Презентація на тему «Михайло Старицький» (варіант 5)

Михайло Старицький
 (2 грудня 1840 – 14 квітня 1904)

Дитинство Старицького
Михайло Петрович Старицький народився 2 грудня 1840 р. у родині дрібного поміщика-дворянина, відставного ротмістра в с.Кліщинці на Полтавщині. Рано осиротівши, виховувався під опікою дядька — Віталія Лисенка, двоюрідного брата його матері, батька славетного українського композитора Миколи Лисенка. Отримав гарну домашню освіту. 

Навчання
У 1851–1856 рр. хлопець навчався у Полтавській гімназії, яка була на той час однією з найкращих.
У 1858 році Михайло Старицький разом з Миколою Лисенком вступає до Харківського університету.
У 1860-му переводиться на фізико-математичний факультет Київського університету.

Діяльність
1861 р. - повернення до рідного села.
1862 р. – одруження з Софією Лисенко.
1864 -1865 р. - повернення до Київського університету, навчання на юридичному факультеті.
1871 р. - оселився у Києві, творча співпраця з Миколою Лисенком. Вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів».
1878 р. – змушена еміграція на деякий час за кордон під тиском імперської влади.

Театральна творчість
1880 р. – повернення до України. Розгортання видавничої і театральної діяльності.
1883 р. - став керівником і режисером першої об'єднаної української професійної трупи.
1883-1884 рр. - видавав український альманах «Рада».
1885 р. - залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів.
1895 р. - залишив театральну діяльність, віддався літературній творчості.
14 квітня 1904 року помер в Києві, похований на Байковому кладовищі.

Переклади та поезія
Поетичну творчість Старицький розпочав перекладами Пушкіна, Лермонтова, Гейне, Некрасова, Байрона, Міцкевича та інших.
Значною подією було видання «Гамлета» Вільяма Шекспіра у перекладі Старицького (1882)

Драматургія та проза
Старицький написав багато драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось», «У темряві», «Талан». Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
Написав низку п'єс за сюжетами інших авторів: Гоголя, Ожешко, Крашевського ("Циганка Аза"), Кухаренка, Панаса Мирного, Нечуя-Левицького ("За двома зайцями").
В останні роки свого життя, попри хворобу, Старицький написав історичний роман «Оборона Буші», трилогію «Богдан Хмельницький» романи «Перед бурей», «Молодість Мазепи», «Разбойник Кармелюк» та інші.

“Батько українського театру”
Іван Франко назвав Старицького «Батьком українського театру» , відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп.
Михайло Старицький був одним із засновників і керівників славетного театру корифеїв

“Мрія”
Слово «мрія» українській мові подарував Михайло Старицький (його він утворив від дієслова мріти «ледь виднітися, мерехтіти»).    
Також, завдяки ньому, з'явилися такі слова, як майбутнє, байдужість, завзяття, темрява, страдниця, незагойний, приємність, чарівливий, сутінь, бойовище, маєво, знадливий, стуманілий, пестливий, привабливий, потужний.

“Виклик”
Вірш «Виклик" Михайло Старицький написав у рідному селі Кліщинці, чекаючи на кохану дівчину.
У більшості джерел вказується, що музика до пісні на вірш «Виклик» – народна, хоча насправді вірш поклав на музику Микола Лисенко.
Пісня “Ніч така місячна, зорна, ясная” стала дуже популярною, тому її вважають українською народною піснею.
Входила до репертуару хору з фільму «У бій ідуть одні старики».

Дякую