1. Спеціальні виробничі і фінансові цикли.

2. Суть рентабельності підприємства та їх значення для оцінки результатів його діяльності. Основні показники рентабельності підприємства: Рентабельність продаж, рентабельність продаж (активів) власного капіталу, інвестиційні продукції, темпи приросту власного капіталу.

Список використаної літератури.

1. Спеціальні виробничі і фінансові цикли

Управління оборотними активами пов’язане з конкретними особливостями формування його операційного циклу, або кругообігу

Операційний цикл – період повного обороту всієї суми оборотних активів, в процесі якого проходить зміна окремих його видів.

Основною характеристикою операційного циклу підприємства, яка визначає обсяг, структуру та ефективність використання оборотних активів, є його тривалість. Вона включає період часу з моменту використання грошових коштів на придбання запасів до надходження грошей від дебіторів за реалізовану продукцію.

Принципова формула визначення тривалості операційного циклу:

Тоц = Ог + Озс + Огп + Од

Топ – тривалість операційного циклу;

Ог – тривалість обороту грошових коштів;

Озс – тривалість обороту запасів сировини та матеріалів;

Огп – тривалість обороту запасів готової продукції;

Од – тривалість обороту дебіторської заборгованості.

В процесі управління оборотними активами в рамках операційного циклу виділяють дві основні його складові:

• Виробничий цикл підприємства
• Фінансовий цикл підприємства

Виробничий цикл – період повного обороту матеріальних елементів оборотних активів, що використовуються для обслуговування виробничого процесу. Його тривалість визначається ( Твц ) :

Твц = Озс + Онв + Огп

Онв – тривалість обороту середнього обсягу незавершеного виробництва.

Фінансовий цикл – період повного обороту грошових коштів, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за сировину і закінчуючи інкасацією дебіторської заборгованості. Його тривалість визначається (Тфц ):

Тфц = Твц + Од – Ок

Ок – тривалість обороту кредиторської заборгованості

Тривалість фінансового циклу визначається як тривалість операційного циклу мінус період обороту кредиторської заборгованості[8, c. 94-96].

2. Суть рентабельності підприємства та їх значення для оцінки результатів його діяльності. Основні показники рентабельності підприємства: Рентабельність продаж, рентабельність продаж (активів) власного капіталу, інвестиційні продукції, темпи приросту власного капіталу

У широкому змісті поняття рентабельності означає прибутковість. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції (робіт, послуг) покривають витрати виробництва і, крім того, утворять суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства.

Рентабельність — це показник, що характеризує економічну ефективність.

Рентабельність (окупність) витрат. Цей показник обчислюють шляхом ділення прибутку на величину собівартості реалізованої продукції і використовують при оцінці ефективності поточних витрат, їх окупності. Показує розмір прибутку на 100 грн. витрат реалізованої продукції чи виконаних робіт.

Рентабельність інвестиційних проектів. її обчислюють як відношення отриманого чи очікуваного прибутку від проекту до суми інвестицій у даний проект.

Рентабельність реалізації {продажу). Цей показник розраховують діленням прибутку на суму отриманої виручки. Він характеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутку отримало підприємство з 1 гривні продаж.

Рентабельність основних засобів рахують шляхом ділення прибутку на середню вартість основних засобів і вона показує розмір прибутку, який одержано на одиницю основних засобів.

Рентабельність оборотних активів визначають як відношення прибутку до середньої вартості матеріальних оборотних активів. Цей показник показує скільки прибутку одержано з одиниці оборотних активів.

Рентабельність виробничої діяльності визначають шляхом співвідношення прибутку та обсягу виконаних робіт (наданих послуг). Цей показник використовують при оцінці результатів господарської діяльності. Він показує розмір прибутку, що припадає на 100 грн. виконаних робіт (наданих послуг). Основним недоліком коефіцієнту є те, що він не відображає економічної ефективності використання ресурсів підприємства. Показники абсолютної суми прибутку і його рівня до обсягу робіт можуть бути високими навіть при недостатньо ефективному використанні основних засобів, оборотних активів. Тому в процесі аналізу обчислюють рентабельність основних засобів, оборотних активів, господарських ресурсів[3, c. 154-156].

Рентабельність виробничих ресурсів визначають шляхом співставлення обсягу прибутку із середньою вартістю основних засобів і матеріальних оборотних активів. Цей показник використовують для оцінки ефективності використання господарських ресурсів і показує розмір прибутку в розрахунку на одиницю основних засобів і оборотних активів.

Рентабельність трудових ресурсів характеризується двома показниками:

♦ прибутком у розрахунку на одного робітника підприємства, який обчислений як відношення суми прибутку до середньооблікової чисельності робітників;

♦ прибутком у розрахунку на 1 грн. витрат на оплату праці, який визначений шляхом ділення суми прибутку на витрати на оплату праці і показує розмір прибутку в розрахунку на 1 грн. витрат, що пов'язані з утриманням трудових ресурсів.

Рентабельність всіх ресурсів визначають як відношення прибутку до середньої вартості основних засобів, оборотних активів, витрат на оплату праці.

Рентабельність капіталу (майна). Даний показник визначають як відношення прибутку до середньої вартості капіталу (майна), який знаходиться у розпорядженні підприємства і характеризує прибуток у розрахунку на 100 грн. вартості усього майна.

Рентабельність власного капіталу. Цей показник характеризує розмір прибутку, одержаний на кожну гривню власних коштів і визначається як відношення прибутку до середнього розміру власного капіталу підприємства.

Рентабельність власного оборотного капіталу характеризує розмір прибутку в розрахунку на 100 грн. власного оборотного капіталу.

Рентабельність перманентного капіталу характеризує прибутковість використання капіталу, який знаходиться у тривалому розпорядженні. Величина перманентного капіталу — це сума власного капіталу підприємства і довгострокових позикових коштів.

Рентабельність авансованого капіталу визначають шляхом ділення прибутку на середній розмір авансованого капіталу, під яким розуміють різницю між інвестованим капіталом та кредиторською заборгованістю.

Залежно від мети аналізу показники рентабельності розраховують відносно валового прибутку, прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, чистого прибутку підприємства[7, c. 168-171].

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, доходність різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат і т. д. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання, адже їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.

Оцінка прибутковості (рентабельності) діяльності підприємства проводиться за допомогою багатьох показників, розрахунок яких представлено в таблиці 1.

Дані таблиці 1 свідчать, що протягом періоду, який аналізується на фоні загальної збитковості діяльності відзначається деяке погіршення ефективності використання підприємством майна і джерел його формування. Із 100 грн., які вкладені в активи, підприємство одержало збитку більше на 4,090 грн. ніж у 2005 році. Більш значним було зниження ефективності використання власного капіталу. Замість 34,939 грн. збитку, який був одержаний з 100 грн. власного капіталу в 2004 році та 28,793 грн. у 2005 році, віддача зі 100 грн. коштів, які вкладені у власний капітал у 2006 році, склала 47,515 грн. Збитковість матеріальних оборотних активів порівняно з 2005 роком також підвищилася на 51,509 грн. і становить у 2006 році аж 405,435 грн[5, c. 162-164].

Отже, найгірші показники динаміки збитковості підприємство має саме від використання власного та сукупного капіталу. Тому доречним є проведення факторного аналізу вищезазначених показників. Вибір прийому економічного аналізу та факторної моделі залежить від мети, яку ставить перед собою аналітик при проведенні досліджень та користувачів отриманої інформації. Зокрема залежність між показниками рентабельності (збитковості) капіталу підприємства, розміром отриманого прибутку (збитку) у звітному році та самою сумою сукупного капіталу підприємства може бути виражена формулою:

де Р(3)к — рентабельність(збитковість) сукупного капіталу, %;

ЧП(ЧЗ) — чистий прибуток (збиток),тис. грн;

К — середній розмір сукупного капіталу, тис. грн.

При розрахунку впливу факторів (як зовнішні, так і внутрішні користувачі інформації) можуть застосувати прийом скоригованих показників. При цьому, скоригований показник збитковості сукупного капіталу для аналізованого підприємства становитиме:

відносно 2004 року — [(37,3) : 245,2] х 100 = (15,212) %

відносно 2005 року — [(37,3): 222,2] х 100 = (16,787) %[9, c. 109]

Список використаної літератури

1. Антонов В. Фінансовий менеджмент: сучасні інформаційні технології: Навчальний посібник/ Валерій Антонов, Гаррі Яловий,; За заг. ред. В. М. Антонова; М-во освіти і науки України, Київський ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 431 с.

2. Брігхем, Євген Ф. Основи фінансового менеджменту: Підручник / Євген Ф. Брігхем,; Пер. з англ. В.Біленький та ін.; Київ. нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка, Кафедра фінансів, грошового обігу та кредиту. — К.: КП "ВАЗАКО": Молодь, 1997. — 998,IV с.

3. Кузьменко Л. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник/ Людмила Кузьменко, Володимир Кузьмін, Валентина Шаповалова,. — Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. — 255 с.

4. Мещеряков А. А. Фінансовий менеджмент у банках: Навчальний посібник/ А. А. Мещеряков, Л. В. Лисяк; М-во фінансів України, Дніпропетровська держ. фінансова акад.. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 207 с.

5. Основи фінансового аналізу: Навчальний посібник для студ. вуз./ Я.І.Єлейко, О.М.Кандиба, М.Л.Лапішко, Т.С.Смовженко; Нац. банк України; Львівський банківський інститут . — К.: НБУ; Львів: Львівський банківский ін-т НБУ, 2000.

6. Подольська В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник/ Валентина Подольська, Олена Яріш,; Мін-во освіти і науки України, Полтавський ун-т споживчої кооперації України. — К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 487 с.

7. Фролова Т. Фінансовий аналіз: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення і практичних завдань/ Тетяна Фролова,; Європ. ун-т. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. — 252 с.

8. Шелудько В. Фінансовий менеджмент: Підручник/ Валентина Шелудько,. — К.: Знання , 2006. — 439 с.

9. Шиян Д. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник/ Дмитро Шиян, Наталія Строченко,. — К.: А.С.К., 2003. — 229 с.