літератури складний процес асоціативного мислення, репродукувати роботу механізмів пам'яті. Певною мірою подібні прийоми пропагували Далі в мистецтві, Кафка — в літературі, Л.Бунюель — в кінематографі, І.Стравінський і А.Шьонберг — в музиці, для яких характерне прагнення до поєднання такого, що не поєднується, до злучення раціонального та інтуїтивно-підсвідомого, відмова від закономірних логічних зв'язків, від законів традиційної музичної гармонії, від класичних літературних канонів, від традиційного розуміння сюжету, композиції, характеру персонажу.

Течії авангардизму
СИМВОЛІЗМ
АБСТРАКЦІОНІЗМ
ЕКСПРЕСІОНІЗМ (дадаїзм)
ФУТУРИЗМ
СЮРРЕАЛІЗМ

СИМВОЛІЗМ
Визнаним лідером символізму був відомий французький поет кінця XIX ст. Малларме.
Об'єкт зображення — світ таємниць й мрій.
Поєднання реального й таємничого, міфологічного й містичного.

Символізм у полотнах митців

Абстракціонізм (кубізм)
Засновниками його вважають іспанського художника П. Пікассо. який з 1900 року працював у Парижі, і французького художника Ж. Брака.
Кубісти намагалися створити нові форми багатовимірної перспективи, розкладаючи об'єкт на геометричні форми (кола, півкола, трикутники, куби).
Об'єкт зображувався з різних боків, навіть невидимих, що давало змогу зрозуміти його внутрішній зміст

Кубізм у полотнах митців

 У живопису Росії XX століття головними представниками абстракціонізму були: Василь Кандинський (працював у Німеччині, де і створив перші абстрактні композиції), і, що вважав себе основоположником нового типу творчості супрематизму, Казимир Малевич, творець знаменитого «Чорного квадрата».

Василь Кандинський
Кандинський походив з родини нерчинських купців, нащадків каторжан. Його прабабуся була тунгуської княжною Гантимуровой, а батько був представником стародавнього забайкальського роду Кандинских, виводять себе з прізвища князів мансійський Кондинского князівства.
Кар'єру художника Кандинський вибрав порівняно пізно - у віці 30 років. У 1896 р. він оселився в Мюнхені і потім залишався в Німеччині до 1914 р.

Найвідоміші роботи Кандинського.
«Москва», 1916 р.
«Композиція 7», 1913 р.

Казимир Малевич
Казимир Малевич народився 11(23) лютого 1879 року в Києві. Батьки Малевича і сам він були поляками за походженням. Батько працював управителем на цукровому заводі відомого українського промисловця Терещенко. За даними деяких ЗМІ батьком Малевича був білоруський етнограф і фольклорист Северин Антонович Малевич (1845-1902). Мати Людвіга Олександрівна (1858-1942) була домогосподаркою. У подружжя Малевичів народилося чотирнадцять дітей, але тільки дев'ять з них дожили до зрілого віку. Казимир був первістком. Малювати почав вчитися самостійно, після того, як у віці 15 років мати подарувала йому набір фарб. У віці 17 років провів деякий час в Київській художній школі М. В. Мурашко.

Роботи Казимира Малевича
Робота була виконана влітку і восени 1915 року. Робота була виставлена на футуристичній виставці, що відкрилася в Петербурзі 19 грудня 1915 р. Серед тридцяти дев'яти картин, виставлених Малевичем на самому видному місці висів «Чорний квадрат». Згодом Малевич виконав кілька копій «Чорного квадрата» (за деякими даними, сім). «Квадрат» зіграв свою роль в оформленні похорону Малевича в 1935 році. Під час похорону на відкритій платформі вантажівки з зображенням чорного квадрата на капоті був встановлений супрематический саркофаг, а над могилою (поблизу села Немчиновки) був поставлений дерев'яний куб із зображенням чорного квадрата. Незабаром могила була знищена.

Написана в 1915 році. Названий на звороті «Жінка у двох вимірах». Являє собою червоний чотирикутник на білому фоні, дещо відрізняється за формою від квадрата.У 1920 році Малевич писав про цю картину, що «в гуртожитку він отримав ще значення як сигнал революції».

«Супрематична композиція», 1916 р.

Експресіонізм (дадаїзм)
Відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку ХХ ст.
Конфлікт художньої особи, людини взагалі з трагічною й антигуманною буржуазною дійсністю.
Оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос.
Суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою.
Спираючись на алогізм, безглуздий набір слів та звуків, дадаїсти створюють свій специфічний світ — світ словотворчих трюків, гри, містифікації[

Експресіонізм (дадаїзм)

ФУТУРИЗМ
Теоретиком став поет Т. Марінетті, який пропагував радикальний розрив із усією культурною традицією: «Ми підриваємо традиції, як поточені червою мости».
Заперечення традиційної культури (особливо її моральних і художніх цінностей);
прагнення до новацій, бунтівливості порушення традицій;
культивування урбанізму (естетика машинної індустрії і великого міста);
переплетіння документального матеріалу з фантастикою;
у поезії — руйнування загальноприйнятої мови, використання «слів на свободі».

ФУТУРИЗМ
Теоретиком став поет Т. Марінетті, який пропагував радикальний розрив із усією культурною традицією: «Ми підриваємо традиції, як поточені червою мости».
Заперечення традиційної культури (особливо її моральних і художніх цінностей);
прагнення до новацій, бунтівливості порушення традицій;
культивування урбанізму (естетика машинної індустрії і великого міста);
переплетіння документального матеріалу з фантастикою;
у поезії — руйнування загальноприйнятої мови, використання «слів на свободі».

СЮРРЕАЛІЗМ
Засновником сюрреалізму був французький письменник Андре Бретон.
Сюрреалісти закликали звільнити людське «Я» від «пут» матеріалізму, логіки, які вони вважали породженням буржуазної цивілізації.
митцю слід спиратися на досвід несвідомого вираження духу — сни, галюцинації, марення, інтуїтивного аби проникнути по той бік свідомості, осягнути нескінченне й вічне.
Прийоми сюрреалізму (зображення надреального, містичні мотиви, елементи фантастики, жахи, спотворене людське тіло) використовуються в «театрі абсурду».

СЮРРЕАЛІЗМ

СЮРРЕАЛІЗМ

Принципи естетики авангардизму
прагнення до злиття мистецтва і дійсності;
активне втручання митців у політичні події (як у Німеччині) або до справи управління державою (як у Росії), причому втручання саме як художників, як працівників мистецтва, проповідників нового світу;
переворот у світовому мистецтві і в культурі в цілому .