- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Микола Лисенко» (варіант 3)
Презентація на тему «Микола Лисенко» (варіант 3)
217
Слайд #1
Підготувала:
Учениця 10 класу
Сало Альона
Микола Лисенко – життєвий і творчий шлях
Учениця 10 класу
Сало Альона
Микола Лисенко – життєвий і творчий шлях
Слайд #2
План:
Ранні роки
Зрілий період
Пізні роки
Творча спадщина
Вшанування пам'яті
Ранні роки
Зрілий період
Пізні роки
Творча спадщина
Вшанування пам'яті
Слайд #3
Ранні роки
Микола Лисенко народився в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка, полковника Орденського кірасирського полку. Походив з козацько-старшинського роду Лисенків. 1855 — М. Лисенко почав навчання у привілейованому навчальному закладі — 2-й Харківській гімназії. У Харкові він навчався у відомих музикантів М. Дмитрієва і чеха Вільчека. Талановитий підліток швидко став популярним у місті піаністом, якого запрошували на вечори і бали, де він виконував п'єси Моцарта, Бетховена, Шопена, блискуче імпровізував на теми українських народних пісень
Микола Лисенко народився в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка, полковника Орденського кірасирського полку. Походив з козацько-старшинського роду Лисенків. 1855 — М. Лисенко почав навчання у привілейованому навчальному закладі — 2-й Харківській гімназії. У Харкові він навчався у відомих музикантів М. Дмитрієва і чеха Вільчека. Талановитий підліток швидко став популярним у місті піаністом, якого запрошували на вечори і бали, де він виконував п'єси Моцарта, Бетховена, Шопена, блискуче імпровізував на теми українських народних пісень
Слайд #4
Закінчивши гімназію, Лисенко вступив на природничий факультет Харківського університету. Але 1860 р. через матеріальні труднощі родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола разом із троюрідним братом Михайлом Старицьким перевівся до Київського університету. Його він закінчив з відзнакою, а 1865 р. навіть захистив дисертацію на тему «Розмноження нитчастих водоростей».
Слайд #5
28 грудня 1867 року у Празі відбувся надзвичайно успішний концерт Лисенка, де він виконав багато українських пісень у власних фортепіанних аранжуваннях.
Влітку 1868 року Лисенко одружується з Ольгою О'Коннор, яку він узяв з собою до Лейпцига (вона студіювала вокал).
Влітку 1868 року Лисенко одружується з Ольгою О'Коннор, яку він узяв з собою до Лейпцига (вона студіювала вокал).
Слайд #6
Зрілий період
1878 — займав посаду педагога з фортепіано в інституті шляхетних дівчат. Тоді ж настають зміни і в особистому житті — Микола Віталійович взяв другий (цивільний) шлюб з Ольгою Липською, яка була піаністкою і його ученицею. Від цього шлюбу мав 7 дітей (двоє з них померли в ранньому віці).
1878 — займав посаду педагога з фортепіано в інституті шляхетних дівчат. Тоді ж настають зміни і в особистому житті — Микола Віталійович взяв другий (цивільний) шлюб з Ольгою Липською, яка була піаністкою і його ученицею. Від цього шлюбу мав 7 дітей (двоє з них померли в ранньому віці).
Слайд #7
Цікаво, що своїй громадянській дружині Лисенко не присвятив жодного твору (натомість своїй першій дружині Ользі О'Коннор він присвятив 11 творів, серед яких обробка української народної пісні «Ой на гору козак воду носить…»). З 1869 р. жив у Києві, де працював учителем гри на фортепіано, а 1904 року відкрив власну музично-драматичну школу.
Слайд #8
Пізні роки
Лисенка переслідував царський уряд, 1907 року він був на деякий час заарештований. Помер 6 листопада 1912 року у Києві, похований на Байковому кладовищі (надгробок — бетон, граніт; скульптор Ю. І. Білостоцький; встановлений у 1939 році).
Лисенка переслідував царський уряд, 1907 року він був на деякий час заарештований. Помер 6 листопада 1912 року у Києві, похований на Байковому кладовищі (надгробок — бетон, граніт; скульптор Ю. І. Білостоцький; встановлений у 1939 році).
Слайд #9
Творча спадщина
Микола Лисенко заслужено вважається засновником української національної музики. У композиторській спадщині Лисенка важливе місце займають твори на тексти Тараса Шевченка. Музика до «Кобзаря», «Радуйся, ниво неполитая», «Б'ють пороги», «Гайдамаки», «Іван Гус» тощо. Лисенко — автор опер «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1885), «Наталка Полтавка» (1889), «Тарас Бульба» (1890), «Енеїда» (1910), дитячих опер «Коза-дереза» (1880), «Пан Коцький» (1891), «Зима і Весна» (1892), оперети «Чорноморці», які стали основою українського національного оперного мистецтва. Будучи світським композитором, Лисенко усе ж написав декілька творів на духовну тематику: «Камо пойду от лиця Твоєго», «Херувимська» та молитву «Боже великий, єдиний».
Микола Лисенко заслужено вважається засновником української національної музики. У композиторській спадщині Лисенка важливе місце займають твори на тексти Тараса Шевченка. Музика до «Кобзаря», «Радуйся, ниво неполитая», «Б'ють пороги», «Гайдамаки», «Іван Гус» тощо. Лисенко — автор опер «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1885), «Наталка Полтавка» (1889), «Тарас Бульба» (1890), «Енеїда» (1910), дитячих опер «Коза-дереза» (1880), «Пан Коцький» (1891), «Зима і Весна» (1892), оперети «Чорноморці», які стали основою українського національного оперного мистецтва. Будучи світським композитором, Лисенко усе ж написав декілька творів на духовну тематику: «Камо пойду от лиця Твоєго», «Херувимська» та молитву «Боже великий, єдиний».
Слайд #10
Вшанування пам'яті
Вже 14 вересня 1913 року у Полтаві відбулося вшанування пам'яті М. В. Лисенка з нагоди першої річниці його смерті. До цієї дати полтавською громадою був виданий життєпис композитора (В.Будинець «Славний музика Микола Віталієвич Лисенко» (видання Полтавської української книгарні, 1913). Українським музикантам щорічно присуджується Премія імені Миколи Лисенка. Періодично в Києві проводиться Міжнародний музичний конкурс імені Миколи Лисенка. Іменем Лисенка названі вулиці у Києві та Львові.
Вже 14 вересня 1913 року у Полтаві відбулося вшанування пам'яті М. В. Лисенка з нагоди першої річниці його смерті. До цієї дати полтавською громадою був виданий життєпис композитора (В.Будинець «Славний музика Микола Віталієвич Лисенко» (видання Полтавської української книгарні, 1913). Українським музикантам щорічно присуджується Премія імені Миколи Лисенка. Періодично в Києві проводиться Міжнародний музичний конкурс імені Миколи Лисенка. Іменем Лисенка названі вулиці у Києві та Львові.
Слайд #11
У 2002 році до 160-річчя з дня народження композитора Національний Банк України випустив ювілейну монету номіналом 2 гривні. На аверсі монети зображено нотний уривок з композиції «Молитва за Україну» (1885), на реверсі — портрет М. Лисенка.
Слайд #12
Пам'ятник Лисенку біля Київського оперного театру
Слайд #13
Джерела інформації
Творчість М.Лисенка і духовний розвиток особистості: матеріали наук. читань. — Чернігів, 1992
Записки НТШ, т. CCXXVI. Праці Музикознавчої комісії (матеріали про М.Лисенка). — Л., 1993
Микола Лисенко у спогадах сучасників, у 2-х т, т. 1. — К., 2003.
Наталія Кашкадамова. Історія фортеп'янного мистецтва XIX сторіччя. Тернопіль. АСТОН. 2006
Ярема Якубяк. «Микола Лисенко і Станіслав Людкевич», НТШ, Львів — 2003
Творчість М.Лисенка і духовний розвиток особистості: матеріали наук. читань. — Чернігів, 1992
Записки НТШ, т. CCXXVI. Праці Музикознавчої комісії (матеріали про М.Лисенка). — Л., 1993
Микола Лисенко у спогадах сучасників, у 2-х т, т. 1. — К., 2003.
Наталія Кашкадамова. Історія фортеп'янного мистецтва XIX сторіччя. Тернопіль. АСТОН. 2006
Ярема Якубяк. «Микола Лисенко і Станіслав Людкевич», НТШ, Львів — 2003
Слайд #14
Дякую за увагу!))