Презентація на тему «Екологія України під час незалежності»

Екологія України під час незалежності
Досягнення незалежності мало що змінило у справі охорони навколишнього середовища. За умов глибокої економічної кризи загроза техногенних та екологічних катастроф збільшилася .

Екологічна ситуація наприкінці XX — на початку XXI ст. виявилась для України надзвичайно складною. Впровадження у виробництво досягнені науки і техніки, поява нових технологій, енергоджерел і матеріалів при­звели до суттєвих змін у житті суспільства. Прагнення людей досягати ви­соких економічних результатів супроводжувалось не тільки зрушеннями у природному середовищі, а й явищами, яких суспільство не очікувало.

Одним з найбільших ударів на екологію України була трагедія на ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

Десятки тисяч людей отримали великі дози опромінення радіацією , ліквідуючи наслідки Чорнобильської катастрофи. З Чорнобилем в тій чи іншій мірі пов'язані сотні тисяч захворювань. Жодна держава світу не відчувало аналогічних за масштабом і наслідками екологічних лих.

Гострою екологічною проблемою для України стало забруднення атмосфери. Основними забруднювачами повітря є промислові підприємстві і транспорт. Особливо болючим виявилось питання охорони повітряного басейну в індустріальних регіонах, де енергетика базується на спалюванні великої кількості вугілля, осередках хімічної та металургійної промисловості.

     Значна частина території України є зоною екологічного лиха. Крім численних проблем, спричинених Чорнобильською катастрофою , Україні доводиться рахуватися з катастрофічним забрудненням регіону Нижнього Подніпров'я , Донбасу , основної водної артерії країни - Дніпра , «вмираючим» Азовським морем , отруєними пестицидами сільськогосподарськими угіддями , деградацією українських грунтів.

Гострою залишається проблема забруднення Дніпра. Колективи вчених, письменники неодноразово зверталися в уряд , Верховну Раду з вимогами вжити невідкладних заходів для оздоровлення екологічної ситуації та забезпечення населення якісною питною водою. Однак, як і раніше , щорічно в 4 штучних водосховища Дніпра потрапляє 8 млн.т забруднюючих речовин. У результаті майже п'ята частина населення України забезпечується водою , якість якої не відповідає санітарним нормам.

Найбільшим природним багатством України є її чорноземи. Через відсутність резерву вільних земельних площ землі сільськогосподарського призначення продовжують використовувати під будівництво. З цієї причини загальні втрати сільськогосподарських угідь за останні 30 років перевищили 2 млн. га.

Ще на початку століття українські чорноземи містили 18 % гумусу (родючого компонента грунту), то нині - майже в 5 разів менше. Площа схильних окисленню грунтів збільшилася на 30 % , засолених і солонцюватих - на 25 %.

У перші роки незалежності України координуючу роль у розв'язанні екологічних проблем здійснювало відповідне міністерство, яке з 2000 р. одержало назву Міністерство екології та природних ресурсів. У нових умовах було розгорнуто реформування природоохоронної діяльності, що передбачало перехід від адміністративних до ринкових методів управлін­ня. Держава визначила оплату за розробку природних ресурсів та родовищ і відшкодування за забруднення середовища. В Україні створювалась нова система фінансування охорони довкілля. Реформування управління приро­докористування і природоохоронної діяльності в Україні здійснювалось з урахуванням досвіду розвинених країн світу.

Значною подією на шляху до покращення екологічної ситуації в рес­публіці стало прийняття у 1998 р. Верховною Радою постанови «Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки».

Соціальні потрясіння , глибока економічна криза , забруднення середовища проживання становлять серйозну загрозу для українського народу і вимагають першочергового рішення.

Презентацію виконала учениця 11м класуСЗШ№5 м.ТернівкиЄреміна Ольга