Презентація на тему «Влада та її характеристика»

Влада та її характеристика
Підготувала
Чайка Ірина
учениця 10-А класу

ВЛАДА
Влада – це здатність і можливість здійснювати свою волю, чинити вирішальний вплив на діяльність, поведінку людей за допомогою певних засобів, зокрема авторитету, права, насильства.

ТЛУМАЧЕННЯ ВЛАДИ
Телеологічний напрям. Влада – це здатність досягати результату, поставленої мети.
Біхевіористський напрям трактує владу як особливий тип поведінки при якому одні люди командують, управляють іншими, а інші підкоряються.
Психологічні інтерпретації влади виходять з того що витоки влади існують у свідомості і підсвідомості людей.
Структурно-функіоналістські інтерпретації влади розглядають її як властивість соціальної організації, як спосіб самоорганізації людської спільності, заснованої на доцільності розподілу функцій управління і виконання.

Поняття і види влади
Влада – явище соціальне. Соціальна влада присутня скрізь, де є усталені об'єднання людей.
У широкому значенні влада – завжди вольові відносини.
Основними компонентами влади є її суб'єкт, об'єкт, засоби (ресурси) і процес, що призводить до руху всі її елементи.
Влада означає відносини залежності між людьми: з одного боку, нав'язування волі, з іншого - підкорення їй.

Політична влада — це особливий вид соціальної влади, за допомогою якої реалізуються життєво важливі інтереси впливових соціальних груп.
Особливості політичної влади:
Здатність, готовність суб'єкта влади виявити політичну волю.
Охоплення всього політичного простору взаємодією різних політичних суб'єктів.
Наявність політичних організацій, через які суб'єкт політичного волевиявлення здійснює політичну діяльність.
Осмислення політичного інтересу і політичних потреб.
Забезпечення соціального панування в суспільстві суб'єкта політичної влади.
Різноманітність ресурсів

Державна влада — це така форма суспільної влади, яка виражає волю економічно і політично панівної спільноти і спирається на спеціальний апарат примусу, має монопольне право видавати закони й інші розпорядження, обов'язкові для всього населення.

Характерними особливостями державної влади є:
публічність - виступає від імені всього суспільства (народу), має «публічну» основу своєї діяльності (казенне майно, власні прибутки, податки);
верховенство - юридично уособлює загально-обов'язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів;
універсальність - поширює владні рішення, які є загальнообов'язковими поширюється на всіх осіб (фізичних, юридичних), що перебувають на території держави (виключення: наприклад, іноземні дипломати); 
суверенність - відділена від інших видів влади усередині країни (від партійної, церковної та ін.). Вона незалежна від них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ;
має монопольне право оподатковування певних осіб, що перебувають на території держави ( для формування бюджету);
видає нормативно-правові акти.
легітимна влада — юридичне (конституційне) обгрунтована і визнана народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, передбачених і регламентованих законом.
легальна влада — узаконена у своїй діяльності, в тому числі у застосуванні сили в межах держави (наявність спеціально створених органів для утримання влади і втілення її рішень у життя). Легальність — це юридичне вираження легітимності: здатність втілюватися в нормах права, функціонувати в межах закону.

Соціальна влада — здатність та можливість індивіда або колективу впливати на волю, поведінку й діяльність людей за допомогою різноманітних засобів (авторитету, переконання, насильства, примусу тощо).

Поділ влади
Поділ влади – характерна для демократичної держави система функціонування влади, згідно з якою законодавча, виконавча і судова влади здійснюються різними державними органами та різними посадовими особами.
Один з перших поділив владу на законодавчу, виконавчу і судову французький політичний мислитель Ш.-Л. Монтеск'є, ще на початку ХУІІІ століття. Він вважав, що основою нормального функціонування державного апарату є незалежність цих трьох гілок одна від одної.

Поділ влади
Поділ влади – характерна для демократичної держави система функціонування влади, згідно з якою законодавча, виконавча і судова влади здійснюються різними державними органами та різними посадовими особами.
Один з перших поділив владу на законодавчу, виконавчу і судову французький політичний мислитель Ш.-Л. Монтеск'є, ще на початку ХУІІІ століття. Він вважав, що основою нормального функціонування державного апарату є незалежність цих трьох гілок одна від одної.

Законодавча Влада —це
одна з гілок державної влади, головною функцією якої є законотворчість і організація контролю за дотриманням чинного законодавства усіма структурами держави, об'єднаннями громадян і громадянами.
Органи законодавчої влади — державні органи, діяльність яких полягає в прийнятті, зміні або скасуванні законів.

Верховна Рада (Україна)
Верховна Рада (Україна)

Федеральні збори (Рада Федерації та Державна дума)

Скупщина (Сербія)

Стортинг (Норвегія)

Генеральні Кортеси (Іспанія)

Дім Народних Зборів (Китай)

Парламент (Велика Британія)

Парламент (Франція)

Бундестаг (Німеччина)

Державна Рада (Японія)

Національний Конгрес (Аргентина)

Національний Конгрес (Бразилія)

Грецький парламент

Риксдаг (Швеція)

Конгрес США

Виконавча влада - це
одна з трьох гілок державної влади, котра організовує і спрямовує внутрішню і зовнішню діяльність держави, забезпечує здійснення втіленої в законах волі суспільства, охорону прав і свобод людини. Виконавча влада охоплює всю державну діяльність, яка не відноситься ні до законодавчої, ні до судової влади, становить широку сукупність державних органів і установ, які здійснюють владно-політичні та управлінські функції у відповідній сфері та забезпечують реалізацію прийнятих законів на всій території держави.

Система органів виконавчої влади

Кабінет міністрів України

Повноваження Кабінету Міністрів України:
забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність д-ви, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання КУ і законів України, актів Президента України;
вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
розробляє і здійснює загальнодержавні програми tекономічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами держ. власності;
розробляє проект закону про Державний бюджет України;
здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності інаціональної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;
спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;
утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу КабМіну України;

Судова влада – це
одна з трьох гілок державної влади, необхідна умова реалізації принципу поділу влади, покликана запобігати можливості змови чи протистояння двох інших гілок влади, створювати перепони на шляху виникнення диктатури.

КОНСТИТУЦІЙНЙ СУД ВЕРХОВНИЙ СУД

Основні принципи правосуддя в Україні:
незалежність судів і суддів і підпорядкування їх лише Конституції України та Законам України;
рівність громадян перед судом і законом;
право громадян на кваліфіковану юридичну допомогу;
загальність судочинства;
недоторканість суддів;
гласність судочинства;
презумпція невинності;
підтримка державного звинувачен- ня в суді прокурором;
обов'язковість судових рішень;
недоступність зворотної сили закону.

Європейський суд

Суд Великобританії