Презентація на тему «Розвиток науки й техніки після Першої світової війни»

Розвиток науки й техніки після Першої світової війни
виконалаучениця 10 – А класуОчеретяна Каріна

1. Зміни та вдосконалення системи освіти .
2. Найважливіші досягнення науки :
а) фізика ; в) хімія;
б) біологія ; г) фізіологія;
д) мікробіологія ;
е) математика .
План

3. НТР :
а) машинобудування ;
б) літакобудування ;
в) телефонний зв'язок ;
г) розвиток телебачення .
4. Нобелівська премія .

Зміни та вдосконалення системи tt освіти в світі:
1918 р термін навчання в Великій Британії було продовжено до 14 років, тобто діти з 5 до 14 років обов'язково повинні були навчатися в школах ;
університетська освіта у Великій Британії перебувала на
вищому світово -
му рівні .
Кембриджський університет

1918 р закон про обов'язкову початкову освіту було прийнято в усіх штатах США, що зумовило зниження неграмотності;
до шкільної програми включалися курси, що готували до професії, ведення хатнього господарства;
у школах США встановили досить низький мінімум обов'язкових знань .

Наприкінці 19 ст. у Франції було прийнято закон, що передбачав обов'язкове нав- чання дітей обох статей від 6 до 13 років;
на початку 30-х р. в Франції впровадили безкоштовне навчання в державних сере-дніх школах;
1936 р. термін обов'язково-го навчання в Франції про-довжили до 14 років .

_________ ___________
Німеччина досягла значних успіхів в освіті та науці – науковими центрами стали: Гейдельберзький, Кельнсь-кий, Лейпцизький, Фран-фуртський університети ;
Всю систему освіти в Німеч-чині поставили на службу нацизму;
В Німеччині фактично не було функціонерів із вищою освітою!

Найважливіші досягнення в науці:
Макс Планк
(1858-1947р.р.)
видатний німецький фізик, теоретик. Досліджував зас-тосування термодинаміки у фізико-хімічних проце -сах . Обчислив різницю потенціалів двох електро -літичних розчинів у 1890 році.

памятник Максу Планку у дворі
Берлінського університету
Важливе місце в нау -ковій спад -щині Планка посідає його монографія з основних розділів тео -ретичної фізики.
і
Нобелівську tпремію присуджено t1918 р.;
медаль Лоренца t1927р; медаль Планка
1929 р.

Альберт Ейнштейн
(1879-1955р.р.)
видатний фізик, творець теорії відносності, один із засновників квантової теорії та статистичної фізики . Автор більш як 300-сот наукових робіт з фізики .
Нобелівську премію присуджено 1921р.: медаль Коплі, медаль Планка .

Меморіальні дошки:
Мілан
Мальта
Ізраїльська банкнота
1968р.
Берлін
Прага

Один із засновників генетики. Роз- tробив основні уявлення хромосомної tтеорії спадковості.
Нобелівську премію присуджено у
1933 р., медаль Ч. Дарвіна - 1924 р.
Ханс Дріш
(1867-1941р.р.)
Розробив новий напрям - віталізм, духовну проблематику . Віталізм – це ідеалістичний філософський напрямок, що стверджує наявність в організмах не матиріальної надприродної сили –“ Житєвої сили “.
Томас Хант Морган t(1866-1945р.р.)
Американський
біолог
Німецький
біолог
ембріолог,

Видатний радянський хімік ор -ганік, творець наукової школи, один із основоположників органічного каталізу та нафто-хімії, лауреат Ленінської та Сталінської премій.
Німецький хімік, один із авто - рів хімічної зброї. Розробив ка -талітичний метод синтезу аміа -
ку із атмосферного азоту і вод-ню. Нобелівську премію присуд-жено у 1918 р.
(1861-1953р.р.)
Зелінський Микола
Дмитрович
Фріц Габер
1868-1934р.р.

Павлов Іван Петрович
(1849-1936)
1. один із найавторитетніших
вчених Росії, фізіолог, психо-
лог, творець науки про вищу tнервову діяльність і уявлень
про процеси регуляції трав- tленная;
2. засновник найбільшої росій -
ської фізіологічної школи;

памятник в місті Сухумі
срібна монета
до 150-річя Павлова
Почтова марка
присвячена Павлову
Лауреат Нобелівської премії в галузі медицини та tt фізіології людини 1904р.

Бейєрінк Мартінус Віллем
(1851-1931р.р.) голландський мікробіолог і ботанік, творець Дель-фітської школи мікробіологів, вивчав грунтову мікробіологію та зв'язок мік-роорганізмів з родючістю грунтів, один із засновників екологічної мікро-біології. Є одним із засновників вірусології.
Евері Освальд (1877-1955р.р.) американський молекулярний біолог, імунолог, медик. Евері відомий як один із співавторів експерименту Евері, Мак Леода і Мак Карти ,які в 1944 році показали, що ДНК є носій генетичної інформації.

Американський математик- tтеоретик. Творець основ кі- tбернетики, пов'язаних із те- tорією інформації та теорією керування («батько кібернети-
ки»), праць
з теорії
ймовір-
ностей
та ін.
Жак Соломон Адамар
(1865-1963р.р.)
французький математик.
Основні праці присвячені теорії диференційних рівнянь з частинними похідними, теорії чисел, теорії функцій комплексної змінної і механіки (проблема стійкості рівноваги).
Норберт Вінер (1894-1964р.р.)

Науково - технічна революція (НТР) – корінне, якісне перетворення продуктивних сил на основі пере-творення науки в провідний фактор виробництва, в ре-зультаті якого відбувається трансформація індустріаль-ного суспільства в постіндустріальне. Риси НТР:   1. Універсальність, всеосяжність: залучення всіх галузей і сфер людської діяльності;    2. Надзвичайне прискорення науково-технічних перетворень: скорочення часу між відкриттям і впровадженням у виробництво, постійне старіння та оновленн;    3. Підвищення вимог до рівня кваліфікації трудових ресурсів: зростання наукоємності виробництва;    4. Військово-технічна революція: вдосконалення видів озброєння та екіпіровки.

Складові частини НТР:    1. Наука: збільшення наукоємності, підвищення чисельності наукових співробітників і витрат на наукові дослідження;    2. Техніка, технологія: підвищення ефективності виробництва. Функції: працезберігаюча, ресурсно-зберігаюча, природоохоронна;    3. Виробництво:          А). електронізації;         Б). комплексна автоматизація;          В). перебудова енергетичного господарства;          Г). виробництво нових матеріалів;          Д). прискорений розвиток біотехнологі;          Е). космонізація.

Машинобудування:
Автомобілі стали дишевшими, швидшими і доступними покуп-
цям. Лідерами автомобільної промисловості були США. Осн-овними виробниками були за-води “ Великої трійки ”.
"Дженерал моторс "
"Форд"
"Крайслер"

Центри виробництва лег-кових автомобілів у Фран-ції були фірми: “ Рено ”,
“ Пежо-Сітроєн ”, “ Крайс-
ер-Франс ” та ін .
"Рено"
"Пежо-Сітроєн"
1913р найшвидша машина
тих часів (187км)

Літакобудування:
На початку століття Поль tКарню побудував літальний tапарат, який ледве злетів. А у t1939р Ігор Сікорський скон- tструював апарат, який вважє- tться першим сучасним гелі- tкоптером.
Вертоліт Карню 1907р
Вертоліт Сікорського
(VS-300)
американський
бомбардіровщик 1939р

Телефонний зв'язок:
Перший прототип сучасного телефо-ну був запатентований в 1876 році американським винахідником Алек-сандром Беллом;
У 1877 р. угорський інженер Т. Пуш-
каш запропонував проект створення першої телефонної станції, який від-разу був реалізований у США, Нью-Гавані.
В Європі перша телефонна станція з'явилась у 1879 році в Парижі.
У 1986 році спеціалісти з США виго-товили світловодні кабелі з особли-вого надпрозорого скла.
Радіотелефон вперше був винайде -
ний Тері Паллом у 1965р.
Телефон Белла
Телефон 1896р.

Розвиток телебачення:
Перші телевізійні пересилання здійснено у 1925 р. вАнглії й США, згодом у Німеччині й СРСР (1931р.), у 1928 р. було здійснено перші спро-би кольорового телебачення . У 1932р. було здійснено першу переда-чу рухомого зображення, з 1934р. зі звуковим супроводом .
Радянський телевізор "Б-2"
1929р.
1948р.
1958р.
1934р.
Перший портативний
телевізор 1948р.

Нобелівська премія -
одна з найбільш престижних між- народних премій. Заснована згідно з заповітом шведського підприєм-ця, винахідника та філантропа tАльфреда Бернарда Нобеля, який весь свій статок (близько 31,5 млн. шведських крон) призна-чив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волі, річний прибу-ток від цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях діяльності.
Медаль Нобеля

Підсумки
Бурхливий розвиток промисловості після першої світової війни створив умови для дальшого розвитку освіти. У передових європейських країнах, США та Японії спостерігався значний поступ у розвитку освіти, тут створювалися привілейовані, іноді закритого типу, навчальні заклади. Особливою популярністю користувалися школи, що діяли під егідою церкви. У технічних коледжах та інститутах молодь проходила ґрунтовну професійну підготовку. В школах учені-педагоги та психологи працювали над удосконаленням навчальних і виховних програм. Загальновизнаними центрами науки у 20-30-х роках й надалі залишилися Оксфордський і Кембриджський університети в Англії. Сорбоннський у Франції, Гарвардський, Бостонський та Прінстонський у США, Штутгартський, Боннський та Берлінський у Німеччині. У Радянському Союзі центрами науки залишалися Московський та Петербурзький університети, серед українських вищих навчальних закладів виділялися Київський, Харківський та Одеський університети.