Презентація на тему «Забруднення океанів»
917
Слайд #1
Презентація з екології на тему: “Забруднення океанів”
Виконала:
учениця 11 класу
Бутівської ЗОШ
Пономарьова Владислава
Виконала:
учениця 11 класу
Бутівської ЗОШ
Пономарьова Владислава
Слайд #2
Визначення
Забруднення океанів — процес, пов'язаний з надходженням до його акваторії значної кількості антропогенних забруднювальних речовин (нафтові вуглеводи, біогенні речовини, пестициди, важкі метали, радіонукліди та ін.).
Під «забрудненням океану» розуміється пряме або побічне надходження речовин чи енергії в морське середовище, що несуть такі негативні впливи, як завдання шкоди живим ресурсам, небезпека для здоров'я людей, перешкоди морській діяльності, включаючи рибальство, погіршення якості морської води.
Забруднення океанів — процес, пов'язаний з надходженням до його акваторії значної кількості антропогенних забруднювальних речовин (нафтові вуглеводи, біогенні речовини, пестициди, важкі метали, радіонукліди та ін.).
Під «забрудненням океану» розуміється пряме або побічне надходження речовин чи енергії в морське середовище, що несуть такі негативні впливи, як завдання шкоди живим ресурсам, небезпека для здоров'я людей, перешкоди морській діяльності, включаючи рибальство, погіршення якості морської води.
Слайд #3
Види забруднень
Фізичне — нерозчинні домішки: глина, пісок, намул, пил тощо;
Хімічне — важкі метали, кислоти, луги, мінеральні солі, нафта і нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), мийні засоби, канцерогени, мінеральні добрива, пестициди;
Біологічне — різні мікроорганізми (бактерії, віруси), яйця гельмінтів, спори грибів;
Радіоактивне — радіонукліди (цезій-137, стронцій-90, калій-40 тощо);
Теплове — підігріті води ТЕС та АЕС.
Фізичне — нерозчинні домішки: глина, пісок, намул, пил тощо;
Хімічне — важкі метали, кислоти, луги, мінеральні солі, нафта і нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), мийні засоби, канцерогени, мінеральні добрива, пестициди;
Біологічне — різні мікроорганізми (бактерії, віруси), яйця гельмінтів, спори грибів;
Радіоактивне — радіонукліди (цезій-137, стронцій-90, калій-40 тощо);
Теплове — підігріті води ТЕС та АЕС.
Слайд #4
Джерела забруднень
Атмосферне забруднення
Атмосферне забруднення є наслідком забруднення самої атмосфери, звідки до світового океану потрапляють біогенні сполуки (фосфор, азот), синтетичні органічні компоненти (вуглеводи, ДДТ та ін.). Поява значної кількості органіки призводить до «цвітіння» вод і виникнення «червоних припливів» у різних районах океану.
Нафтове забруднення
Забруднення Світового океану нафтою і нафтопродуктами є однією з глобальних екологічних проблем.Джерела забруднення океану нафтою досить різноманітні: надходження з континентів зі стоками, надходження з атмосфери (приблизно 0,3 млн т на рік), природний виток з надр (приблизно 0,3 млн т на рік), буріння на шельфі (приблизно 0,05 млн т на рік), викиди з суден у море, катастрофи суден.
За останні 30 років, починаючи з 1964 року, пробурено більше 2000 свердловин у Світовому океані. Через незначні втрати щорічно виливається 0,1 млн т нафти (невеликі аварії та виливи — їх причинами можуть бути, наприклад, бензобак на катері, що протікає, чи неадекватно працюючі очисні споруди). Великі маси нафти надходять до океану через річки з побутовими та зливневими стоками. Об'єм забруднень через це джерело становить 2,0 млн т/рік. Зі стоками промисловості щорічно потрапляє 0,5 млн т нафти.
Атмосферне забруднення
Атмосферне забруднення є наслідком забруднення самої атмосфери, звідки до світового океану потрапляють біогенні сполуки (фосфор, азот), синтетичні органічні компоненти (вуглеводи, ДДТ та ін.). Поява значної кількості органіки призводить до «цвітіння» вод і виникнення «червоних припливів» у різних районах океану.
Нафтове забруднення
Забруднення Світового океану нафтою і нафтопродуктами є однією з глобальних екологічних проблем.Джерела забруднення океану нафтою досить різноманітні: надходження з континентів зі стоками, надходження з атмосфери (приблизно 0,3 млн т на рік), природний виток з надр (приблизно 0,3 млн т на рік), буріння на шельфі (приблизно 0,05 млн т на рік), викиди з суден у море, катастрофи суден.
За останні 30 років, починаючи з 1964 року, пробурено більше 2000 свердловин у Світовому океані. Через незначні втрати щорічно виливається 0,1 млн т нафти (невеликі аварії та виливи — їх причинами можуть бути, наприклад, бензобак на катері, що протікає, чи неадекватно працюючі очисні споруди). Великі маси нафти надходять до океану через річки з побутовими та зливневими стоками. Об'єм забруднень через це джерело становить 2,0 млн т/рік. Зі стоками промисловості щорічно потрапляє 0,5 млн т нафти.
Слайд #5
Теплове забруднення
Теплове забруднення спричинюється спусканням у водойми теплих вод з різних енергетичних установок.Надходження нагрітих вод у ріки й озера істотно змінює їх термічний і біологічний режими. Найбільшими тепловими забруднювачами є ТЕС і АЕС.Підвищення температури води у водоймах призводить до наступних негативних наслідків: до 26°С — шкідливого впливу не спостерігається; в інтервалі 26—30°С — відбувається пригнічення життєдіяльності риб; понад 30°С —спостерігається шкідлива дія на біоценози, а за 34—36°С риба та деякі види інших організмів гинуть. У теплих водах порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражуються паразитами і хворобами.
Забруднення стічними водами
Особливо сильними забруднювачами є стічні води хімічних, нафтопереробних, металургійних, шкіряних заводів, текстильних і целюлозно-паперових фабрик, м'ясокомбінатів та інших підприємств.У сільському господарстві для підвищення врожаїв і продуктивності земель застосовують пестициди. Тваринництво є постачальником значної кількості мертвої органіки — гною, підстилки, сечовини.Все це змиваються чи зливається у ріки, озера та інші водойми, а далі надходить до Світового океану.
Теплове забруднення спричинюється спусканням у водойми теплих вод з різних енергетичних установок.Надходження нагрітих вод у ріки й озера істотно змінює їх термічний і біологічний режими. Найбільшими тепловими забруднювачами є ТЕС і АЕС.Підвищення температури води у водоймах призводить до наступних негативних наслідків: до 26°С — шкідливого впливу не спостерігається; в інтервалі 26—30°С — відбувається пригнічення життєдіяльності риб; понад 30°С —спостерігається шкідлива дія на біоценози, а за 34—36°С риба та деякі види інших організмів гинуть. У теплих водах порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражуються паразитами і хворобами.
Забруднення стічними водами
Особливо сильними забруднювачами є стічні води хімічних, нафтопереробних, металургійних, шкіряних заводів, текстильних і целюлозно-паперових фабрик, м'ясокомбінатів та інших підприємств.У сільському господарстві для підвищення врожаїв і продуктивності земель застосовують пестициди. Тваринництво є постачальником значної кількості мертвої органіки — гною, підстилки, сечовини.Все це змиваються чи зливається у ріки, озера та інші водойми, а далі надходить до Світового океану.
Слайд #6
Радіоактивне забруднення
В океан потрапляє велика кількість радіоактивних ізотопів у наслідок випробувань ядерної зброї (ЯЗ), діяльності ядерних реакторів на військових підводних човнах, скидання контейнерів з відходами атомних електростанцій та ін.Загальна радіоактивність забруднюючих речовин, що потрапила у Світовий океан за допомогою людини, оцінюється в Бк.Під час чорнобильської аварії в атмосферу було викинуто приблизно Ku радіоактивності, тобто у Світовому океані нагромадилася радіоактивність, яка дорівнює 30 аваріям на Чорнобильській АЕС. Значна частка радіоктивних речовин потрапила під час аварії на японській Фукусімській АЕС.З 1964 р. по 1986 р. різні радянські організації скинули у води Північного Льодовитого океану 11 тис. контейнерів із радіоактивним «сміттям» .
Побутове забруднення
Захаращення морів і прибережних частин сміттям — головне джерело забруднення. Щоденно у Світовий океан скидається приблизно 6,8 млн металевих, 0,64 — млн паперових і пластмасових, 0,43 млн. — скляних предметів.
В океан потрапляє велика кількість радіоактивних ізотопів у наслідок випробувань ядерної зброї (ЯЗ), діяльності ядерних реакторів на військових підводних човнах, скидання контейнерів з відходами атомних електростанцій та ін.Загальна радіоактивність забруднюючих речовин, що потрапила у Світовий океан за допомогою людини, оцінюється в Бк.Під час чорнобильської аварії в атмосферу було викинуто приблизно Ku радіоактивності, тобто у Світовому океані нагромадилася радіоактивність, яка дорівнює 30 аваріям на Чорнобильській АЕС. Значна частка радіоктивних речовин потрапила під час аварії на японській Фукусімській АЕС.З 1964 р. по 1986 р. різні радянські організації скинули у води Північного Льодовитого океану 11 тис. контейнерів із радіоактивним «сміттям» .
Побутове забруднення
Захаращення морів і прибережних частин сміттям — головне джерело забруднення. Щоденно у Світовий океан скидається приблизно 6,8 млн металевих, 0,64 — млн паперових і пластмасових, 0,43 млн. — скляних предметів.
Слайд #7
Забруднення водним транспортом
Шкода судноплавства на Світовий океан пояснюється впливом самого водного транспорту, та ще більше тими викидами які ним здійснюються. Це і забруднення нафтою та сільськогосподарськими хімікатами, радіоактивними продуктами, важкими металами і найрізноманітнішим сміттям, яке викидають з суден.
У 1980–1981 рр. у результаті досліджень спеціальною групою експертів ІМО була створена класифікація скидів з суден нафтових вуглеводнів у морське середовище.
1. Експлуатаційні скиди нафтового вантажу з танкерів.
2. Скиди з суден при постановці у док.
3. Скиди біля причалів, включаючи бункерні операції.
4. Скиди з льяльними водами та відходами палива.
5. Скиди з нафтовмістним баластом з паливних танкерів.
6. Розливи при аваріях танкерів, суден або підводних трубопроводів.Згідно зі статистичними даними, за період з 1962–1972 роки, в результаті аварій, у морське середовище надійшло близько 2 млн т нафти, а за період з 1973 до 1986 року щорічно в аварію попадало в середньому 31 судно, яке перевозило нафту.
Шкода судноплавства на Світовий океан пояснюється впливом самого водного транспорту, та ще більше тими викидами які ним здійснюються. Це і забруднення нафтою та сільськогосподарськими хімікатами, радіоактивними продуктами, важкими металами і найрізноманітнішим сміттям, яке викидають з суден.
У 1980–1981 рр. у результаті досліджень спеціальною групою експертів ІМО була створена класифікація скидів з суден нафтових вуглеводнів у морське середовище.
1. Експлуатаційні скиди нафтового вантажу з танкерів.
2. Скиди з суден при постановці у док.
3. Скиди біля причалів, включаючи бункерні операції.
4. Скиди з льяльними водами та відходами палива.
5. Скиди з нафтовмістним баластом з паливних танкерів.
6. Розливи при аваріях танкерів, суден або підводних трубопроводів.Згідно зі статистичними даними, за період з 1962–1972 роки, в результаті аварій, у морське середовище надійшло близько 2 млн т нафти, а за період з 1973 до 1986 року щорічно в аварію попадало в середньому 31 судно, яке перевозило нафту.
Слайд #8
Вплив
Забруднені речовини, які потрапили в океан, з часом мігрують і збільшують свої концентрації. Все це зумовлює поступову деградацію морських біоценозів, викликає різні захворювання живих організмів. Окремі з них здатні нагромаджувати шкідливі компоненти в значних обсягах: макрофіти, фітопланктон — свинець і ртуть, молюски і ракоподібні — кадмій та ін.
Забруднені речовини, які потрапили в океан, з часом мігрують і збільшують свої концентрації. Все це зумовлює поступову деградацію морських біоценозів, викликає різні захворювання живих організмів. Окремі з них здатні нагромаджувати шкідливі компоненти в значних обсягах: макрофіти, фітопланктон — свинець і ртуть, молюски і ракоподібні — кадмій та ін.
Слайд #9
Боротьба
З метою охорони Світового океану прийнято цілу низку багатосторонніх і регіональних угод.
Конвенція ООН з морського права 1982 р. (ст. 192) зобов'язує держави захищати та зберігати морське середовище. Держави повинні вживати всі заходи, необхідні для забезпечення того, щоб діяльність під їх юрисдикцією або контролем не завдавала шкоди іншим державам і їх морський середовищі шляхом забруднення. Ці заходи відносяться до всіх джерел забруднення морського середовища.
Вони, включають заходи, спрямовані на зменшення в максимально можливою мірою:
а) викиду токсичних, шкідливих або отруйних речовин, що розташовані на суші джерел, з атмосфери абочерез неї, шляхом поховання;
б) забруднення з суден (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, із забезпечення безпеки робіт на морі, запобігання навмисних і ненавмисних скидів та по регламентації проектування, конструкції, обладнання, комплектування екіпажів і експлуатації суден);
в) забруднення від установок і пристроїв, що використовуються при розвідці і розробці природних ресурсів морського дна і його надр (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, забезпечення безпеки робіт на морі та по регламентації проектування, конструкції, обладнання, комплектування персоналу та експлуатації таких установок або пристроїв);
г) забруднення від інших установок і пристроїв, що експлуатуються в морському середовищі (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, із забезпечення безпеки робіт на морі).
З метою охорони Світового океану прийнято цілу низку багатосторонніх і регіональних угод.
Конвенція ООН з морського права 1982 р. (ст. 192) зобов'язує держави захищати та зберігати морське середовище. Держави повинні вживати всі заходи, необхідні для забезпечення того, щоб діяльність під їх юрисдикцією або контролем не завдавала шкоди іншим державам і їх морський середовищі шляхом забруднення. Ці заходи відносяться до всіх джерел забруднення морського середовища.
Вони, включають заходи, спрямовані на зменшення в максимально можливою мірою:
а) викиду токсичних, шкідливих або отруйних речовин, що розташовані на суші джерел, з атмосфери абочерез неї, шляхом поховання;
б) забруднення з суден (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, із забезпечення безпеки робіт на морі, запобігання навмисних і ненавмисних скидів та по регламентації проектування, конструкції, обладнання, комплектування екіпажів і експлуатації суден);
в) забруднення від установок і пристроїв, що використовуються при розвідці і розробці природних ресурсів морського дна і його надр (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, забезпечення безпеки робіт на морі та по регламентації проектування, конструкції, обладнання, комплектування персоналу та експлуатації таких установок або пристроїв);
г) забруднення від інших установок і пристроїв, що експлуатуються в морському середовищі (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, із забезпечення безпеки робіт на морі).
Слайд #10
Важлива інформація!
Стан вод Світового океану зараз викликає велику тривогу!
Води морів і океанів забруднюються переважно водами рік, з якими щороку в океан потрапляє більш 320 млн. т. заліза, 6,5 млн. т. фосфору й інших шкідливих речовин.
Також дуже багато шкідливих речовин у Світовий океан попадає з атмосфери: 200 тис. т. свинцю, 1 млн. т. цинку, 5 тис. т. ртуті й ін.
Приблизно одна третина мінеральних добрив, що потрапляють у ґрунт, вимивається з нього і ріками виноситься в моря й океани; тільки азоту і фосфору таким шляхом попадає у світовий океан приблизно 62 млн. т. у рік. Азот і фосфор викликають бурхливий розвиток синьо-зелених водоростей і зелених одноклітинних водоростей, що вже не раз служило причиною так званих "червоних припливів" у Північному, Середземному морях і інших акваторіях. Ці водорості, що харчуються фосфорами і нітратами, мають здатність швидко розмножуватися. Вони створюють на поверхні моря "килим" товщиною до 2 м, що може покривати великі площі поблизу узбережжя.
Бурхливий розвиток таких водоростей супроводжується зниженням у морській воді кисню. Водно - рослиннй "килим" діє як прес, що душить усе живе. Гинучи через 2-3 дні, клітини водоростей опускаються на дно, де стають їжею для бактерій, що у процесі інтенсивного харчування починають вживати надмірну норму кисню. Це сприяє загибелі морських організмів, що живуть на дні, від недостачі кисню. Самі клітини водоростей містять отруйні речовини, що згубно діють на рибу й інші морські організми.
Стан вод Світового океану зараз викликає велику тривогу!
Води морів і океанів забруднюються переважно водами рік, з якими щороку в океан потрапляє більш 320 млн. т. заліза, 6,5 млн. т. фосфору й інших шкідливих речовин.
Також дуже багато шкідливих речовин у Світовий океан попадає з атмосфери: 200 тис. т. свинцю, 1 млн. т. цинку, 5 тис. т. ртуті й ін.
Приблизно одна третина мінеральних добрив, що потрапляють у ґрунт, вимивається з нього і ріками виноситься в моря й океани; тільки азоту і фосфору таким шляхом попадає у світовий океан приблизно 62 млн. т. у рік. Азот і фосфор викликають бурхливий розвиток синьо-зелених водоростей і зелених одноклітинних водоростей, що вже не раз служило причиною так званих "червоних припливів" у Північному, Середземному морях і інших акваторіях. Ці водорості, що харчуються фосфорами і нітратами, мають здатність швидко розмножуватися. Вони створюють на поверхні моря "килим" товщиною до 2 м, що може покривати великі площі поблизу узбережжя.
Бурхливий розвиток таких водоростей супроводжується зниженням у морській воді кисню. Водно - рослиннй "килим" діє як прес, що душить усе живе. Гинучи через 2-3 дні, клітини водоростей опускаються на дно, де стають їжею для бактерій, що у процесі інтенсивного харчування починають вживати надмірну норму кисню. Це сприяє загибелі морських організмів, що живуть на дні, від недостачі кисню. Самі клітини водоростей містять отруйні речовини, що згубно діють на рибу й інші морські організми.
Слайд #11
Дякую за увагу!
